Стаття 35. Заява про страхове відшкодування

Стаття 35. Заява про страхове відшкодування

Стаття 35. Заява про страхове відшкодування 
     35.1. Для отримання страхового  відшкодування  потерпілий  чи 
інша особа,  яка  має  право на отримання відшкодування,  протягом 
30 днів  з  дня  подання  повідомлення  про   дорожньо-транспортну 
пригоду  подає  страховику  (у  випадках,  передбачених статтею 41 
цього Закону,  – МТСБУ) заяву про страхове  відшкодування.  У  цій 
заяві має міститися: 
     а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; 
     б) прізвище,  ім\’я, по батькові (найменування) заявника, його 
місце   проживання   (фактичне   та    місце    реєстрації)    або 
місцезнаходження; 
     в) зміст   майнової   вимоги   заявника   щодо  відшкодування 
заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; 
     г) інформація  про  вже  здійснені   взаєморозрахунки   осіб, 
відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних 
за заподіяну шкоду, та потерпілих; 
     ґ) підпис заявника та дата подання заяви. 
     35.2. До заяви додаються: 
     а) паспорт громадянина,  а  в  разі  його  відсутності  інший 
документ,   яким   відповідно   до   законодавства   України  може 
посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; 
     б) документ,  що  посвідчує  право  заявника   на   отримання 
страхового відшкодування (довіреність,  договір оренди,  свідоцтво 
про право на спадщину),  у разі якщо заявник не є  потерпілим  або 
його законним представником; 
     в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного 
номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником 
є фізична особа; 
     г) документ,  що  підтверджує  право  власності на пошкоджене 
майно на день скоєння  дорожньо-транспортної  пригоди,  –  у  разі 
вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; 
     ґ) свідоцтво  про смерть потерпілого – у разі вимоги заявника 
про відшкодування шкоди, пов\’язаної із смертю потерпілого; 
     д) документи,   що   підтверджують   витрати   на   поховання 
потерпілого,  – у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на 
поховання потерпілого; 
     е) документи,  що  підтверджують  перебування  на   утриманні 
потерпілого,    його    доходи    за   попередній   (до   настання 
дорожньо-транспортної пригоди) календарний  рік,  розміри  пенсій, 
надані  утриманцям внаслідок втрати годувальника,  – у разі вимоги 
заявника про відшкодування шкоди у зв\’язку із смертю годувальника; 
     є) відомості   про   банківські   реквізити   заявника    (за 
наявності). 
     Документи, зазначені   у  підпунктах  \”а\”-\”ґ\”  цього  пункту, 
надаються для огляду та зняття копії  або  в  копіях,  засвідчених 
заявником.  Страховик  та  МТСБУ  мають  право вимагати для огляду 
оригінали зазначених  документів.  Решта  документів  надаються  в 
оригіналі або належним чином оформленій копії.  Належно оформленою 
копією  документа  є  копія,  посвідчена  органом,  установою   чи 
організацією,  що  його  видала,  або  нотаріально  посвідчена або 
посвідчена   особою,   якій   подається   заява    про    страхове 
відшкодування. 
     35.3. Особа, якій подається заява про страхове відшкодування, 
зобов\’язана надавати  консультаційну  допомогу  заявнику  під  час 
складення заяви і на вимогу заявника зобов\’язана ознайомити його з 
відповідними  нормативно-правовими  актами,  порядком   обчислення 
страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на 
підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.
{  Стаття  35  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 2902-IV 
(   2902-15   )  від  22.09.2005;  в  редакції  Закону  N  3045-VI 
( 3045-17 ) від 17.02.2011 } 
     Стаття 36. Прийняття рішення про здійснення страхового 
                відшкодування (регламентної виплати) страховиком 
                та порядок його виплати 
     36.1. Страховик (у випадках,  передбачених статтею  41  цього 
Закону,   –   МТСБУ),  керуючись  нормами  цього  Закону,  приймає 
вмотивоване  рішення  про  здійснення   страхового   відшкодування 
(регламентної  виплати)  або  про  відмову у здійсненні страхового 
відшкодування  (регламентної  виплати).  Рішення  про   здійснення 
страхового  відшкодування  (регламентної  виплати)  приймається  у 
зв\’язку з  визнанням  майнових  вимог  заявника  або  на  підставі 
рішення   суду,   у  разі  якщо  спір  про  здійснення  страхового 
відшкодування  (регламентної  виплати)  розглядався   в   судовому 
порядку.  Якщо  розмір  заподіяної  шкоди перевищує страхову суму, 
розмір  страхової  виплати  (регламентної  виплати)  за таку шкоду 
обмежується зазначеною страховою сумою. { Абзац перший пункту 36.1 
статті  36  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 5090-VI 
( 5090-17 ) від 05.07.2012 } 
     У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду 
без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів 
МВС  України  розмір  страхової  виплати за шкоду, заподіяну майну 
потерпілих,    не   може   перевищувати   максимальних   розмірів, 
затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. 
