Науково-практичний коментар до ст. 196 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 196 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 196 Сімейного кодексу України

Стаття 196. Відповідальність за прострочення сплати
алімен-

тів

 

1. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зо-

бов\’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержу-

вач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у

розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за

кожен день прострочення.

 

2. Розмір неустойки може бути зменшений судом з ура-

хуванням матеріального та сімейного стану платника алі-

ментів.

 

3. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є

неповнолітнім.

 

1. Можливість стягнення неустойки за прострочення спла-

ти аліментів була предметом дискусії. Опоненти вважали,
що

неустойка – це спосіб забезпечення виконання лише цивіль-

ного зобов\’язання, тому щодо обов\’язку по утриманню
засто-

совуватися не може. З таким висновком не можна було пого-

дитись.

 

Неустойка у формі пені – це універсальний спосіб забезпе-

чення будь-якого грошового зобов\’язання, незалежно від
під-

стави його виникнення. Цей висновок підтверджується тим,

що неустойкою забезпечується виконання обов\’язку по
сплаті

податку. Тому не було достатніх аргументів для
заперечення її

застосування у разі виникнення заборгованості за
аліментами.

 

2. Як зазначено у частині першій статті 196 СК, неустойка

може бути стягнена з того, хто винен у простроченні
сплати

аліментів.

 

За аналогією з цивільним законодавством у цьому разі слід

виходити із презумпції вини особи, яка прострочила
виконан-

ня зобов\’язання. У зв\’язку з цим на неї покладено тягар
дока-

зування протилежного.

 

Якщо платник аліментів доведе, що несплата аліментів бу-

ла наслідком тяжкої хвороби, іншої незалежної від нього
об-

ставини, право на неустойку у одержувача аліментів не
вини-

кає.

 

3. У першій редакції проекту Сімейного кодексу розмір не-

устойки становив 0,5 %. У процесі обговорення було
запропо-

новано збільшити його до 1 %.

 

Визначений розмір пені – 1% за кожен день прострочен-

ня – буде дієвим стимулом щодо належного виконання алі-

ментного обов\’язку.

 

Отже, розмір неустойки за кожен місяць прострочення ста-

новитиме ЗО % суми несплачених аліментів.

 

К. протягом січня – березня не сплачував аліменти, визна-

чені у твердій грошовій сумі – по 150 грн. щомісячно. Не-

устойка за січень становила 45 грн. Отже, сукупна сума,
на-

лежна до сплати за січень, становить 195 грн.

 

Сума боргу за січень не додається до заборгованості за
лю-

тий, відповідно і неустойка буде нараховуватися не із
суми

300 грн., а лише із суми 150 грн.

 

За березень місяць неустойка також буде нараховуватися

не із загальної суми основного боргу, а лише із 150 грн.

 

Отже, за кожен місяць прострочення з К. може додатково

до суми аліментів стягуватися неустойка (пеня) по 45 грн.

 

4. Розмір неустойки може бути зменшений з урахуванням,

наприклад, тяжкої хвороби дружини платника аліментів, не-

обхідністю витрат на капітальний ремонт житла тощо.

 

5. Стягнення неустойки вважається видом відповідальнос-

ті, тому її суб\’єктом не може бути той з батьків, хто є
непов-

нолітнім.

 

6. Кримінальний кодекс України встановлює кримінальну

відповідальність за ухилення від сплати \”аліментів на
утри-

мання\” дітей (стаття 164) та за ухилення від сплати \”коштів

на утримання непрацездатних батьків\” (стаття 165), які
були

визначені рішенням суду. Отже, якщо батько не надавав
дити-

ні щонайменшої матеріальної допомоги, але позов про
стягнен-

ня аліментів до нього не пред\’являвся, немає складу
злочину,

а тому він не може нести кримінальної відповідальності.