Планування територій на місцевому рівні | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Планування територій на місцевому рівні

Планування територій на місцевому рівні

  Стаття 16. Планування територій на місцевому рівні 
     1. Планування   територій  на  місцевому  рівні  здійснюється 
шляхом розроблення та затвердження  генеральних  планів  населених 
пунктів,  планів зонування територій і детальних планів території, 
їх  оновлення  та  внесення  змін  до  них. { Абзац перший частини 
першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI 
( 5496-17 ) від 20.11.2012 } 
     Містобудівна документація  на місцевому рівні розробляється з 
урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій 
картографічній  основі  в цифровій формі як просторово орієнтована 
інформація  в  державній  системі   координат   на   паперових   і 
електронних носіях. 
     Порядок обміну  інформацією  між  містобудівним  та державним 
земельним  кадастрами  (  556-2011-п  )  встановлюється  Кабінетом 
Міністрів України. 
     2. Містобудівна документація на  місцевому  рівні  може  бути 
оновлена за рішенням місцевих рад. 
     Оновлення містобудівної документації передбачає: 
     1) актуалізацію картографо-геодезичної основи; 
     2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму; 
     3)  приведення  містобудівної документації у відповідність із 
вимогами   законодавства   у   сфері   містобудівної   діяльності, 
будівельних норм, державних стандартів і правил.
{  Частину  другу  статті 16 доповнено пунктом 3 згідно із Законом 
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 } 
     3. Склад,    зміст,    порядок   розроблення   та   оновлення 
містобудівної  документації  на   місцевому   рівні   визначаються 
центральним  органом  виконавчої  влади,  що забезпечує формування 
державної політики у сфері містобудування. 
     4. Затвердження  оновленої  містобудівної   документації   на 
місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього 
Закону. 
     Стаття 17. Генеральний план населеного пункту 
     1. Генеральний  план  населеного  пункту  є  основним   видом 
містобудівної  документації  на  місцевому рівні,  призначеної для 
обґрунтування  довгострокової  стратегії  планування  та  забудови 
території населеного пункту. 
     На   підставі  затвердженого  генерального  плану  населеного 
пункту  розробляється  план  земельно-господарського  устрою, який 
після  його  затвердження  стає  невід’ємною частиною генерального 
плану.  {  Абзац другий частини першої статті 17 в редакції Закону 
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 } 
     Послідовність  виконання  робіт  з  розроблення  генерального 
плану   населеного   пункту   та   документації   із   землеустрою 
визначається   будівельними   нормами,  державними  стандартами  і 
правилами  та  завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) 
містобудівної  документації,  яке  складається і затверджується її 
замовником  за  погодженням  з розробником. { Абзац частини першої 
статті 17 в редакції Закону N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 } 
     У складі   генерального   плану   населеного   пункту    може 
розроблятися  план  зонування  території  цього населеного пункту. 
План  зонування  території   може   розроблятися   і   як   окрема 
містобудівна документація після затвердження генерального плану. 
     2. Генеральний   план   населеного  пункту  розробляється  та 
затверджується в інтересах відповідної  територіальної  громади  з 
урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. 
     Для населених  пунктів  з  чисельністю  населення до 50 тисяч 
осіб генеральні плани можуть  поєднуватися  з  детальними  планами 
всієї території таких населених пунктів. 
     3. Для  населених  пунктів,  занесених  до  Списку історичних 
населених місць України,  в межах визначених історичних ареалів  у 
складі  генерального  плану  населеного пункту визначаються режими 
регулювання  забудови  та   розробляється   історико-архітектурний 
опорний   план,   в  якому  зазначається  інформація  про  об\’єкти 
культурної спадщини. 
     4. Склад,      зміст       та       порядок       розроблення 
історико-архітектурного    опорного    плану   населеного   пункту 
( z0781-11 ) визначаються центральним органом виконавчої влади, що 
забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. 
     5. Виконавчі   органи  сільських,  селищних  і  міських  рад, 
Київська  та  Севастопольська  міські  державні  адміністрації   є 
замовниками,  організовують розроблення,  внесення змін та подання 
генерального  плану  населеного  пункту  на  розгляд   відповідної 
сільської, селищної, міської ради. 
     6. Рішення   про   розроблення   генерального  плану  приймає 
відповідна сільська, селищна, міська рада. 
     7. Виконавчі  органи  сільських,  селищних  і  міських   рад, 
Київська   та  Севастопольська  міські  державні  адміністрації  в 
установлений строк: 
     1) подають  пропозиції  до  проекту  відповідного   місцевого 
бюджету  на  наступний  рік  або  про  внесення змін до бюджету на 
поточний   рік   щодо   потреби   у   розробленні    містобудівної 
документації; 
     2) визначають    в   установленому   законодавством   порядку 
розробника  генерального  плану  населеного  пункту,  встановлюють 
строки розроблення та джерела його фінансування; 
     3) звертаються  до  обласної  державної  адміністрації,  Ради 
міністрів  Автономної  Республіки  Крим  (для  міст  обласного  та 
республіканського    Автономної    Республіки    Крим   значення), 
центрального  органу  виконавчої  влади,  що забезпечує формування 
державної  політики  у  сфері  містобудування  (для  міст Києва та 
Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування 
під час розроблення генерального плану населеного пункту;
{ Пункт 3 частини сьомої статті 17 із змінами, внесеними згідно із 
Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 } 
     4) повідомляють через місцеві засоби масової  інформації  про 
початок   розроблення  генерального  плану  населеного  пункту  та 
визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього  фізичними 
та юридичними особами; 
     5) забезпечують    попередній    розгляд    матеріалів   щодо 
розроблення     генерального     плану      населеного      пункту 
архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня; 
     6) узгоджують  проект  генерального плану населеного пункту з 
органами  місцевого  самоврядування,  що  представляють   інтереси 
суміжних   територіальних  громад,  з  метою  врегулювання  питань 
планування територій у приміських зонах. 
     8. Строк  дії  генерального  плану   населеного   пункту   не 
обмежується. 
     9. Зміни  до  генерального  плану  населеного  пункту  можуть 
вноситися не частіше, ніж один раз на п\’ять років. 
     Такі зміни вносяться органом місцевого  самоврядування,  який 
затверджував  генеральний  план  населеного  пункту.  Питання  про 
дострокове внесення змін до генерального плану  населеного  пункту 
може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед 
відповідною   сільською,   селищною,   міською  радою  відповідною 
місцевою державною адміністрацією. { Абзац другий частини дев\’ятої 
статті  17  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 5496-VI 
( 5496-17 ) від 20.11.2012 } 
     У разі  виникнення  державної   необхідності   рішення   щодо 
доцільності  внесення змін до генерального плану населеного пункту 
приймається Кабінетом Міністрів України. 
     10. Генеральні  плани  населених  пунктів  та  зміни  до  них 
розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, 
міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх 
подання. 
     11. Загальна   доступність   матеріалів   генерального  плану 
населеного  пункту  забезпечується  шляхом  його   розміщення   на 
веб-сайті   органу   місцевого   самоврядування   та   у  місцевих 
періодичних друкованих  засобах  масової  інформації,  а  також  у 
загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім частини, 
що  становить  державну  таємницю  та  належить  до  інформації  з 
обмеженим доступом відповідно до законодавства.  Зазначена частина 
може включатися до складу генерального плану населеного пункту  як 
окремий розділ. 
     12. Експертизі  містобудівної документації на місцевому рівні 
підлягають виключно генеральні плани міст. 
     Порядок  проведення  експертизи  (  548-2011-п ) визначається 
Кабінетом Міністрів України. 
     Стаття 18. План зонування території 
     1. План   зонування   території   розробляється   на   основі 
генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий 
документ)   з  метою  визначення  умов  та  обмежень  використання 
території для містобудівних потреб у межах визначених зон. { Абзац 
перший  частини  першої  статті 18 із змінами, внесеними згідно із 
Законом N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 } 
 
