Науково-практичний коментар до ст. 206 Сімейного кодексу України

Стаття 206. Стягнення з дитини витрат на догляд та ліку-

вання батьків

 

1. У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко

хворими, інвалідами, а дитина (стаття 6 цього Кодексу)

має достатній дохід (заробіток), суд може постановити

рішення про стягнення з неї одноразово або протягом пев-

ного строку коштів на покриття витрат, пов\’язаних з ліку-

ванням та доглядом за ними.

 

1. Пропозиція про запровадження, як виняток, обов\’язку

неповнолітніх дітей утримувати матір, батька була
висловле-

на у літературі давно, але так і не була реалізована.
Вважа-

лося, що неповнолітня дитина не може бути зобов\’язана
утри-

мувати батьків за жодних умов. Та обставина, що
відповідно

до статті 11 Цивільного процесуального кодексу 1963 р. за

відсутності закону мав би застосовуватися судом подібний
за-

кон (аналогія закону), а при відсутності таких законів –
ана-

логія права, взагалі нехтувалася.

 

Відсутність норми про можливість присудження аліментів

з дитини трактувалася не як прогалина в законі (тобто ре-

зультат упущення), а як тверда позиція законодавця. Тому

невизнання у дитини юридичного обов\’язку щодо матері, ба-

тька по наданню їм матеріальної допомоги лише притупляло

їхній природний, моральний обов\’язок перед ними, але не
мог-

ло знищити цього обов\’язку як духовного імперативу пове-

дінки.

 

2. Стаття 206 СК вперше покладає на дитину юридичний

обов\’язок майнового характеру щодо своїх матері, батька.

 

Цей обов\’язок сформульований з певною пересторогою, з

різними застереженнями. Але він є. І в цьому закладено
гли-

бокий зміст: закон застерігає дитину від егоїзму,
стимулює її

душу до піклування про матір та батька.

 

Правом на аліменти наділений за цією нормою той з бать-

ків, хто тяжко хворий або є інвалідом.

 

А якщо мати, батько безробітні або за інших причин опи-

нилися у скрутному матеріальному становищі?

 

Маємо прогалину в законі, яка може бути легко подолана

за допомогою конституційного принципу верховенства права.

 

3. Обов\’язок дитини обумовлений наявністю у неї достат-

нього заробітку чи іншого доходу.

 

А., якій десять років і яка володіє чудовим голосом, за
під-

тримки матері веде широку концертну діяльність і одержує

такий дохід, який не лише покриває усі її розумні
потреби,

а й створює можливість для накопичення.

 

За таких умов, коли матеріальний рівень дитини є висо-

ким, а батько, наприклад, має дохід, менший від прожитко-

вого мінімуму, визнання за нею обов\’язку надати
матеріальну

підтримку своєму батькові утверджує справедливість,
стиму-

лює до добросовісності.

 

Правило статті 206 СК навряд чи буде застосовуватися су-

дами часто, але ця обставина не може бути свідченням його

недієвості. Сила цієї правової норми у тому виховному
впли-

ві, який у ній закладений: моральний обов\’язок доповнений

обов\’язком юридичним; діючи разом вони будуть підсилюва-

ти у дитини почуття обов\’язку перед батьками, почуття
від-

повідальності за них і перед ними.

 

4. Позов про присудження аліментів може бути пред\’явле-

ний безпосередньо до дитини, якій виповнилося чотирнад-

цять років.

 

Якщо дитина ще не досягла цього віку, позов може бути

пред\’явлено до її опікуна.

 

5. Суми, які присуджені з дитини, мають чітке цільове

призначення: на придбання ліків, проведення операції,
про-

тезування, сторонній догляд тощо.

 

Стягнення може бути проведено одноразово або протягом

визначеного судом строку, щомісячно. Проте виконання та-

кого рішення реальне і в найкоротший строк можливе, якщо

кошти дитини знаходяться на її рахунку в банківській
(кре-

дитній) установі.