Науково-практичний коментар до ст. 261 Сімейного кодексу України

Стаття 261. Права та обов\’язки особи, яка взяла у свою

сім\’ю дитину, щодо її виховання

1. Особа, яка взяла у свою сім\’ю дитину, яка є сиротою

або з інших причин позбавлена батьківського піклування,

має права та обов\’язки щодо її виховання та захисту
відпо-

відно до положень статей 249 і 262 цього Кодексу.

1. Норма статті 261 СК стосується дітей-сиріт і тих, хто
з

інших причин позбавлені батьківського піклування. У лчу-

жійы сім\’ї вони можуть опинитися всупереч своїй волі, за
вла-

сною згодою або навіть за власною ініціативою.

485

РОЗДІЛ V

Глава 21

Закон не вимагає обов\’язкового встановлення над ними

опіки та піклування і призначення того, в сім\’ї кого
прожи-

ває дитина, її опікуном чи піклувальником. Однак
конкретні

життєві ситуації (наприклад, необхідність продажу будинку

дитини) можуть бути стимулом для цього.

2. Взяття (прийняття) чужої дитини у свою сім\’ю означає,

по-перше, надання їй статусу члена сім\’ї, а по-друге,
той, хто

взяв до себе сироту, наділяється відповідними правами та
обо-

в\’язками.

Стаття 261 СК побудована за правилом економії правового

матеріалу, відсилаючи до тексту статей 249 та 262
Сімейного

кодексу України.

\”Фактичний вихователь\” (так називають того, хто взяв чу-

жу дитину у свою сім\’ю) має права та обов\’язки такі, як

опікун чи піклувальник. Але він може не стати ні
опікуном,

ні піклувальником.

\”Фактичний вихователь\” бере дитину у свою сім\’ю, тобто

відносини між ними стають сімейними. Відносини ж між

опікуном, піклувальником та дитиною не обов\’язково мають

бути сімейними.

\”Фактичний вихователь\” має право на самозахист дитини.

Водночас він наділяється статусом процесуального
представ-

ника і може звертатися за захистом її прав без
спеціального

на те повноваження.