Повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав

Повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав

Повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав 
     1. Виконавчий  документ,  прийнятий  державним  виконавцем до 
виконання,  повертається  до  суду,  який  його  видав,   у   разі 
відновлення   судом  строку  для  подання  апеляційної  скарги  на 
рішення,  за яким видано виконавчий документ,  та прийняття  такої 
апеляційної  скарги  до  розгляду (крім виконавчих документів,  що 
підлягають негайному виконанню). 
     2. Виконавчий документ,  прийнятий  державним  виконавцем  до 
виконання,  за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених 
частиною першою статті 47 цього Закону,  повертається  до  органу, 
який пред\’явив виконавчий документ до виконання. 
     3. Про  повернення виконавчого документа державний виконавець 
виносить постанову,  яка затверджується начальником відділу, якому 
він  безпосередньо  підпорядкований.  Копія  постанови у триденний 
строк надсилається сторонам і може бути оскаржена  в  десятиденний 
строк у порядку, встановленому цим Законом. 
     Стаття 49. Закінчення виконавчого провадження 
     1. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 
     1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання 
рішення суду; 
     2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником  у 
процесі виконання; 
     3) смерті  або  оголошення  померлим  стягувача  чи боржника, 
визнання безвісно відсутнім  боржника  або  стягувача,  ліквідації 
юридичної особи – сторони виконавчого провадження,  якщо виконання 
їх обов\’язків чи  вимог  у  виконавчому  провадженні  не  допускає 
правонаступництва; 
     4) скасування  рішення  суду  або  іншого  органу  (посадової 
особи),  на  підставі  якого  виданий  виконавчий  документ,   або 
визнання   судом  виконавчого  документа  таким,  що  не  підлягає 
виконанню; 
     5) письмової  відмови  стягувача  від  одержання   предметів, 
вилучених  у  боржника  під  час виконання рішення про передачу їх 
стягувачу,  або знищення речі,  що має бути передана  стягувачу  в 
натурі; 
     6) закінчення строку,  передбаченого законом для відповідного 
виду стягнення; 
     7) визнання боржника банкрутом;
{  Пункт  7  частини  першої статті 49 в редакції Закону N 5405-VI 
( 5405-17 ) від 02.10.2012 } 
     8) фактичного  виконання  в  повному  обсязі рішення згідно з 
виконавчим документом; 
     9) повернення виконавчого документа без виконання  на  вимогу 
суду  або  іншого органу (посадової особи),  який видав виконавчий 
документ; 
     10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого 
відділу державної виконавчої служби; 
     11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу 
(посадової особи),  який  його  видав,  у  випадку,  передбаченому 
частиною третьою статті 75 цього Закону; 
     12) якщо  рішення фактично виконано під час виконання рішення 
Європейського суду з прав людини; 
     13) непред\’явлення  виконавчого  документа   за   відновленим 
виконавчим  провадженням  у  строки,  визначені  статтею  51 цього 
Закону; 
     14)  списання  згідно  із  Законом України \”Про деякі питання 
заборгованості за  спожитий  природний  газ та електричну енергію\” 
( 3319-17  )  заборгованості,  встановленої  рішенням  суду,   яке 
підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
{  Частину  першу статті 49 доповнено пунктом 14 згідно із Законом 
N 3319-VI ( 3319-17 ) від 12.05.2011 – зміна діє до 30 червня 2012 
року } 
     2. У випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини 
першої  цієї статті,  виконавчий документ надсилається до суду або 
іншого органу (посадовій особі), який його видав. 
     3. Про   закінчення   виконавчого    провадження    державний 
виконавець  виносить постанову з обов\’язковим мотивуванням підстав 
її винесення,  яка затверджується начальником відділу,  якому  він 
безпосередньо  підпорядкований.  Копія постанови у триденний строк 
надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у 
порядку, встановленому цим Законом. 
     4.  Постанова  про  закінчення виконавчого провадження у разі 
офіційного   оприлюднення   повідомлення   про  визнання  боржника 
банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним 
виконавцем  не  пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про 
такі  обставини.  При  цьому  виконавчий  документ надсилається до 
господарського  суду, який прийняв постанову про визнання боржника 
банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
{  Статтю  49  доповнено  частиною  четвертою  згідно  із  Законом 
N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 } 
     Стаття 50. Наслідки завершення виконавчого провадження 
     1. У    разі   закінчення   виконавчого   провадження   (крім 
направлення виконавчого  документа  за  належністю  іншому  органу 
державної  виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення 
про   визнання   боржника   банкрутом  і  відкриття  ліквідаційної 
процедури,  закінчення  виконавчого  провадження за рішенням суду, 
винесеним  у  порядку  забезпечення  позову  чи  вжиття запобіжних 
заходів,  а  також крім випадків нестягнення виконавчого збору або 
витрат,  пов\’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), 
повернення   виконавчого  документа  до  суду  або  іншого  органу 
(посадовій  особі),  який  його  видав, арешт, накладений на майно 
боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем 
заходи  примусового  виконання  рішення,  а також провадяться інші 
дії,  необхідні  у зв\’язку із завершенням виконавчого провадження. 
