Детальний план території
Стаття 19. Детальний план території
1. Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення
генерального плану населеного пункту та визначає планувальну
організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної
організації і функціонального призначення, просторової композиції
і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу,
мікрорайону, іншої частини території населеного пункту,
призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
{ Частина перша статті 19 в редакції Закону N 5496-VI ( 5496-17 )
від 20.11.2012 }
2. Детальний план території за межами населених пунктів
розробляється відповідно до схеми планування території (частини
території) району та/або області з урахуванням державних і
регіональних інтересів.
Розроблення детального плану території за межами населених
пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі
розпорядження відповідної районної державної адміністрації.
{ Частина друга статті 19 в редакції Закону N 5496-VI ( 5496-17 )
від 20.11.2012 }
3. На підставі та з урахуванням положень затвердженого
детального плану території може розроблятися проект землеустрою
щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який
після його затвердження стає невід’ємною частиною детального плану
території.
{ Частина третя статті 19 в редакції Закону N 5496-VI ( 5496-17 )
від 20.11.2012 }
4. Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови
однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з
будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану
зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень
згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування
населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;
10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у
формуванні екомережі;
{ Пункт 10 частини четвертої статті 19 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних
об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).
{ Частину четверту статті 19 доповнено пунктом 11 згідно із
Законом N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
5. Детальний план території складається із графічних і
текстових матеріалів.
6. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження
детального плану території визначаються центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері містобудування.
7. Загальна доступність матеріалів детального плану території
забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу
місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобах масової
інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого
органу, крім частини, що належить до інформації з обмеженим
доступом відповідно до законодавства. Зазначена частина може
включатися до складу детального плану території як окремий розділ.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради,
відповідна районна державна адміністрація забезпечують
оприлюднення детального плану території протягом 10 днів з дня
його затвердження. { Абзац другий частини сьомої статті 19 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI ( 5496-17 ) від
20.11.2012 }
8. Детальний план території у межах населеного пункту
розглядається і затверджується виконавчим органом сільської,
селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за
відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку
плану зонування території – відповідною сільською, селищною,
міською радою. { Абзац перший частини восьмої статті 19 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI ( 5496-17 ) від
20.11.2012 }
Детальний план території за межами населеного пункту
розглядається і затверджується відповідною районною державною
адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. { Частину
восьму статті 19 доповнено абзацом другим згідно із Законом
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
9. Детальний план території не підлягає експертизі.
10. Внесення змін до детального плану території допускається
за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та
плану зонування території.
Стаття 20. Архітектурно-містобудівні ради
1. Для професійного обговорення проектних рішень у сфері
містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені
органи містобудування та архітектури можуть утворювати
архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на
громадських засадах.
Типове положення про архітектурно-містобудівні ради
( z0903-11 ) затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері
містобудування.
2. Результати розгляду проектів містобудівної документації
архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого
доопрацювання та затвердження таких проектів.
3. Спеціально уповноважений орган містобудування та
архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада,
за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної
документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду
державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо
розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість
ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За
результатами розгляду зазначені органи подають спеціально
уповноваженому органові містобудування та архітектури свої
висновки. { Абзац перший частини третьої статті 20 в редакції
Закону N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної
документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про
розгляд містобудівної документації такий проект вважається
погодженим цими органами. { Абзац другий частини третьої статті 20
із змінами, внесеними згідно із Законом N 5496-VI ( 5496-17 ) від
20.11.2012 }
Після погодження зазначеними у цій частині цієї статті
органами проекту містобудівної документації такі органи та їх
посадові особи не беруть участі у будь-який спосіб у проведенні
земельних торгів, процедурі надання або продажу земельних ділянок
або прав на них, розробленні та погодженні землевпорядної
документації, не надають документів дозвільного характеру, крім
випадків, передбачених законом.
4. Архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з
питань планування, забудови та іншого використання територій у
межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам\’яток
архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних
рад з питань охорони культурної спадщини.
5. Архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти
будівництва об\’єктів за зверненням замовників таких проектів.
Результати розгляду радою зазначених проектів мають виключно
рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження
та затвердження проекту будівництва.
Стаття 21. Громадські слухання щодо врахування громадських
інтересів
1. Громадським слуханням підлягають розроблені в
установленому порядку проекти містобудівної документації на
місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани
зонування територій, детальні плани територій.
2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної
документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без
проведення громадських слухань щодо проектів такої документації
забороняється.
При вирішенні відповідно до Закону України \”Про відчуження
земельних ділянок, інших об\’єктів нерухомого майна, що на них
розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних
потреб чи з мотивів суспільної необхідності\” ( 1559-17 ) питань
відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної
необхідності земельних ділянок, інших об\’єктів нерухомого майна,
що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або
юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.
3. Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи
зобов\’язані забезпечити: { Абзац перший частини третьої статті 21
із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від
16.10.2012 }
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення
містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими
правовими, економічними та екологічними наслідками;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на
місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій
громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому
рівні (у разі її утворення);
{ Пункт 3 частини третьої статті 21 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками
містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну
комісію;
5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості
до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
4. Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування
територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у
місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу
місцевого самоврядування.
5. Оприлюднення проектів містобудівної документації на
місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості
до відповідного органу місцевого самоврядування.
6. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах
відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних
норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки,
визначені для проведення процедури громадських слухань.
Пропозиції, надані після встановленого строку, не
розглядаються.
7. Пропозиції до проектів містобудівної документації на
місцевому рівні мають право надавати:
1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на
території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної
документації на місцевому рівні;
2) юридичні особи, об\’єкти нерухомого майна яких розташовані
на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної
документації на місцевому рівні;
3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на
території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з
нею;
4) представники органів самоорганізації населення, діяльність
яких поширюється на відповідну територію;
5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих
рад.
8. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі
громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія.
{ Абзац перший частини восьмої статті 21 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
До складу погоджувальної комісії входять:
1) посадові особи відповідного органу місцевого
самоврядування;
2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного
і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та
архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;
3) представники професійних об\’єднань та спілок, архітектори,
науковці;
4) уповноважені представники громадськості, які обираються
під час громадських слухань. Кількість представників громадськості
має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків
загальної чисельності комісії.
Головою погоджувальної комісії є посадова особа відповідного
органу місцевого самоврядування.
Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення
розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських
слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване
відхилення цих пропозицій (зауважень).
Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому
взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше
половини представників громадськості).
Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю
присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.
У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати
спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний
орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною
комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним
органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення
змін до проекту відповідної документації.
9. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості
до проектів містобудівної документації на місцевому рівні
здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом
опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на
відповідній території, а також розміщення таких рішень на
офіційних веб-сайтах цих органів.
Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених
пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є
відповідальними за їх автентичність.
10. Фінансування заходів щодо врахування громадських
інтересів здійснюється за рахунок органів місцевого
самоврядування.
11. Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет
Міністрів України ( 555-2011-п ).
Leave a Reply