     36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним 
розміру  страхового  відшкодування  з  особою,  яка  має  право на 
отримання відшкодування,  за наявності  документів,  зазначених  у 
статті  35  цього  Закону,  повідомлення  про дорожньо-транспортну 
пригоду,  але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про 
страхове відшкодування зобов\’язаний: 
     у  разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти 
рішення  про  здійснення  страхового  відшкодування  (регламентної 
виплати)   та   виплатити   його.  Якщо  відшкодування  витрат  на 
проведення    відновлювального    ремонту    пошкодженого    майна 
(транспортного    засобу)   з   урахуванням   зносу   здійснюється 
безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, 
що   відповідає   розміру  оціненої  шкоди,  зменшується  на  суму 
визначеного   відповідно   до   законодавства  податку  на  додану 
вартість.  При  цьому  доплата  в  розмірі,  що  не перевищує суми 
податку,  здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, 
передбачених  статтею  41  цього  Закону, – МТСБУ) документального 
підтвердження  факту  оплати проведеного ремонту. Якщо у зв’язку з 
відсутністю  документів,  що підтверджують розмір заявленої шкоди, 
страховик  (МТСБУ)  не  може  оцінити її загальний розмір, виплата 
страхового  відшкодування  (регламентна  виплата)  здійснюється  у 
розмірі  шкоди,  оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право 
здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом 
перерахування   коштів  особам,  які  надають  послуги  з  ремонту 
пошкодженого  майна),  якщо за результатами проведеного ним огляду 
пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір 
та  спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на 
проведенні  оцінки,  експертизи пошкодженого майна; { Абзац другий 
пункту  36.2 статті 36 в редакції Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від 
05.07.2012 } 
     у разі  невизнання  майнових  вимог  заявника  або з підстав, 
визначених  статтями  32  та/або  37  цього  Закону,  –   прийняти 
вмотивоване   рішення   про   відмову   у   здійсненні  страхового 
відшкодування (регламентної виплати). 
     Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в  цивільній, 
господарській   або  кримінальній  справі,  перебіг  цього  строку 
припиняється до дати,  коли страховику (у  випадках,  передбачених 
статтею  41  цього  Закону,  –  МТСБУ)  стало  відомо про набрання 
рішенням у такій справі законної сили. 
     У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування  чи 
інші  документи,  необхідні  для  прийняття рішення про здійснення 
страхового  відшкодування   (регламентної   виплати),   подані   з 
порушенням  строку,  встановленого  цим  Законом,  строк прийняття 
рішення  про  здійснення  страхового  відшкодування  (регламентної 
виплати)  та  його  виплату  збільшується на кількість днів такого 
прострочення. 
     Протягом трьох робочих  днів  з  дня  прийняття  відповідного 
рішення страховик (МТСБУ) зобов\’язаний направити заявнику письмове 
повідомлення про прийняте рішення. 
     36.3. У разі якщо відповідальними за  заподіяння  неподільної 
шкоди взаємопов\’язаними,  сукупними діями є декілька осіб,  розмір 
страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну  з  таких 
осіб  визначається  шляхом  поділу  розміру  заподіяної  шкоди  на 
кількість таких осіб. 
     Якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох 
транспортних  засобів,  що  перебували  у  з\’єднанні  між собою (у 
складі одного транспортного составу або під  час  буксирування  із 
застосуванням  жорсткого  зчеплення  чи  з частковим навантаженням 
буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний 
опорний  пристрій),  виплата страхового відшкодування здійснюється 
страховиком,  який   уклав   договір   обов\’язкового   страхування 
цивільно-правової відповідальності щодо тягача,  а в разі якщо цей 
тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ. 
