Господарський процесуальний кодекс України, стаття 83-84 | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Господарський процесуальний кодекс України, стаття 83-84

Господарський процесуальний кодекс України, стаття 83-84

Стаття 83. Права господарського суду щодо прийняття
рішення

Господарський суд, приймаючи рішення, має право:

1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов\’язаний
з предметом спору договір, який суперечить законодавству;

2) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для
захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з
самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання
заінтересованої сторони;

3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу,
пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила
зобов\’язання;

4) стягувати у доход Державного бюджету України із сторони,
що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі,
встановленому статтею 9 цього Кодексу або у відповідності до
законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у
конкретних правовідносинах;

5) стягувати в доход Державного бюджету України з винної
сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським
судом на сторону;

6) відстрочити або розстрочити виконання рішення.
{ Стаття 83 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3345-12 від 30.06.93, N 54/96-ВР від 20.02.96, N 251/97-ВР
від 13.05.97, в редакції Закону N 2539-III ( 2539-14 ) від
21.06.2001 }

Стаття 84. Зміст рішення

Рішення господарського суду ухвалюється іменем України і
складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної
частин, при цьому:
1) у вступній частині вказуються найменування господарського
суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін,
ціна позову, прізвища судді (суддів), представників сторін,
прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих
осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це
також вказується у вступній частині рішення;
2) описова частина має містити стислий виклад вимог
позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань
сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис
дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів
і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх
знаходження);
3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи,
встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази,
на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін,
якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив
клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або
угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався,
приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки
виконання рішення;
4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення
позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з
заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або
ненастання якихось обставин (умовне рішення).

При задоволенні позову в резолютивній частині рішення
вказуються:
найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і
сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка
зобов\’язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а
також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці
виконання рішення;
розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості
за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги,
неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених
у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу);

{ Абзац четвертий частини другої статті 84 виключено на
підставі Закону N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003 }

найменування майна, що підлягає передачі, і місце його
знаходження (у спорі про передачу майна);
найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа
про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання
цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також
сума, що не підлягає списанню.

У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в
резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови
договору, а у спорі про спонукання укласти договір – умови, на
яких сторони зобов\’язані укласти договір, з посиланням на поданий
позивачем проект договору.

В резолютивній частині рішення вказується про визнання
договору недійсним у випадках, передбачених у пункті 1 статті 83
цього Кодексу.

При задоволенні заяви про визнання акта недійсним в
резолютивній частині вказуються найменування акта і органу, що
його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт
недійсним повністю або частково (в якій саме частині).

{ Частину шосту статті 84 виключено на підставі Закону
N 2539-III ( 2539-14 ) від 21.06.2001 }

В резолютивній частині рішення вказується про розподіл
господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору
з бюджету.

Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або
відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного
з них, або зазначається, що обов\’язок чи право стягнення є
солідарним.

При розгляді первісного і зустрічного позовів у рішенні
вказуються результати розгляду кожного з позовів.
{ Стаття 84 із змінами, внесеними згідно із Законами N 251/97-ВР
від 13.05.97, N 2539-III ( 2539-14 ) від 21.06.2001, N 1255-IV
( 1255-15 ) від 18.11.2003, N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 }