Науково-практичний коментар до ст. 217 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 217 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 217 Сімейного кодексу України

Стаття 217. Згода батьків на усиновлення дитини

 

1. Усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою

її батьків.

 

2. Згода батьків на усиновлення дитини має бути

безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за

згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим

особам, з якими вона проживає, є нікчемною.

 

3. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними

лише після досягнення дитиною двомісячного віку.

 

4. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім

їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків.

 

5. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується

нотаріусом.

 

6. Мати, батько дитини мають право відкликати свою

згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду

про усиновлення.

 

1. Усиновлення дитини є підставою для настання істотних

юридичних змін у її стосунках з рідними матір\’ю, батьком.

Тому для усиновлення дитини потрібна їхня згода.

 

Йдеться про \”вільну\” згоду батьків. Вільною згода буде
ли-

ше тоді, коли мати, батько усвідомлюють значення своїх
дій

та можуть керувати ними. Згода, яка дана в стані
алкогольно-

го, наркотичного чи токсичного сп\’яніння, не може
вважати-

ся вільною. Не буде вільною згода на усиновлення, що дана

під тиском фізичного або психічного насильства.

 

2. Згода матері, батька на усиновлення на зразок: \”Даю
зго-

ду на усиновлення дитини, якщо…\” – не є безумовною, а
от-

же, не може мати правового значення.

 

3. Згода на усиновлення має бути безоплатною. Якщо ж

усиновлювач зобов\’язався заплатити за згоду на
усиновлення

відповідну грошову суму або передати інше майно, такий
до-

говір є абсолютно недійсним, тобто нікчемним.

 

Норма частини другої статті 217 СК спрямована на запо-

бігання прихованої торгівлі дітьми у будь-яких цілях і у

будь-якій формі, що заборонено статтею 35 Конвенції про

права дитини. Якщо буде встановлено, що мати дала згоду
на

усиновлення, одержавши за це відповідну грошову суму, ця

остання обставина не може спростувати наявності вільної
зго-

ди на усиновлення. У цій ситуації вимога про скасування
уси-

новлення була би безпідставною.

 

Водночас нікчемність договору про плату за згоду на уси-

новлення зумовлює необхідність її повернення відповідно
до

Цивільного кодексу України.

 

4. Норма частини третьої статті 217 СК є перепоною тим,

хто хотів би використати у своїх інтересах особливий
післяпо-

логовий душевний стан матері дитини, головним чином тієї,

яка не перебуває у шлюбі з її батьком.

 

Два місяці – таким є визначений законом строк для розду-

мів про подальшу долю дитини. Якщо буде встановлено, що

згода на усиновлення була фактично дана безпосередньо
піс-

ля народження дитини, тобто у психічно складний для
матері

час, ця обставина може бути однією із підстав для вимоги
про

скасування усиновлення.

 

5. Згода неповнолітніх матері, батька на усиновлення ди-

тини не може вважатися повною мірою вільною, тому, крім

їхньої згоди, потрібна згода баби, діда дитини.

 

6. Згода батьків на усиновлення їхньої дитини має бути

укладена письмово і засвідчена нотаріусом.

 

Стосовно згоди батьків матері, батька дитини (баби, діда

дитини), то її форма не визначена Сімейним кодексом.

 

Якщо дід, баба присутні у момент посвідчення згоди на

усиновлення матір\’ю, батьком дитини, достатньо їхньої пи-

сьмової згоди. Якщо така присутність неможлива, згода на

усиновлення внучки, внука мала би бути посвідчена нота-

ріально.

 

7. Заява про згоду на усиновлення не є абсолютною, тобто

такою, що не може бути відкликана. Норма частини шостої

статті 217 СК дає право матері, батькові без зазначення
будь-

яких причин відкликати свою згоду на усиновлення навіть

після того, як суд постановив рішення про усиновлення,
але

до набрання цим рішенням чинності.

 

Заперечення проти усиновлення після того, як рішення

про усиновлення набрало чинності, правового значення вже

не має.

 

8. У контексті статті 217 СК батьками розуміються кровні

(рідні) мати, батько. Тому вона не стосується тих, хто
був за-

писаний матір\’ю, батьком дитини на підставі рішення суду

про усиновлення. Отже, закон не допускає так званого \”по-

двійного\” усиновлення (\”переусиновлення\”). Тому усиновлю-

вач, навіть якщо він записаний батьком дитини, не може

через певний час дати згоду на усиновлення її іншою
особою.