Науково-практичний коментар до ст. 182 Сімейного кодексу України

Стаття 182. Обставини, які враховуються
судом при визна-

ченні розміру аліментів

 

1. При визначенні розміру аліментів суд
враховує:

 

1) стан здоров\’я та матеріальне становище
дитини;

 

2) стан здоров\’я та матеріальне становище
платника

аліментів;

 

3) наявність у платника аліментів інших
дітей, непраце-

здатних чоловіка, дружини, батьків, дочки,
сина;

 

4) інші обставини, що мають істотне
значення.

 

2. Розмір аліментів на одну дитину за
жодних обставин

не може бути меншим за неоподатковуваний
мінімум дохо-

дів громадян.

 

1. Оскільки розмір аліментів у разі спору у
всіх випадках

встановлюється судом, у статті 182 СК
подається перелік най-

більш вагомих обставин, які мають братися
ним до уваги при

визначенні розміру аліментів на дитину.

 

2. Відповідно до з 140 Загального
цивільного кодексу Авст-

рії вимоги до батьків щодо утримання дитини
зменшуються,

якщо вона має власні доходи чи, з
урахуванням своїх жит-

тєвих відносин, здатна сама себе
утримувати. Подібні за зміс-

том норми є у законах інших європейських
держав, зокрема

Польщі.

 

З урахуванням такої законодавчої практики
було встанов-

лено, що при визначенні розміру аліментів
належить брати

до уваги матеріальне становище дитини.
Тобто, чим краще

матеріально забезпечена дитина за рахунок
заробітку, ди-

відендів, інших доходів, тим меншу суму
аліментів вона мо-

же одержати.

 

Аліменти не слід розглядати як специфічну
кару за розлу-

чення чи як кошти \”на чорний день\”. Як
вважають психоло-

ги, чим менше аліментних претензій до
батька, тим більше

шансів на встановлення між ним та дитиною
партнерських

відносин. Для дитини мати можливість саму
себе утримувати –

престижно.

 

При визначенні розміру аліментів має
враховуватися та-

кож стан здоров\’я дитини: чим гірше
здоров\’я дитини, тим

більше коштів вона потребує.

 

3. На розмір аліментів на дитину має
впливати стан здоро-

в\’я та загальний матеріальний стан того з
батьків, з якого во-

ни будуть стягуватися, свідченням чого є
величина витрат на

утримання себе, членів своєї сім\’ї.

 

4. Суду слід враховувати наявність у
платника аліментів

інших дітей, непрацездатних членів сім\’ї,
родичів, яких він

зобов\’язаний утримувати відповідно до
Сімейного кодексу

України.

 

5. Тривалий час Кодекс про шлюб та сім\’ю
1969 р. не міс-

тив мінімального розміру аліментів на одну
дитину. І лише

Законом України \”Про внесення змін і
доповнень до Кодексу

про шлюб та сім\’ю Української РСР\” від 23
червня 1992 р.

він був встановлений у розмірі 1/2
неоподатковуваного міні-

муму доходів громадян на кожну дитину. З
осіб, які працю-

ють за контрактом в іноземних державах,
мінімальний роз-

мір аліментів мав становити не менше 25
неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян на кожну дитину.

 

Відповідно до частини другої статті 182 СК,
мінімальний

розмір аліментів підвищено з половини до
повної суми неопо-

датковуваного мінімуму доходів громадян.

 

Стаття 182 СК не виділяє окремо тих, хто
працює за конт-

рактом за кордоном. І це – не випадково.
Змінилася ситуа-

ція, змінилася правова підстава праці
громадян України за

кордоном. З цих та інших міркувань до
батьків, які працю-

ють (перебувають) за кордоном, мають
застосовуватися ті ж

норми, що і до батьків, які живуть і
працюють в Україні.

 

6. Максимального розміру аліментів закон не
встановлює,

оскільки у кожному випадку він
визначатиметься судом з

урахуванням потреб дитини і можливостей її
матері, батька.