Про виконавче провадження | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Про виконавче провадження

Про виконавче провадження

                    З А К О Н   У К Р А Ї Н И 
                    Про виконавче провадження 
  Цей Закон  визначає умови і порядок виконання рішень судів та 
інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають 
примусовому  виконанню  у  разі  невиконання  їх  у  добровільному 
порядку. 
                   Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 
     Стаття 1. Виконавче провадження 
     1. Виконавче   провадження  як  завершальна  стадія  судового 
провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових 
осіб)  – це сукупність дій органів і посадових осіб,  визначених у 
цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та 
інших  органів (посадових осіб),  які провадяться на підставах,  в 
межах повноважень та у  спосіб,  визначених  цим  Законом,  іншими 
нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону 
та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону 
підлягають примусовому виконанню (далі – рішення). 
     Стаття 2. Органи і посадові особи, які здійснюють примусове 
               виконання рішень та провадять окремі виконавчі дії 
     1. Примусове  виконання  рішень  покладається   на   державну 
виконавчу  службу,  яка  входить  до  системи органів Міністерства 
юстиції України. 
     2. Примусове виконання рішень здійснюють державні  виконавці, 
визначені Законом   України   \”Про   державну   виконавчу  службу\” 
( 202/98-ВР ) (далі – державні виконавці). 
     3. За наявності обставин,  що ускладнюють виконання  рішення, 
або   у   разі   виконання  зведеного  виконавчого  провадження  у 
встановленому  Міністерством  юстиції   України   порядку   можуть 
утворюватися виконавчі групи,  до складу яких включаються державні 
виконавці одного або кількох органів державної виконавчої  служби. 
Постановою  директора  Департаменту  державної  виконавчої  служби 
Міністерства юстиції України або начальника  управління  державної 
виконавчої   служби   Головного  управління  юстиції  Міністерства 
юстиції України в Автономній Республіці Крим, Головного управління 
юстиції в області,  містах Києві та Севастополі на керівника групи 
можуть покладатися права і повноваження у виконавчому провадженні, 
встановлені  цим  Законом,  для  начальників  відділів примусового 
виконання рішень та заступників начальників районних,  районних  у 
містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь 
юстиції – начальників відділів державної виконавчої служби (далі – 
начальники відділів). 
     4. Інші   органи,  установи,  організації  і  посадові  особи 
провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у 
тому  числі  відповідно до статті 5 цього Закону,  на вимогу чи за 
дорученням державного виконавця. 
     Стаття 3. Виконання рішень іншими органами 
     1. У випадках,  передбачених законом,  рішення судів та інших 
органів  щодо  стягнення  коштів виконуються податковими органами, 
банками  та  іншими  фінансовими  установами.  Рішення  зазначених 
органів  можуть  виконуватися  відповідно  до  закону також іншими 
органами,  установами,  організаціями,   посадовими   особами   та 
громадянами. 
     2. Рішення  про  стягнення  коштів  з  державного та місцевих 
бюджетів або бюджетних  установ  виконуються  органами  Державного 
казначейства  України  в установленому Кабінетом Міністрів України 
порядку. 
     3. Органи,  установи,  організації  та  особи,  зазначені   в 
частинах  першій  і другій цієї статті,  не є органами примусового 
виконання,  крім органів та посадових осіб,  які виконують рішення 
про    притягнення    до    кримінальної    або   адміністративної 
відповідальності. 
     Стаття 4. Інформаційне забезпечення виконавчого провадження 
     1. З метою забезпечення електронного документообігу в органах 
державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, 
контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства 
під  час  здійснення виконавчих дій,  надання оперативного доступу 
сторонам виконавчого провадження до його  матеріалів  Міністерство 
юстиції   України  забезпечує  функціонування  Єдиного  державного 
реєстру виконавчих проваджень.  Порядок  ведення  такого  реєстру, 
умови  доступу  до  нього  та  отримання інформації встановлюються 
Міністерством юстиції України. 
