Строки пред\'явлення виконавчих документів до виконання | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Строки пред\’явлення виконавчих документів до виконання

Строки пред\’явлення виконавчих документів до виконання

Строки пред\’явлення виконавчих документів до виконання 
     1. Виконавчі документи можуть бути пред\’явлені до виконання в 
такі строки: 
     1) посвідчення комісій по трудових спорах,  постанови судів у 
справах про адміністративні правопорушення  та  постанови  органів 
(посадових    осіб),    уповноважених    розглядати   справи   про 
адміністративні правопорушення, – протягом трьох місяців; 
     2) інші виконавчі документи – протягом  року,  якщо  інше  не 
передбачено законом. 
     2. Строки,   зазначені   у   частині   першій   цієї  статті, 
встановлюються для: 
     1) виконання судових рішень – з наступного дня після набрання 
рішенням законної сили чи закінчення строку,  встановленого у разі 
відстрочки чи розстрочки виконання рішення,  а в разі якщо  судове 
рішення  підлягає  негайному  виконанню,  – з наступного дня після 
його постановлення; 
     2) виконання рішень комісій по трудових спорах – з дня видачі 
посвідчення на примусове виконання рішення; 
     3) інших   виконавчих   документів  з  наступного  дня  після 
набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом. 
     3. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах  про 
стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом 
чи іншим ушкодженням здоров\’я,  втратою годувальника тощо)  можуть 
бути  пред\’явлені  для виконання протягом усього періоду,  на який 
присуджені платежі. 
     4. Строки пред\’явлення  виконавчих  документів  до  виконання 
встановлюються для кожного платежу окремо. 
     Стаття 23. Переривання строку давності пред\’явлення 
                виконавчого документа до виконання 
     1. Строки пред\’явлення  виконавчого  документа  до  виконання 
перериваються: 
     1) пред\’явленням виконавчого документа до виконання; 
     2) частковим виконанням рішення боржником; 
     3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки 
або розстрочки виконання рішення. 
     2. Після   переривання   строку   пред\’явлення    виконавчого 
документа до виконання перебіг строку поновлюється.  Час, що минув 
до переривання строку, до нового строку не зараховується. 
     3. У  разі  повернення  виконавчого  документа  стягувачу   у 
зв\’язку  з  неможливістю  в  повному  обсязі або частково виконати 
рішення строк  пред\’явлення  виконавчого  документа  до  виконання 
після  переривання встановлюється з дня його повернення,  а в разі 
повернення виконавчого документа у зв\’язку із встановленою законом 
забороною  щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника,  а 
також проведення інших  виконавчих  дій  стосовно  боржника,  –  з 
моменту закінчення дії відповідної заборони. 
     Стаття 24. Поновлення пропущеного строку для пред\’явлення 
                виконавчого документа до виконання 
     1. Державний виконавець відмовляє у прийнятті до  провадження 
виконавчого   документа,   строк   пред\’явлення   для  примусового 
виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. 
     2. Стягувач,  який пропустив строк  пред\’явлення  виконавчого 
документа  до  виконання,  має  право  звернутися  із  заявою  про 
поновлення строку пред\’явлення  до  суду,  який  видав  виконавчий 
документ,  або  до  суду  за місцем виконання.  Суд розглядає таку 
заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. 
     3. Для   інших   виконавчих   документів   пропущений   строк 
поновленню не підлягає. 
     Стаття 25. Прийняття виконавчого документа до виконання 
     1. Державний  виконавець  зобов\’язаний  прийняти до виконання 
виконавчий документ і  відкрити  виконавче  провадження,  якщо  не 
закінчився  строк пред\’явлення такого документа до виконання,  він 
відповідає вимогам,  передбаченим цим Законом,  і пред\’явлений  до 
виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. 
     2. Державний  виконавець  протягом  трьох  робочих днів з дня 
надходження до нього виконавчого документа виносить постанову  про 
відкриття виконавчого провадження. 