     Якщо водії   транспортних   засобів   скористалися    правом, 
передбаченим  пунктом  33.2  статті  33  цього  Закону,  страховик 
відшкодовує виключно шкоду,  визначену статтями  29  та  30  цього 
Закону. 
     36.4. Виплата  страхового відшкодування (регламентна виплата) 
здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право 
на  отримання  відшкодування)  або  погодженим  з ним особам,  які 
надають послуги з ремонту пошкодженого  майна,  сплатили  страхове 
відшкодування    за    договором   майнового   страхування   (крім 
регламентної виплати,  передбаченої  підпунктом  \”а\”  пункту  41.1 
статті  41  цього  Закону),  лікування потерпілих та інші послуги, 
пов\’язані з відшкодуванням збитків. 
     Страховик здійснює  компенсацію  витрат  страхувальника   або 
особи,  відповідальність  якої  застрахована,  а  МТСБУ  компенсує 
витрати особи, звільненої від цього виду обов\’язкового страхування 
на   підставі   пункту   13.1   статті   13   цього   Закону   або 
відповідальність якої застрахована іноземною  страховою  компанією 
відповідно  до умов Міжнародної системи автомобільного страхування 
\”Зелена картка\”,  за умови, що такі витрати здійснюються за згодою 
страховика  (МТСБУ).  У  компенсації  витрат  може бути відмовлено 
повністю  або  частково,   якщо   такі   витрати   здійснені   без 
попереднього погодження із страховиком (МТСБУ). 
     Виплата страхового    відшкодування   (регламентна   виплата) 
здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. 
     36.5. За   кожен   день   прострочення   виплати   страхового 
відшкодування  (регламентної  виплати)  з  вини страховика (МТСБУ) 
особі,  яка  має  право   на   отримання   такого   відшкодування, 
сплачується   пеня   з   розрахунку   подвійної  облікової  ставки 
Національного банку України,  яка діє протягом  періоду,  за  який 
нараховується пеня. 
     36.6. Страхувальником  або особою,  відповідальною за завдані 
збитки,  має бути  компенсована  сума  франшизи,  якщо  вона  була 
передбачена договором страхування. 
     36.7. Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у 
здійсненні страхового відшкодування  (регламентної  виплати)  може 
бути  оскаржено  страхувальником  чи  особою,  яка  має  право  на 
відшкодування, у судовому порядку.
{  Стаття  36  в  редакції  Закону  N  3045-VI  (  3045-17  )  від 
17.02.2011 } 
     Стаття 37. Відмова у здійсненні страхового відшкодування 
                (регламентної виплати) 
     37.1. Підставою   для   відмови   у   здійсненні   страхового 
відшкодування (регламентної виплати) є: 
     37.1.1. навмисні    дії    особи,    відповідальність    якої 
застрахована  (страхувальника),  водія  транспортного  засобу  або 
потерпілого,  спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена 
норма не поширюється на осіб, дії яких пов\’язані з виконанням ними 
громадянського чи службового обов\’язку, вчинені у стані необхідної 
оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, 
здоров\’я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до 
закону; 
     37.1.2. вчинення  особою,  відповідальність якої застрахована 
(страхувальником),  водієм транспортного засобу умисного  злочину, 
що  призвів до страхового випадку (події,  передбаченої статтею 41 
цього Закону); 
     37.1.3. невиконання потерпілим  або  іншою  особою,  яка  має 
право на отримання відшкодування, своїх обов\’язків, визначених цим 
Законом,  якщо це  призвело  до  неможливості  страховика  (МТСБУ) 
встановити   факт   дорожньо-транспортної   пригоди,   причини  та 
обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; 
     37.1.4. неподання заяви про страхове  відшкодування  впродовж 
одного  року,  якщо  шкода  заподіяна  майну потерпілого,  і трьох 
років,  якщо шкода заподіяна здоров\’ю  або  життю  потерпілого,  з 
моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди; 
 
     { Підпункт 37.1.5 пункту 37.1 статті 37 виключено на підставі 
Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від 05.07.2012 } 
 
     37.2. Рішення страховика про відмову у  здійсненні  страхової 
виплати   повідомляється   страхувальнику   у  письмовій  формі  з 
обґрунтуванням причин відмови. 
     37.3. Незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ)  не 
є  підставою  для  відмови  у  здійсненні страхового відшкодування 
(регламентної виплати).
