Науково-практичний коментар до ст. 212 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 212 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 212 Сімейного кодексу України

Стаття 212. Особи, які не можуть бути усиновлювачами

 

1. Не можуть бути усиновлювачами особи, які:

 

1) обмежені у дієздатності;

 

2) визнані недієздатними;

 

3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були

поновлені;

 

4) були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення

було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;

 

5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневро-

логічному чи наркологічному диспансері;

 

6) зловживають спиртними напоями або наркотичними

засобами;

 

7) не мають постійного місця проживання та постійного

заробітку (доходу);

 

8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений

Міністерством охорони здоров\’я України.

 

2. Крім осіб, зазначених у частиш першій цієї статті, не

можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких

суперечать інтересам дитини.

 

1. У частині першій статті 212 СК дається перелік осіб,
які

не можуть бути усиновлювачами дитини:

 

а) відповідно до Цивільного кодексу України суд може об-

межити дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає
ал-

когольними напоями або наркотичними засобами, а також

якщо вона у зв\’язку з психічним розладом здоров\’я не може

повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і (або)
керу-

вати ними. Виховувати дитину належним чином така особа

не зможе;

 

б) недієздатною може бути визнана особа, яка страждає на

психічну хворобу або недоумство і в зв\’язку з цим не може
ус-

відомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Така

особа не є носієм цивільної дієздатності, а тому не може
ні ус-

відомлено написати заяву про усиновлення, ні розуміти на-

слідки усиновлення, ні виконувати обов\’язки усиновлювача;

 

в) та обставина, що особа була позбавлена батьківських

прав щодо своїх дітей, є серйозною підставою для
неможливо-

сті довірити їй долю чужої дитини. Якщо батьківські права

особи були поновлені, можливість усиновлення нею дитини

залежить виключно від суду, від того, чи дійде він на
підставі

зібраних доказів висновку про відповідність усиновлення
та-

кою особою найвищим інтересам дитини;

 

г) якщо особа вже була усиновлювачем іншої дитини, але

це усиновлення було скасоване або визнане недійсним з
вини

цієї особи, можливість усиновлення нею другої дитини вик-

лючається;

 

Є) не може бути усиновлювачем особа, яка перебуває на об-

ліку в психоневрологічному або наркологічному диспансері;

 

д) не може бути усиновлювачем особа, яка не має власного

помешкання (будинку, квартири) або іншого постійного міс-

ця проживання, постійного заробітку чи іншого доходу, а
то-

му перебуває в стані матеріальної скрути, не може
створити

дитині умов, необхідних для її фізичного і духовного
розвитку.

 

2. У частині другій статті 212 СК міститься норма, яка
на-

дає суду право відмовити в усиновленні тому, хто має для

цього усі формальні підстави, але існують достовірні
докази

того, що атмосфера щастя і любові дитині у цій сім\’ї
забезпе-

чена не буде. Наприклад, суд одержав докази про численні

прояви неповаги до своїх батьків можливого усиновлювача,

або про непоодинокі факти побоїв дружини, або про
відбуван-

ня покарання за вчинення злочину, який може негативно
від-

битися на честі та гідності дитини тощо.

 

3. Чи можуть бути усиновлювачами дитини її баба, дід,
пов-

нолітні рідні брат та сестра?

 

У статті 212 СК вони не включені до числа осіб, які не
мо-

жуть бути усиновлювачами дитини.

 

С., дружина якого померла, має дочку та внука. Батько
хлоп-

чика переїхав до Києва, з моменту розірвання шлюбу участі

у вихованні сина не бере.

 

За рішенням суду С. був оголошений усиновлювачем сво-

го внука. В результаті цього хлопчик є сином С. і
водночас

сином його дочки. Абсурдність цієї ситуації зі всіх точок
зо-

ру очевидна.

 

Матеріальний комфорт не може забезпечити дитині психо-

логічного добробуту. Тому відповідь на питання про те, чи
не

буде згодом хлопчик шукати свого батька, дасть лише час.

 

Т. народила дитину у 15 років. Про факт її вагітності
знало

чимало людей. Немовля було усиновлено її матір\’ю та бать-

ком.

 

На той час, коли сам факт зачаття дитини був недостатнім

для визнання батьківства, такий вихід із ситуації мав хоч

якесь обгрунтування. В сучасних умовах до усиновлення
вну-

ків як засобу приховання нешлюбного зачаття дитини має
бу-

ти інше ставлення.

 

Баба, дід мають свою власну нішу у житті дитини. Тому во-

ни не повинні прагнути заповнити собою те місце, яке за
зако-

ном природи має посідати інша особа.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code