     У постанові  державний  виконавець  вказує  про  необхідність 
боржнику самостійно виконати  рішення  у  строк  до  семи  днів  з 
моменту   винесення   постанови  (у  разі  виконання  рішення  про 
примусове виселення боржника – у строк  до  п\’ятнадцяти  днів)  та 
зазначає,   що   у   разі   ненадання   боржником  документального 
підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання 
цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, 
пов\’язаних  з  організацією   та   проведенням   виконавчих   дій, 
передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець 
одночасно  з  винесенням  постанови  про   відкриття   виконавчого 
провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що 
виноситься відповідна постанова. 
     3. Виконавчий документ,  виданий на  підставі  рішення,  яким 
надано  відстрочку виконання,  приймається державним виконавцем до 
виконання після  закінчення  строку  відстрочки  в  межах  строку, 
встановленого для його пред\’явлення. 
     4. У  разі  відкриття  виконавчого  провадження за виконавчим 
документом про конфіскацію майна,  стягнення періодичних платежів, 
забезпечення  позовних  вимог  або якщо рішення підлягає негайному 
виконанню строк,  встановлений частиною  другою  цієї  статті,  не 
надається. 
     5. Копії  постанови  про  відкриття  виконавчого  провадження 
надсилаються не  пізніше  наступного  робочого  дня  стягувачу  та 
боржникові. 
     6. Постанова  про відкриття виконавчого провадження може бути 
оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку,  встановленому 
цим Законом. 
     Стаття 26. Відмова у відкритті виконавчого провадження 
     1. Державний  виконавець  відмовляє  у  відкритті виконавчого 
провадження у разі: 
     1) пропуску встановленого строку пред\’явлення  документів  до 
виконання; 
     2) неподання  виконавчого документа,  зазначеного у статті 17 
цього  Закону,  та  неподання  заяви  про  відкриття   виконавчого 
провадження у випадках, передбачених цим Законом; 
     3) якщо   рішення,   на   підставі  якого  видано  виконавчий 
документ,  не набрало законної (юридичної)  сили,  крім  випадків, 
коли  воно  у  встановленому законом порядку допущено до негайного 
виконання; 
     4) пред\’явлення виконавчого  документа  до  органу  державної 
виконавчої  служби  не за місцем або не за підвідомчістю виконання 
рішення; 
     5) якщо не закінчилася відстрочка виконання  рішення,  надана 
судом, яким постановлено рішення; 
     6) невідповідності     виконавчого     документа     вимогам, 
передбаченим статтею 18 цього Закону; 
     6-1)   офіційного   оприлюднення  повідомлення  про  визнання 
боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
{  Частину першу статті 26 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом 
N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 } 
     7) якщо  виконавчий  документ  повернуто  стягувачу  за  його 
заявою,  крім  виконавчих  документів  про  стягнення аліментів та 
інших періодичних платежів; 
     8) наявності  інших   передбачених   законом   обставин,   що 
виключають здійснення виконавчого провадження. 
     2. Про  відмову у відкритті виконавчого провадження державний 
виконавець виносить постанову протягом трьох робочих  днів,  а  за 
рішенням, що підлягає негайному виконанню, – не пізніше наступного 
робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не  пізніше 
наступного   дня   надсилає   її  заявникові  разом  з  виконавчим 
документом. 
     3. У разі відмови  у  відкритті  виконавчого  провадження  на 
підставі  пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець 
роз\’яснює заявникові право на звернення до суду чи  іншого  органу 
(посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення 
його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону. 
     4. Постанова державного виконавця  про  відмову  у  відкритті 
виконавчого   провадження   може   бути   оскаржена   заявником  у 
десятиденний строк з дня її надходження у  порядку,  встановленому 
цим Законом. 
     5.  У  разі  відмови  у  відкритті виконавчого провадження на 
підставі   пункту   6-1   частини  першої  цієї  статті  державний 
виконавець  у постанові зазначає найменування господарського суду, 
у  провадженні  якого  перебуває  справа про банкрутство боржника, 
номер  справи  про  банкрутство,  а також роз’яснює стягувачу його 
право   звернутися   до   цього  суду  з  відповідною  заявою  для 
задоволення  своїх вимог під час ліквідаційної процедури спільно з 
іншими кредиторами.