Науково-практичний коментар до ст. 228 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 228 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 228 Сімейного кодексу України

Стаття 228. Забезпечення таємниці
усиновлення

 

1. Особи, яким у зв\’язку з виконанням
службових обо-

в\’язків доступна інформація щодо
усиновлення (перебу-

вання осіб, які бажають усиновити дитину,
на обліку, по-

шук ними дитини для усиновлення, подання
заяви про

усиновлення, розгляд справи про
усиновлення, здійснення

нагляду за дотриманням прав усиновленої
дитини тощо),

зобов\’язані не розголошувати її, зокрема і
тоді, коли уси-

новлення для самої дитини не є таємним.

 

2. Відомості про усиновлення видаються
судом лише за

згодою усиновлювача, крім випадків, коли
такі відомості

потрібні правоохоронним органам, суду у
зв\’язку з цивіль-

ною чи кримінальною справою, яка є у їх
провадженні.

 

3. Таємниця усиновлення забезпечується
також відпо-

відно до статей 229-231 цього Кодексу.

 

4. Особи, які розголосили таємницю
усиновлення, не-

суть відповідальність, встановлену законом.

 

1. Норма частини першої статті 228 СК
зобов\’язує службо-

вих осіб, діяльність яких так чи інакше
стосується процедури

усиновлення, не розголошувати інформацію,
якою вони воло-

діють. Заборонено розголошувати, зокрема,
списки осіб, які

бажають усиновити дитину, подання ними
відповідних заяв

до Центру з усиновлення дітей, органу опіки
та піклування

чи суду, зміст рішення суду.

 

Заборона розголошення інформації щодо
усиновлення не

пов\’язана із фактом задоволення заяви про
усиновлення, як і

з тим, чи є усиновлення таємним для самої
дитини. Тобто, за-

борона розголошення інформації щодо
усиновлення є загаль-

ною: стосується будь-якої інформації щодо
усиновлення і кож-

ної особи, яка нею володіє.

 

2. Норму частини другої статті 227 СК слід
застосовувати

разом з нормою частини третьої статті 226
СК. Тому суд зобо-

в\’язаний ознайомити зі справою про
усиновлення, а також

видати копію рішення про усиновлення на
вимогу самої уси-

новленої дитини, якій виповнилося
чотирнадцять років.

 

Сторонні особи (родичі усиновлювача, його
дружина, чоло-

вік, родичі усиновленої дитини, науковці,
журналісти та ін.)

не мають права ознайомлюватися із справою
про усиновлен-

ня, вимагати копії рішення суду про
усиновлення без дозволу

усиновлювача.

 

Справа про усиновлення, витяги з неї можуть
бути переда-

ні без згоди усиновлювача лише у зв\’язку з
відкриттям прова-

дження у цивільній чи кримінальній справі.

 

3. Порушення права на таємницю усиновлення
в результа-

ті протиправної, винної поведінки службової
(посадової) осо-

би чи іншого громадянина є підставою для
цивільної або кри-

мінальної відповідальності.

 

Якщо в результаті розголошення таємниці
усиновлення за-

подіяно матеріальну і (або) моральну шкоду,
вона має бути

відшкодована відповідно до статей 22, 23
Цивільного кодексу

України.

 

Відповідно до статті 168 Кримінального
кодексу України

розголошення таємниці усиновлення
(удочеріння) всупереч

волі усиновлювача карається штрафом до 50
неоподатковува-

них мінімумів доходів громадян або
виправними роботами на

строк до двох років.

 

Те саме діяння, вчинене службовою особою
або працівником

медичного закладу, яким відомості про
усиновлення (удочерін-

ня) стали відомі по службі чи по роботі,
або якщо воно спричини-

ло тяжкі наслідки, карається штрафом до 200
неоподатковува-

них мінімумів доходів громадян або
обмеженням волі на строк

до трьох років, або позбавленням волі на
той самий строк, з по-

збавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною

діяльністю на строк до трьох років або без
такого.

 

4. Таємниця усиновлення як таємниця від
інших осіб за-

безпечується і тоді, коли усиновленою є
повнолітня особа.