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім 
випадків, передбачених цим Законом.
{  Частина перша статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 } 
     2. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем 
накладено арешт на майно  боржника,  у  постанові  про  закінчення 
виконавчого  провадження  або  повернення виконавчого документа до 
суду  або  іншого  органу  (посадовій  особі),  який  його  видав, 
державний  виконавець  зазначає про зняття арешту,  накладеного на 
майно боржника. 
     3. За  заявою  боржника  державний  виконавець   видає   йому 
додаткові  копії  постанови,  зазначеної  в  частині  другій  цієї 
статті,  для їх пред\’явлення до органів,  що здійснюють реєстрацію 
майна  або  ведуть реєстр заборони на його відчуження,  для зняття 
арешту, накладеного на майно. 
     4.   У  разі  закінчення  виконавчого  провадження  внаслідок 
офіційного   оприлюднення   повідомлення   про  визнання  боржника 
банкрутом  і відкриття ліквідаційної процедури виконавчі документи 
можуть  бути повторно пред’явлені до виконання у визначені статтею 
22  цього Закону строки, якщо у зв’язку із припиненням провадження 
у  справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, 
не   були  задоволені  повністю  або  частково  та  не  вважаються 
погашеними  (списаними,  прощеними)  відповідно  до Закону України 
\”Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання його 
банкрутом\” ( 2343-12 ).
{  Статтю  50  доповнено  частиною  четвертою  згідно  із  Законом 
N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 } 
     Стаття 51. Відновлення виконавчого провадження 
     1. У разі якщо постанова державного виконавця про  закінчення 
виконавчого   провадження  або  повернення  виконавчого  документа 
стягувачу  визнана  судом  незаконною  чи  скасована   начальником 
відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, 
або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або 
якщо  до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування 
заходів  до  забезпечення  позову,  а  також  у  разі   повернення 
виконавчого   документа  з  іншого  відділу  державної  виконавчої 
служби,  виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох 
робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа 
чи постанови керівника відповідного  органу  державної  виконавчої 
служби. 
     2. За наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 
79 цього Закону,  виконавче  провадження  підлягає  відновленню  у 
триденний   строк   з  дня  надходження  до  державного  виконавця 
відповідної заяви стягувача. 
     3. Про   відновлення   виконавчого   провадження    державний 
виконавець  виносить  постанову,  копії якої не пізніше наступного 
дня  надсилаються  до  суду,  який  визнав  незаконною   постанову 
державного виконавця,  сторонам, а також органу (посадовій особі), 
який видав виконавчий документ. 
     4. У разі відновлення виконавчого провадження  стягувач,  суд 
або  орган (посадова особа),  якому повернуто виконавчий документ, 
зобов\’язаний у тримісячний строк  з  дня  надходження  відповідної 
постанови пред\’явити його до виконання. 
          Глава 4. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ 
                        НА МАЙНО БОРЖНИКА 
     Стаття 52. Порядок звернення стягнення на кошти 
                та інше майно боржника 
     1. Звернення  стягнення  на  майно  боржника  полягає  в його 
арешті, вилученні та примусовій реалізації. 
     2. Стягнення за виконавчими документами звертається  в  першу 
чергу  на  кошти  боржника  у  гривнях  та іноземній валюті,  інші 
цінності,  у тому числі кошти на рахунках  і  вкладах  боржника  у 
банках та інших фінансових установах,  на рахунки в цінних паперах 
у депозитаріях цінних паперів. 
     3. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. 
     4. На кошти та інші  цінності  боржника,  що  знаходяться  на 
рахунках,  вкладах  та  на зберіганні у банках чи інших фінансових 
установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на 
рахунках,  які  будуть  відкриті  після  винесення  постанови  про 
накладення арешту. 
     5. У разі відсутності у боржника коштів та  інших  цінностей, 
достатніх  для задоволення вимог стягувача,  стягнення звертається 
також на належне боржнику інше майно,  за винятком майна,  на  яке 
згідно  із  законом  не  може бути накладено стягнення.  Звернення 
стягнення на майно боржника  не  зупиняє  звернення  стягнення  на 
кошти  боржника.  Боржник має право запропонувати ті види майна чи 
предмети,  на які необхідно  в  першу  чергу  звернути  стягнення. 
Черговість  стягнення  на  кошти  та інше майно боржника остаточно 
визначається державним виконавцем. 
     6. Стягнення  на  майно  боржника  звертається  в  розмірі  і 
обсязі,  необхідних  для  виконання  за  виконавчим документом,  з 
урахуванням стягнення  виконавчого  збору,  витрат,  пов\’язаних  з 
організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на 
боржника під час виконавчого  провадження.  У  разі  якщо  боржник 
володіє майном спільно з іншими особами,  стягнення звертається на 
його  частку,  що  визначається  судом  за   поданням   державного 
виконавця. 
     7. У  разі  якщо  сума,  що  підлягає стягненню за виконавчим 
провадженням,  не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної 
плати,  звернення  стягнення  на  єдине житло боржника та земельну 
ділянку,  на якій розташоване це житло,  не здійснюється. У такому 
разі  державний  виконавець  зобов\’язаний  вжити  всіх заходів для 
виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.