{  Стаття  37  в  редакції  Закону  N  3045-VI  (  3045-17  )  від 
17.02.2011 } 
     Стаття 38. Регресний позов страховика та МТСБУ 
     38.1. Страховик  після  виплати  страхового відшкодування має 
право подати регресний позов: 
     38.1.1. до    страхувальника    або    водія    забезпеченого 
транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: 
     а)   якщо   він   керував   транспортним   засобом   у  стані 
алкогольного,  наркотичного  чи  іншого  сп\’яніння або під впливом 
лікарських  препаратів,  що  знижують  увагу та швидкість реакції; 
{  Підпункт  \”а\” підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 в редакції 
Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 } 
     б) якщо   він  керував  транспортним  засобом  без  права  на 
керування транспортним засобом відповідної категорії; 
     в)  якщо  він  після  дорожньо-транспортної  пригоди  за його 
участю   самовільно   залишив  місце  пригоди  чи  відмовився  від 
проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо  стану 
алкогольного,  наркотичного  чи іншого сп\’яніння або щодо вживання 
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або 
вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх 
основі (крім тих,  що входять  до  офіційно  затвердженого  складу 
аптечки  або  призначені  медичним  працівником);  {  Підпункт \”в\” 
підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 в редакції Закону N 3045-VI 
( 3045-17 ) від 17.02.2011 } 
     г) якщо     дорожньо-транспортна    пригода    визначена    в 
установленому  порядку  безпосереднім  наслідком   невідповідності 
технічного  стану  та  обладнання  транспортного  засобу  існуючим 
вимогам Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ); 
     ґ) якщо він не повідомив  страховика  у  строки  і  за  умов, 
визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; 
     д)    якщо   страховий   випадок   настав   з   використанням 
забезпеченого  транспортного  засобу  в  період,  не  передбачений 
договором   внутрішнього   страхування   (при  укладенні  договору 
страхування  з  умовою використання транспортного засобу в період, 
передбачений договором страхування); { Підпункт 38.1.1 пункту 38.1 
статті  38  доповнено  підпунктом  \”д\” згідно із Законом N 3045-VI 
( 3045-17 ) від 17.02.2011 } 
     38.1.2. до підприємства, установи, організації, що відповідає 
за стан дороги,  якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної 
пригоди шкода виникла з їх вини; 
     38.1.3. до особи, яка заподіяла шкоду навмисно. 
     38.2. МТСБУ  після  сплати страхового відшкодування має право 
подати регресний позов: 
     38.2.1.   до   власника,  водія  транспортного  засобу,  який 
спричинив  дорожньо-транспортну  пригоду, який не застрахував свою 
цивільно-правову  відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 
13.1  статті 13 цього Закону; { Підпункт 38.2.1 пункту 38.2 статті 
38  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) 
від 17.02.2011 } 
     38.2.2. до   водія   транспортного   засобу,  який  заволодів 
транспортним засобом за допомогою протиправних дій; 
     38.2.3. до страховика,  якщо забезпечений транспортний засіб, 
що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов\’язаний, 
але не виплатив страхове відшкодування  у  порядку,  встановленому 
цим Законом; 
     38.2.4. до    підприємства,    установи,    організації,   що 
відповідають  за  стан  дороги,  якщо   заподіяна   у   результаті 
дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини; 
     38.2.5.  до  особи,  визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього 
Закону,  яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди,  якщо вона 
керувала транспортним засобом у стані  алкогольного,  наркотичного 
чи  іншого  сп\’яніння  або  під впливом лікарських препаратів,  що 
знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо вона відмовилася 
від  проходження  відповідно  до встановленого порядку огляду щодо 
стану алкогольного,  наркотичного чи  іншого  сп\’яніння  або  щодо 
вживання  лікарських  препаратів,  що  знижують увагу та швидкість 
реакції,  та/або вжила алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, 
виготовлені  на  їх  основі  (крім  тих,  що  входять  до офіційно 
затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), 
та/або  вона  керувала транспортним засобом без права на керування 
транспортним  засобом  відповідної  категорії,  та/або  самовільно 
залишила   місце   пригоди.  {  Пункт  38.2  статті  38  доповнено 
підпунктом  38.2.5  згідно  із  Законом  N 3045-VI ( 3045-17 ) від 
17.02.2011 } 

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code