Науково-практичний коментар до ст. 259 Сімейного кодексу України

Стаття 259. Права братів та сестер на спілкування

 

1. Права та обов\’язки, встановлені законом для братів

та сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати
та

сестри.

 

2. Брати та сестри, зокрема ті, які не проживають ра-

зом, мають право на спілкування.

 

3. Мати, батько, баба, дід, інші особи, з якими прожива-

ють неповнолітні брати та сестри, зобов\’язані сприяти їх-

ньому спілкуванню.

 

4. Повнолітні особи мають право брати участь у вихо-

ванні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від

місця їхнього проживання.

 

1. Повнорідними є брати та сестри, які мають спільних ма-

тір та батька.

 

Неповнорідними є брати та сестри, у яких спільною є лише

мати або спільним є лише батько.

 

Рідні брати та сестри, як уже відзначалося, відносяться
до

побічних родичів другої лінії споріднення.

 

2. Якщо жінка, яка має сина, одружилася з чоловіком,

який має дочку, то їхніх дітей називають \”зведеними\” братом

та сестрою. Оскільки кровного споріднення між ними немає,

братом та сестрою вони можуть бути названі лише умовно.

 

Між \”зведеними\” братом та сестрою, якщо вони спільно

проживають, виникають сімейні відносини, оскільки вони

належать до однієї сім\’ї. Однак ці сімейні відносини
Сімей-

ним кодексом не регулюються.

 

Відсутність кровного споріднення створює можливість для

реєстрації шлюбу між ними.

 

3. Двоюрідні брати та сестри є побічними родичами четвер-

тої лінії споріднення. Двоюрідні брати та сестри можуть

спільно проживати, належати до однієї сім\’ї, але їхні
сімейні

відносини не врегульовані Сімейним кодексом.

 

4. Рідні брати та сестри можуть проживати в різних місцях

на підставі домовленості між батьками чи на підставі
рішення

суду.

 

Неповнорідні брати та сестри іноді не знають навіть про

своє існування, коли, наприклад, батько (чоловік) визнав

своє батьківство щодо дитини, народженої не у шлюбі. І
трап-

ляється, вперше зустрічаються у нотаріуса в зв\’язку із
від-

криттям спадщини.

 

Закон не лише надає братам та сестрам право на спілкуван-

ня, а й зобов\’язує тих, з ким проживають брати та сестри,

сприяти їхньому спілкуванню. Першим етапом на шляху ви-

конання ними цього обов\’язку є обов\’язок повідомити про
іс-

нування сестри чи брата.

 

Ця норма сприяє зміцненню родинних зв\’язків, збільшен-

ню площі \”захисного середовища\”, так потрібного кожній
лю-

дині.

 

5. Норма частини четвертої статті 259 СК вводить у текст

закону природне право старшого піклуватися про молодшого,

закріплюючи ті реальні відносини, які існують у сім\’ї.