Господарський процесуальний кодекс України, стаття 34-40

Стаття 34. Належність і допустимість доказів

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають
значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні
бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 35. Підстави звільнення від доказування

Обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не
потребують доказування.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого
органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених
рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь
ті самі сторони.
Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є
обов\’язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань,
чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є
обов\’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені
судом і мають значення для вирішення спору.
Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не
доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути
спростовано в загальному порядку.
{ Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1076-VI
( 1076-17 ) від 05.03.2009 }

Стаття 36. Письмові докази

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані
про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином
засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише
частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи
відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими
документами, а також в інших випадках на вимогу господарського
суду.

Стаття 37. Речові докази

Речовими доказами є предмети, що своїми властивостями
свідчать про обставини, які мають значення для правильного
вирішення спору.

Стаття 38. Витребування доказів

Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати
докази вправі подати клопотання про витребування господарським
судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство
чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує
необхідні докази.

Господарський суд може витребувати докази також до подання
позову як запобіжний захід у порядку, встановленому статтями
43-1 – 43-10 цього Кодексу.

Господарський суд може уповноважити на одержання таких
доказів заінтересовану сторону.
{ Стаття 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003; в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 )
від 07.07.2010 }

Стаття 39. Огляд та дослідження письмових і речових
доказів у місці їх знаходження

Господарський суд може провести огляд та дослідження
письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі
складності подання цих доказів.
За результатами огляду та дослідження складається протокол,
який підписується суддею. Протокол приєднується до матеріалів
справи.

Стаття 40. Повернення письмових i речових доказів

Оригінали письмових доказів, що є у справі, за клопотанням
підприємств та організацій повертаються їм після вирішення
господарського спору та подання засвідчених копій цих доказів.
Речові докази, які знаходяться в господарському суді, після
вирішення спору повертаються підприємствам та організаціям, від
яких їх було одержано, або передаються стороні, за якою
господарський суд визнав право на ці речі.