     { Абзац другий частини першої статті 18 виключено на підставі 
Закону N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 } 
 
     План зонування  території  розробляється  з  метою  створення 
сприятливих умов для життєдіяльності людини,  забезпечення захисту 
територій  від  надзвичайних  ситуацій  техногенного та природного 
характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об\’єктів 
виробництва,  зниження  рівня забруднення навколишнього природного 
середовища,  охорони  та  використання   територій   з   особливим 
статусом,  у  тому числі ландшафтів,  об\’єктів історико-культурної 
спадщини,  а також  земель  сільськогосподарського  призначення  і 
лісів. 
     2.   План   зонування   території   встановлює  функціональне 
призначення,  вимоги до забудови окремих територій (функціональних 
зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
{  Частина друга статті 18 в редакції Закону N 5496-VI ( 5496-17 ) 
від 20.11.2012 } 
     3. Зонування   території  здійснюється  з  дотриманням  таких 
вимог: 
     1) урахування попередніх рішень щодо  планування  і  забудови 
території; 
     2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 
     3) відображення       існуючої       забудови      територій, 
інженерно-транспортної інфраструктури,  а також основних елементів 
планувальної структури територій; 
     4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних 
зон; 
     5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів 
використання  територій для містобудівних потреб, умов та обмежень 
щодо їх забудови;
{  Пункт  5  частини третьої статті 18 в редакції Закону N 5496-VI 
( 5496-17 ) від 20.11.2012 } 
     6) узгодження  меж   зон   з   межами   територій   природних 
комплексів,  смугами санітарно-захисних,  санітарних, охоронних та 
інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 
     7)  відображення  меж прибережних захисних смуг і пляжних зон 
водних об’єктів.
{  Частину  третю  статті 18 доповнено пунктом 7 згідно із Законом 
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 } 
     4. Параметри    використання    території    та     будівель, 
запропонованих   для  розташування  у  межах  декількох  земельних 
ділянок  або  окремої  земельної  ділянки,  зокрема  функціональне 
призначення,  граничні  поверховість  та  площа забудови,  можливе 
розміщення на ділянці,  є обов\’язковими  для  врахування  під  час 
зонування відповідної території. 
     Перелік зазначених   параметрів  визначає  центральний  орган 
виконавчої  влади,  що  забезпечує формування державної політики у 
сфері містобудування. 
     5. Внесення змін до плану зонування території допускається за 
умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту. 
     6. Склад,  зміст,   порядок   розроблення   плану   зонування 
території  визначаються  центральним  органом виконавчої влади, що 
забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. 
     7. За  порушення   вимог,   встановлених   планом   зонування 
території,  фізичні  та  юридичні  особи  несуть  відповідальність 
відповідно до закону. 
     8. План  зонування  території  затверджується  на   пленарних 
засіданнях  сільської,  селищної,  міської ради протягом 30 днів з 
дня його подання. 
     План зонування території не підлягає експертизі.