Кодекс адміністративного судочинства України, стаття 115-4-117

Стаття 115-4. Виконання судового доручення іноземного суду
про вручення виклику до суду чи інших
документів

1. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи
інших документів виконується у судовому засіданні або
уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування,
місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної
особи.

2. Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню
за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі
чи її представникові або представникові юридичної особи під
розписку.

3. У повістці, що направляється з метою виконання доручення
іноземного суду про вручення документів, крім відомостей,
зазначених у статті 34 цього Кодексу, додатково зазначається
інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки
до суду для отримання документів згідно із частинами п\’ятою і
шостою цієї статті.

4. У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду
чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під
вартою або відбуває такий вид покарання як довічне позбавлення
волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному
батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд
надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням
іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка
здійснює їх вручення під розписку та невідкладно надсилає розписку
і письмові пояснення цієї особи до суду.

5. У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші
документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду,
суддя, уповноважений працівник суду або представник адміністрації
місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що
підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають
врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.

6. У разі повторної неявки до суду без поважних причин особи,
яку належним чином повідомлено про день, час та місце судового
засідання, у якому мають бути вручені виклик до суду чи інші
документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються
врученими.

7. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи
інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її
представник отримали такі документи чи відмовилися від їх
отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним
чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, на
якому має бути вручено виклик до суду чи інші документи, без
поважних причин не з\’явилися до суду, – у день такого судового
засідання.

8. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику
до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового
засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені
особами у зв\’язку з отриманням документів, а також підтвердженням
про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання
документів та іншими документами, складеними чи отриманими під час
виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та
скріплюються гербовою печаткою.
{ Кодекс доповнено статтею 115-4 згідно із Законом N 1837-VI
( 1837-17 ) від 21.01.2010 }

Стаття 115-5. Виконання судових доручень закордонними
дипломатичними установами України

1. Судове доручення про вручення документів громадянину
України, який проживає на території іноземної держави, може бути
виконано працівниками дипломатичного представництва чи
консульської установи України у відповідній державі. Такі
документи особа отримує добровільно. Вручення документів
здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення,
підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної
закордонної дипломатичної установи України.

2. Доручення суду про виконання певних процесуальних дій
стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної
держави, може бути виконано працівниками дипломатичного
представництва чи консульської установи України у відповідній
державі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на
обов\’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі
вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що
підписується особою, стосовно якої вчинено процесуальні дії, та
особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою
відповідної закордонної дипломатичної установи України. У
протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.

3. Під час виконання судового доручення застосовується
процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть
застосовуватися примусові заходи.
{ Кодекс доповнено статтею 115-5 згідно із Законом N 1837-VI
( 1837-17 ) від 21.01.2010 }

Стаття 116. Об\’єднання і роз\’єднання позовів
{ Назва статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

1. Суд може своєю ухвалою об\’єднати в одне провадження кілька
однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до
того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними
заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а
також роз\’єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження
позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний
розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.
{ Частина перша статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

Стаття 117. Забезпечення адміністративного позову

1. Суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може
постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення
адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння
шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення
в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та
інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх
відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а
також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи
бездіяльності суб\’єкта владних повноважень.

2. Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного
позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато
апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд
апеляційної інстанції.

3. Подання адміністративного позову, а також відкриття
провадження в адміністративній справі не зупиняють дію
оскаржуваного рішення суб\’єкта владних повноважень, але суд у
порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною
ухвалою зупинити дію рішення суб\’єкта владних повноважень чи його
окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до
суб\’єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є
обов\’язковою для виконання.

4. Адміністративний позов, крім способу, встановленого
частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною
вчиняти певні дії.

5. Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента
України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони
вчиняти певні дії;
{ Щодо визнання конституційними положень пункту 1 частини п\’ятої
статті 117 див. Рішення Конституційного Суду N 5-рп/2011
( v005p710-11 ) від 16.06.2011 }

2) зупинення рішень Національного банку України щодо
призначення та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації
банку, заборони проводити певні дії тимчасовому адміністратору,
ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні
тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також зупинення
рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної
авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів,
схвалень, допусків.
{ Пункт 2 частини п\’ятої статті 117 із змінами, внесеними згідно з
Кодексом N 3393-VI ( 3393-17 ) від 19.05.2011 }
{ Частина п\’ята статті 117 в редакції Закону N 2181-VI ( 2181-17 )
від 13.05.2010 }

6. Повноваження суду, встановлені цією статтею, не можуть
бути застосовані судами щодо спорів, які стосуються призначення,
підготовки і проведення виборів.
{ Статтю 117 доповнено частиною шостою згідно із Законом
N 1616-VI ( 1616-17 ) від 21.08.2009 – зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 26-рп/2009 ( v026p710-09 ) від 19.10.2009 }