Науково-практичний коментар до ст. 194 Сімейного кодексу України

Стаття 194. Стягнення аліментів за минулий час та
заборго-

ваності за аліментами

1. Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим лис-

том за минулий час, але не більш як за три роки, що пере-

дували пред\’явленню виконавчого листа до виконання.

2. Якщо за виконавчим листом, пред\’явленим до вико-

нання, аліменти не стягувалися у зв\’язку з розшуком плат-

ника аліментів або у зв\’язку з його перебуванням за
кордо-

ном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

3. Заборгованість за аліментами, які стягуються відпо-

відно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою

платника шляхом відрахувань з його заробітної плати,

пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується
за

рішенням суду.

4. Заборгованість за аліментами стягується незалежно

від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передба-

ченому статтею 199 цього Кодексу, – до досягнення нею

двадцяти трьох років.

5. Положення частин першої – третьої цієї статті, а та-

кож статей 195-197 цього Кодексу застосовуються і до

стягнення аліментів іншим особам, які визначені цим Ко-

дексом.

1. Йдеться про стягнення аліментів за виконавчим листом,

виданим на підставі рішення суду або на підставі
виконавчого

напису нотаріуса.

У виконавчому листі зазначається календарна дата, з якої

належить примусово стягувати аліменти.

Якщо тривалий час виконавчий лист не пред\’являвся до

виконання, аліменти можуть бути стягнуті державною вико-

навчою службою за минулий час, але не більш ніж за три
ро-

ки. Цей трирічний строк називається виконавчою давністю.

За заявою матері дитини стягнення аліментів було припине-

но 10 липня 1997 р., виконавчий лист було одержано нею на

руки. І лише 1 грудня 2002 р. його було повторно
пред\’явле-

но до виконання. У цьому разі стягнення за виконавчим
лис-

том буде проводитися з 1 грудня 1999 р.

2. У разі розшуку платника аліментів виконавча давність

не застосовується: кошти на утримання стягуються за весь

минулий час.

3. Якщо з того з батьків, хто проживає окремо від дитини,

аліменти стягуються на підставі його заяви, то
заборгованість

за аліментами у зв\’язку з несвоєчасною виплатою зарплати,

пенсії чи стипендії або відпусткою без збереження
заробітної

плати погашається за місцем роботи, одержання пенсії чи

стипендії.

4. Досягнення дитиною повноліття чи двадцяти трьох ро-

ків (стаття 199 СК) не припиняє стягнення заборгованості
за

аліментами. Однак грошові кошти, які надходитимуть після

цих термінів, змінюють свій правовий режим: це вже не

аліменти, а компенсація тому з батьків, з яким проживає
ди-

тина, тих витрат на утримання дитини, які він поніс не
лише

за себе, а й за другого з батьків.

Такий висновок має продовження: у разі смерті, наприк-

лад, матері, з якою проживала дитина, її право вимоги до
бать-

ка входить до складу спадщини і може перейти до дитини як

спадкоємця.

Таким чином, існує правовий механізм, за допомогою яко-

го жодна обставина не зможе звільнити батька від
погашення

заборгованості за аліментами.

З іншого боку, заборгованість за аліментами у разі смерті

батька входить як пасив до складу спадщини і підлягає
пога-

шенню його спадкоємцями за рахунок наявних активів.