Науково-практичний коментар до ст. 27 Кодексу законів про працю України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 27 Кодексу законів про працю України

Науково-практичний коментар до ст. 27 Кодексу законів про працю України

Стаття 27. Строк випробування при прийнятті на роботу
Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців.
Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв\’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.
Коментар:
1. Стаття, що коментується, встановлює граничні строки випробування. Диференціацію тривалості випробування для робітників та інших працівників досить важко пояснити. Швидше за все – це прояв ситуації, яка склалася, пов\’язаної з тим, що працю робітників у нас навчилися оцінювати і, при бажанні, оцінюють її протягом досить короткого часу. Що стосується службовців, особливо керівників і спеціалістів, то суспільство не тільки не опанувало механізм оцінки цих працівників і якості їх праці, але і не виробило такого механізму взагалі, що є причиною застою в суспільстві.
2. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування строком до шести місяців (ст. 18 Закону \”Про державну службу\”). При цьому погодження з виборним органом первинної профспілкової організації цього строку не передбачено. Таке ж правило встановлено ст. 412 Митного кодексу стосовно прийняття на роботу до митних органів.
3. Строк випробування продовжується на кількість днів, протягом яких працівник був відсутній на роботі у зв\’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин. Варто звернути увагу, що частина третя ст. 27 КЗпП не передбачає обов\’язкового продовження строку випробування, а тільки допускає таку можливість, яку власник має право реалізувати шляхом видання наказу відповідного змісту, з яким працівник повинен бути ознайомлений.