Науково-практичний коментар до ст. 252 Кодексу законів про працю України

Науково-практичний коментар до ст. 252 Кодексу законів про працю України

Стаття 252. Гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів
Працівникам підприємств, установ, організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.
Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об\’єднання професійних спілок).
Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв\’язку із станом здоров\’я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв\’язку з неналежним виконанням своїх обов\’язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов\’язано із станом здоров\’я.
Працівникам, звільненим у зв\’язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення строку їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота (посада).
Членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов\’язків, надається на умовах, передбачених колективним договором, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов\’язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів, але не менш як 2 години на тиждень.
На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова відпустка тривалістю до 6 календарних днів із збереженням середньої заробітної плати за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
За працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації, зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законодавства. На підприємстві за рахунок його коштів цим працівникам можуть бути надані додаткові пільги, якщо це передбачено колективним договором.
Коментар:
1. Частина перша статті, що коментується, формулює загальне положення, яке покладає на власника (роботодавця) обов\’язок створювати працівникам підприємств, установ, організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, можливості для здійснення їх повноважень. За аналогією це правило слід застосовувати щодо профспілкових представників. Підставою для застосування аналогії в даному випадку є частина перша ст. 249 КЗпП, що покладає на власника обов\’язок створювати умови для діяльності первинних профспілкових організацій, що діють на підприємстві.
2. Колективним договором повинен визначатися час, протягом якого члени виборних профспілкових органів (а не тільки виборних органів первинних профспілкових організацій) звільняються від виконання трудових обов\’язків із збереженням заробітної плати, для виконання своїх громадських обов\’язків в інтересах трудового колективу. Частина шоста ст. 252 КЗпП і частина шоста ст. 41 Закону встановлюють мінімальну тривалість часу, протягом якого названі особи звільняються від роботи, – дві години на тиждень.
3. Зміна умов трудового договору, оплати праці звичайно можлива лише за згодою сторін трудового договору. За наявності згоди сторін погодження цих питань з виборним органом первинної профспілкової організації не потрібне. Але спеціальними нормами лише в окремих випадках встановлена можливість односторонньої зміни роботодавцем умов трудового договору, оплати праці. Так, право роботодавця зменшити за результатами атестації розмір посадового окладу в межах, передбачених штатним розписом, не підлягає сумніву (частина шоста ст. 96 КЗпП). Але щодо працівників, обраних до складу виборних профспілкових органів і не звільнених від виконання трудових обов\’язків, роботодавець може реалізувати це право лише за наявності попередньої згоди виборного профспілкового органу, членом якого є працівник. Аналогічним чином власник без згоди виборного профспілкового органу, членом якого є працівник, що належить до зазначеної категорії, не може реалізувати своє право на односторонню зміну істотних умов праці (частина третя ст. 32 КЗпП). Такий висновок варто зробити з частини другої ст. 252 КЗпП та частини другої ст. 41 Закону.
4. Такий же порядок (тобто лише за наявності попередньої згоди виборного профспілкового органу, членом якого є працівник) встановлено щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності названих працівників (крім випадків, передбачених ст. 32 Закону \”Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)\”).
5. На звільнення працівника – члена виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації, їх структурних підрозділів керівників профспілкового органу підприємства, установи, організації, їх підрозділів, профспілкового представника (якщо профспілковий орган не обирається) власник зобов\’язаний, крім додержання загального порядку, дістати попередню згоду органу, членом якого є працівник, а також вищестоящого органу цієї профспілки (профспілкового об\’єднання). З частини другої ст. 252 КЗпП випливає, що одержання такої згоди обов\’язкове при звільненні з будь-якої підстави. Це правило підлягає безумовному виконанню при розірванні трудового договору з ініціативи власника (не лише з підстав, передбачених ст. 40, 41 КЗпП, але й за іншими підставами). Немає підстав ігнорувати це правило і при розірванні трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи осіб, які не є стороною трудового договору (ст. 45 КЗпП), а також за згодою сторін, після закінчення строку трудового договору, у порядку переведення. Однак при припиненні трудового договору з інших підстав додержання правила, що аналізується, неможливо. Це стосується звільнення працівника з підстав, передбачених п. 3, 7 ст. 36, ст. 7 КЗпП.
6. Оскільки в ст. 252 КЗпП і ст. 41 Закону використовуються поняття \”об\’єднання професійних спілок\”, \”вищестоящий орган профспілки (об\’єднання професійних спілок)\”, необхідно враховувати таке. Якщо на підприємстві діє не самостійна (належне легалізована) профспілка, а первинна профспілкова організація, то вона входить до складу тої чи іншої профспілки, виборний орган якої і є вищестоящим. Якщо ж на підприємстві діє належне легалізована профспілка, яка входить до складу профспілкового об\’єднання, то вона й буде тим \”профспілковим об\’єднанням\”, вищестоящим профспілковим об\’єднанням, про яке мова йде в ст. 252 КЗпП і ст. 41 Закону. Якщо ж діюча на підприємстві профспілка належне легалізована, але вона не входить до будь-якого профспілкового об\’єднання, то правила про одержання власником згоди вищестоящого органу профспілки чи профспілкового об\’єднання не можуть застосовуватися через відсутність предмета правового регулювання.
7. Додаткова гарантія для працівників, які обиралися до складу профспілкових органів, у вигляді заборони їх звільнення протягом року після закінчення терміну, на який вони обиралися, діє лише при звільненні з ініціативи власника (тобто при звільненні з будь-якої підстави, яка кваліфікується як звільнення з ініціативи власника). Ця гарантія не діє при звільненні у зв\’язку з повною ліквідацією підприємства, установи, організації, при вчиненні працівником дій, за які законодавством передбачена можливість звільнення (п. 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 – 3 ст. 41 КЗпП), а також у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров\’я, який перешкоджає виконанню даної роботи. Не надаються такі гарантії у разі дострокового припинення повноважень у профспілкових органах підприємств, установ, організацій в зв\’язку з неналежним виконанням своїх обов\’язків або за власним бажанням, крім випадків, коли це обумовлено станом здоров\’я.
8. Відповідно до ст. 15 Закону \”Про відпустки\” та частини сьомої ст. 41 Закону члени виборних профспілкових органів підприємств, установ, організацій отримають право на додаткову відпустку тривалістю до 6 календарних днів за рахунок роботодавця. Ця відпустка надається один раз на весь період повноважень після кожних виборів для профспілкового навчання.
9. Покладення на власника обов\’язку надати попередню роботу (посаду) працівникам, які були звільнені з роботи у зв\’язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, у зв\’язку із закінченням строку їх виборних повноважень не означає, що з метою виконання цього обов\’язку власник вправі звільнити працівника, який був прийнятий на цю роботу (посаду) після обрання на виборну посаду працівника, який підлягає працевлаштуванню у зв\’язку із закінченням виборних повноважень. Якщо посада зайнята, власник не зобов\’язаний надавати такому працівникові колишню роботу (посаду). Навіть і обов\’язок надання рівноцінної роботи (посади) при відсутності відповідної вакансії не може бути виконаний.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code