Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 262-263 | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 262-263

Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 262-263

Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні
здійснювати адміністративне затримання

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне
правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими
особами), уповноваженими на те законами України.
Адміністративне затримання провадиться:
1) органами внутрішніх справ – при вчиненні дрібного
хуліганства, вчиненні насильства в сім\’ї, порушення порядку
організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і
демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної
непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції,
члена громадського формування з охорони громадського порядку і
державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх,
публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, при
прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до
інформації в автоматизованих системах, порушення правил про
валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або
психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших
предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених
місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи
появі у громадських місцях у п\’яному вигляді, що ображає людську
гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати,
що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього
руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та
інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного
світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без
громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію
України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами
України;
2) органами прикордонної служби – у разі незаконного
перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону
України, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах
пропуску через державний кордон України, вчинення злісної непокори
законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи
працівника Державної прикордонної служби України або члена
громадського формування з охорони громадського порядку і
державного кордону, порушення правил використання об\’єктів
тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого
прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та
виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил
перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і
транзитного проїзду через територію України;
3) старшою у місці розташування охоронюваного об\’єкта
посадовою особою воєнізованої охорони – при вчиненні
правопорушень, зв\’язаних з посяганням на охоронювані об\’єкти,
інше;
4) посадовими особами Військової служби правопорядку у
Збройних Силах України – у разі вчинення військовослужбовцями,
військовозобов\’язаними та резервістами під час проходження зборів,
а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними
службових обов\’язків дрібного хуліганства, злісної непокори
законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової
служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів
до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання,
носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної
зброї і бойових припасів, дрібного викрадення чужого майна, у разі
розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних,
слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появи у
громадських місцях у п\’яному вигляді, порушення правил обігу
наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у разі
порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які
керують військовими транспортними засобами;
5) органами Служби безпеки України – при порушенні
законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного
доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні
спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;
6) посадовими особами органів і установ виконання покарань та
слідчих ізоляторів – у разі вчинення прихованої від огляду
передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких
тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань,
алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають
одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів.
{ Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4134-11 від 12.06.87,
N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від
07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12
від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 557-XIV
( 557-14 ) від 24.03.99, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99,
N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від
03.04.2003 – набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 )
від 15.05.2003, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1703-IV
( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004,
N 599-VI ( 599-17 ) від 25.09.2008, N 1254-VI ( 1254-17 ) від
14.04.2009, N 2339-VI ( 2339-17 ) від 15.06.2010, N 3161-VI
( 3161-17 ) від 17.03.2011 }

Стаття 263. Строки адміністративного затримання

{ Положення частини першої статті 263, згідно з якою у
виняткових випадках, у зв\’язку з особливою потребою законами
України може бути встановлено інші строки адміністративного
затримання, визнано конституційним згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2011 ( v010p710-11 ) від 11.10.2011 }
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне
правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових
випадках, у зв\’язку з особливою потребою законами України може
бути встановлено інші строки адміністративного затримання.

{ Положення частини другої статті 263 щодо можливості
адміністративного затримання осіб \”на строк до десяти діб з
санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що
посвідчують їх особу\”, втратили чинність, як такі, що є
неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2011 ( v010p710-11 ) від 11.10.2011 }
{ Положення частини другої статті 263 стосовно можливості
затримання особи в необхідних випадках для встановлення особи і
з\’ясування обставин правопорушення до трьох діб з повідомленням
про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з
моменту затримання, визнано конституційним згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2011 ( v010p710-11 ) від 11.10.2011 }
Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах
пропуску через державний кордон України, може бути затримано на
строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних
випадках для встановлення особи і з\’ясування обставин
правопорушення – до трьох діб з повідомлення про це письмово
прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання
або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо
правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.

{ Положення частини третьої статті 263 щодо можливості
адміністративного затримання осіб \”на строк до десяти діб з
санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що
посвідчують їх особу\”, втратили чинність, як такі, що є
неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2011 ( v010p710-11 ) від 11.10.2011 }
{ Положення частини третьої статті 263 щодо можливості
затримання особи в необхідних випадках для встановлення особи,
проведення медичного огляду, з\’ясування обставин придбання
вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх
дослідження до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора
протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, визнано
конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2011
( v010p710-11 ) від 11.10.2011 }
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і
психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин
для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення
особи, проведення медичного огляду, з\’ясування обставин придбання
вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх
дослідження – до трьох діб з повідомленням про це письмово
прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання
або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо
правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.

{ Положення частини четвертої статті 263 втратили чинність,
як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення
Конституційного Суду N 10-рп/2011 ( v010p710-11 ) від 11.10.2011 }
Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, насильство в сім\’ї,
злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника
міліції, члена громадського формування з охорони громадського
порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу
їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи
посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах
України, може бути затримано до розгляду справи суддею або
начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До
розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які
незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути
державний кордон України, вчинили злісну непокору законному
розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника
Державної прикордонної служби України або члена громадського
формування з охорони громадського порядку і державного кордону,
порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів,
вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи
торгували з рук у невстановлених місцях. Іноземців та осіб без
громадянства, які порушили правила перебування в Україні і
транзитного проїзду через територію України, може бути затримано
до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної
прикордонної служби України.

{ Положення частини п\’ятої статті 263 втратили чинність,
як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення
Конституційного Суду N 10-рп/2011 ( v010p710-11 ) від 11.10.2011 }
Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту
доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в
стані сп\’яніння, – з часу її витвереження.
{ Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6347-11
від 03.08.88, N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N
647-12 від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 812-XIV
( 812-14 ) від 02.07.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001,
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 – набуває чинності 01.08.2003
року, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1299-IV ( 1299-15 )
від 20.11.2003, N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004, N 599-VI
( 599-17 ) від 25.09.2008 }