Науково-практичний коментар до ст. 183 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 183 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 183 Сімейного кодексу України

Стаття 183. Визначення розміру аліментів у
частці від заро-

бітку (доходу) матері, батька дитини

 

1. Частка заробітку (доходу) матері,
батька, яка буде

стягуватися як аліменти на дитину,
визначається судом.

 

2. Якщо стягуються аліменти на двох і
більше дітей, суд

визначає єдину частку від заробітку
(доходу) матері, бать-

ка на їх утримання, яка буде стягуватися до
досягнення

найстаршою дитиною повноліття.

 

3. Якщо після досягнення повноліття
найстаршою дити-

ною ніхто з батьків не звернувся до суду з
позовом про ви-

значення розміру аліментів на інших дітей,
аліменти стя-

гуються за вирахуванням тієї рівної частки,
що припадала

на дитину, яка досягла повноліття.

 

1. За статтею 31 Кодексу законів про сім\’ю,
опіку, шлюб і

акти громадянського стану УСРР 1926 р.
розмір аліментів на

дитину визначався судом.

 

Постановою ЦВК і РНК СРСР \”Про заборону
абортів,

збільшення матеріальної допомоги
породіллям, встановлення

державної допомоги багатосімейним,
розширення сітки поло-

гових будинків, дитячих ясел і дитячих
садків, встановлення

кримінального покарання за несплату
аліментів і про деякі

зміни в законодавстві про розлучення\” від
27 червня 1936 р.

було встановлено розмір аліментів залежно
від кількості ді-

тей: 1/4 заробітку (доходу) – на одну
дитину, 1/3 – на двох і

1/2 – на трьох та більше дітей. У статті 82
КпШС ця норма

була повністю відтворена.

 

Такого способу визначення розміру аліментів
не було у за-

конодавстві жодної держави, крім СРСР. В
даний час він збе-

режений у кодексах Російської Федерації та
Республіки Біло-

русь.

 

2. Чітка фіксація в законі \”аліментної
частки\” від заробіт-

ку матері, батька дитини все частіше
ставала об\’єктом крити-

ки: чому на двох дітей розмір частки
збільшувався лише на

8 відсотків порівняно з часткою, що
стягувалася на одну ди-

тину; чому сумарний розмір аліментів на
кількох дітей не міг

перевищувати половини заробітку батька;
чому на утримання

немовляти і підлітка аліменти стягувалися в
однаковій част-

ці. Останнім часом особливо гостро постала
проблема обгрун-

тованості стягнення аліментів у надто
великих чи дуже ма-

лих розмірах.

 

Якщо річний дохід батька становить 5 млн грн., то відповідно до

статті 82 КпШС аліменти на дитину мали би
становити

1 млн 325 тис. грн.

 

Перспектива сплати такої сукупної суми
аліментів, з од-

ного боку, викликала потребу приховування
реальних дохо-

дів, а з іншого – отримання аліментів у
надто великому

розмірі створювало передумови для їх
використання на утри-

мання не лише дитини, а й інших осіб, для
втрати дитиною

потреби готуватися до самостійного життя.
Це загострювало

відносини між батьками дитини, а також
ускладнювало від-

носини між платником аліментів та дитиною.

 

Тривалий період дії способу визначення \”аліментної част-

ки\”, встановленого Постановою ЦВК і РНК
СРСР від 27 черв-

ня 1936 р., висвітлив цілий ряд його
недоліків і зрештою при-

вів до відмови від нього.

 

3. Правило частини першої статті 183 СК,
яке справедливо

відноситься до радикальних змін сімейного
законодавства

України, є однією із складових \”аліментної
революції\”.

 

Фіксована частка доходу – це вже історія.
Почала діяти

загальноєвропейська законодавча традиція,
за якою у кожно-

му конкретному випадку розмір аліментів
визначатиме суд.

Суд може присудити одній дитині аліменти у
будь-якій част-

ці, наприклад, 1/20, 1/10, 1/5, 1/2 чи
навіть 3/4 від заробіт-

ку, залежно від обставин, визначених у
статті 182 СК. За та-

ких умов вимога про стягнення аліментів
перетворилася із без-

спірної у доволі серйозний спір, адже
предметом доказування

став розмір частки, яку вимагає стягувати
позивач.

 

Можливо, було б краще визначати розмір
аліментів не у

частці, а у відсотках, оскільки визначення
у частці пов\’я-

зане з певними незручностями. Але
спрацювала законодавча

інерція.

 

4. Такий порядок визначення розміру
аліментів на дитину

неодмінно викличе надходження до судів великої
кількості

позовних вимог від матерів про визначення
розміру алімен-

тів відповідно до нових правил. Це зумовить
збільшення

кількості справ, які має вирішити кожен
суддя, але такі не-

зручності є вимушені і, на щастя,
тимчасові.

 

5. Якщо позивач вимагав стягнення
аліментів, наприклад,

на двох дітей, то у резолютивній частині
рішення суду, як

правило, містився такий шаблонний запис: \”Стягувати алі-

менти на сина (ім\’я, дата народження) та
дочку (ім\’я, дата на-

родження) у розмірі 1/3 заробітку (доходу)
… до досягнення

ними повноліття\”. Хоча помилка суду була
очевидною, подо-

лати таку практику було неможливо. І лише
завдяки нормі

частини другої статті 183 СК це може
нарешті статися.

 

6. У частині третій статті 183 СК визначено
правовий на-

слідок досягнення повноліття найстаршою
дитиною.

 

На утримання трьох дітей суд присудив
аліменти у розмірі

1/2 заробітку (доходу) батька. Якщо після
досягнення повно-

ліття найстаршою дитиною платник аліментів
не звернувся

до суду з вимогою про зміну розміру
аліментів, то надалі

аліменти будуть стягуватися на двох дітей у
розмірі 1/3, а в

разі досягнення повноліття середньою
дитиною, найменша

дитина до повноліття одержуватиме аліменти
у розмірі 1/6.

 

7. Правила частин другої та третьої статті
183 СК мають за-

стосовуватися і у разі смерті когось із
дітей.