     2. Під час виконання рішень державний виконавець має право на 
безпосередній  доступ  до  баз  даних  і  реєстрів,  у  тому числі 
електронних,  що містять інформацію про боржників,  їхнє майно  та 
кошти.   Порядок   доступу   до   таких   реєстрів  встановлюється 
Міністерством юстиції України спільно з відповідними  центральними 
органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення. 
     Стаття 5. Обов\’язковість вимог державного виконавця 
     1. Вимоги   державного   виконавця   щодо   виконання  рішень 
обов\’язкові  для  всіх  органів,  організацій,   посадових   осіб, 
фізичних і юридичних осіб на території України. 
     2. Державному  виконавцю  повинні  бути  безоплатно  надані у 
встановлений  ним  строк  інформація,  документи  або  їх   копії, 
необхідні для здійснення його повноважень. 
     3. Невиконання  законних  вимог державного виконавця тягне за 
собою відповідальність згідно із законом. 
     Стаття 6. Гарантії прав фізичних і юридичних осіб 
               у виконавчому провадженні 
     1. Державний  виконавець  зобов\’язаний використовувати надані 
йому права відповідно до закону і не допускати у своїй  діяльності 
порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. 
     2. Державний виконавець роз\’яснює особам, які беруть участь у 
виконавчому провадженні або залучаються до  проведення  виконавчих 
дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. 
     3. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть 
бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. 
            Глава 2. УЧАСНИКИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ 
     Стаття 7. Учасники виконавчого провадження та особи, 
               які залучаються до проведення виконавчих дій 
     1. Учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, 
сторони,  представники сторін,  прокурор,  експерти,  спеціалісти, 
перекладачі,    суб\’єкти    оціночної    діяльності   –   суб\’єкти 
господарювання. 
     Прокурор бере участь  у  виконавчому  провадженні  у  випадку 
здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді 
та  відкриття  виконавчого  провадження  на  підставі  виконавчого 
документа за його заявою. 
     2. Для  проведення  виконавчих  дій  державний  виконавець за 
необхідності  залучає  понятих,  працівників  органів   внутрішніх 
справ,  представників органів опіки і піклування, інших органів та 
установ у порядку, встановленому цим Законом. 
     При виконанні  рішень  судів  та  ухвал  про  зміну   органів 
управління  та  посадових осіб підприємств,  установ,  організацій 
незалежно  від  форми   власності   можуть   залучатися   виключно 
працівники  органів  внутрішніх  справ.  Залучення  інших  осіб  у 
процесі виконання таких рішень не допускається. 
     Стаття 8. Сторони виконавчого провадження 
     1. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. 
     2. Стягувачем є фізична або юридична особа,  на користь чи  в 
інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або 
юридична особа, визначена виконавчим документом. 
     3. За виконавчим документом про  стягнення  в  дохід  держави 
коштів  або  про  вчинення  інших  дій  на  користь чи в інтересах 
держави від її  імені  виступає  орган,  за  позовом  якого  судом 
винесено  відповідне  рішення,  або  орган  державної  влади (крім 
суду),  який відповідно до закону прийняв таке рішення.  За іншими 
виконавчими  документами  про стягнення в дохід держави коштів або 
про вчинення інших дій на користь чи в інтересах  держави  від  її 
імені виступають органи державної податкової служби. 
     4. У  виконавчому  провадженні  можуть  брати  участь  кілька 
стягувачів.  Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь 
у   виконавчому  провадженні  самостійно  або  доручити  участь  у 
виконавчому провадженні одному із співучасників. 
     5. У разі вибуття однієї із  сторін  державний  виконавець  з 
власної   ініціативи   або   за   заявою  сторони,  а  також  сама 
заінтересована сторона мають право звернутися до  суду  із  заявою 
про  заміну  сторони її правонаступником.  Для правонаступника усі 
дії,  вчинені до його вступу у виконавче провадження,  обов\’язкові 
тією  мірою,  якою  вони  були  б  обов\’язковими для сторони,  яку 
правонаступник замінив. 
     У разі   якщо   сторона   виконавчого   провадження   змінила 
найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім\’я чи по 
батькові (для фізичної особи),  державний виконавець за  наявності 
підтверджуючих  документів  своєю  постановою,  яка затверджується 
начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.