Науково-практичний коментар до ст. 257 Сімейного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 257 Сімейного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 257 Сімейного кодексу України

Стаття 257. Права баби та діда, прабаби та прадіда на
вихо-

вання внуків, правнуків

 

1. Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі

своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

 

2. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не

мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом,

прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків,

правнуків.

 

Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, пра-

дід мають право на звернення до суду з позовом про їх
усу-

нення.

 

1. У Кодексі про шлюб та сім\’ю 1969 р. сімейні відносини
з

іншими членами сім\’ї та родичами регулювалися лише щодо

аліментів. У Сімейному кодексі розширено не лише коло
осіб,

які віднесені до \”інших\” членів сім\’ї та родичів, а й
сфера від-

носин за їх участю, за рахунок законодавчого регулювання

особистих немайнових відносин між ними.

 

2. Право на спілкування з внуками було вперше надано

дідові, бабі у статті 65і КпШС на підставі Указу Президії
Вер-

ховної Ради Української РСР \”Про внесення змін і
доповнень

до деяких законодавчих актів Української РСР з питань, що

стосуються жінок, сім\’ї та дитинства\” від 28 січня 1991
р.

 

У статті 257 СК суб\’єктами сімейних відносин вперше на-

звано прабабу, прадіда.

 

Бабі, дідові, прабабі, прадідові надано не лише право на

спілкування, а й право брати участь у вихованні внуків,

правнуків.

 

\”Спілкування\” та \”виховання\” – поняття взаємопов\’яза-

ні. Спілкування впливає на процес виховання, а виховання

внуків, правнуків здійснюється через спілкування з ними:

прямі контакти, листування, за допомогою телефону.

 

Право на спілкування і виховання значно ширше за зміс-

том від права на побачення.

 

Стаття 257 СК має на меті, з одного боку, надати законо-

давчого ореолу нормальним, родинним відносинам між дити-

ною та її бабою, дідом, прабабою, прадідом, які реально
існу-

ють між ними в абсолютній більшості випадків і сприяють

\”вирощуванню\” людини, а з іншого – є застереженням тим,

які бажали би не допустити старше покоління до участі у
ви-

хованні дітей.

 

3. Баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до

суду у разі, якщо невістка, зять (тобто мати, батько
дитини)

перешкоджають їхньому спілкуванню з внуком, правнуком.

 

Однак судовий розгляд рідко покращує відносини між ти-

ми, хто спорить, тому право на звернення до суду слід
реа-

лізовувати лише на крайній випадок.