Кодекс адміністративного судочинства України, стаття 95-103

Стаття 95. Розподіл витрат у разі відмови позивача
від адміністративного позову

1. У разі відмови позивача від адміністративного позову
понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати
відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків,
коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо
позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок
задоволення його відповідачем після подання адміністративного
позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у
справі витрати із відповідача.

Стаття 96. Судові витрати, пов\’язані з примиренням сторін

1. Якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не
дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у
справі несе половину судових витрат.

Стаття 97. Визначення розміру судових витрат

1. Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий
розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Стаття 98. Рішення щодо судових витрат

1. Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду
або ухвалою.

2. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти,
спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо
судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Глава 8
СТРОКИ

Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду

1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку
звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом
або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав,
свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк,
який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа
дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,
свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб\’єкта владних
повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не
встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають
суб\’єкту владних повноважень право на пред\’явлення передбачених
законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також
встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного
суду суб\’єкта владних повноважень. { Частину другу статті 99
доповнено абзацом другим згідно із Законом N 4054-VI ( 4054-17 )
від 17.11.2011 }
{ Частина друга статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
{ Положення частини другої статті 99 щодо скорочення
процесуальних строків звернення громадян до суду визнано
конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2011
( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом
та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для
звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено
інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для
звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну
службу, її проходження, звільнення з публічної служби
встановлюється місячний строк.
{ Частина третя статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку
вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для
звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк,
який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення
суб\’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги
на рішення, дії або бездіяльність суб\’єкта владних повноважень.
{ Частина четверта статті 99 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
{ Положення частини четвертої статті 99 щодо скорочення
процесуальних строків звернення громадян до суду визнано
конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2011
( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }

5. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження
рішення суб\’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може
бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється
місячний строк.
{ Статтю 99 доповнено частиною п\’ятою згідно із Законом N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

Стаття 100. Наслідки пропущення строків звернення
до адміністративного суду

1. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків,
установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на
підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде
підстав для визнання причин пропуску строку звернення до
адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

2. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії
вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній
справі без проведення судового засідання, так і в ході
підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
{ Стаття 100 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010; в редакції Закону N 4054-VI
( 4054-17 ) від 17.11.2011 }

Стаття 101. Процесуальні строки

1. Процесуальні строки – це встановлені законом або судом
строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

2. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками,
а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна
неминуче настати.

Стаття 102. Поновлення та продовження процесуальних строків

1. Пропущений з поважних причин процесуальний строк,
встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк,
встановлений судом, – продовжений судом за клопотанням особи, яка
бере участь у справі.

2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку
суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому
засіданні на розсуд суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які
були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду
клопотання.
{ Частина друга статті 102 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4054-VI ( 4054-17 ) від 17.11.2011 }

3. Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні
пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які
беруть участь у справі.

4. Правила даної статті не поширюються на строки звернення
до адміністративного суду.
{ Статтю 102 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 4054-VI ( 4054-17 ) від 17.11.2011 }

Стаття 103. Обчислення процесуального строку

1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня
після відповідної календарної дати або настання події, з якою
пов\’язано його початок.

2. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні
місяць і число останнього року цього строку.

3. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне
число останнього місяця цього строку.

4. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає
на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк
закінчується в останній день цього місяця.

5. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на
певний день, вважається цей день.

6. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи
інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього
робочий день.

7. Перебіг строку, закінчення якого пов\’язане з подією, яка
повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після
настання події.

8. Останній день строку триває до двадцять четвертої години,
але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де
робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент
закінчення цього часу.

9. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення
позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові
кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами
зв\’язку.

10. Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє
перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі.
Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення
провадження.