Міждисциплінарна стратегія розвитку біоетики у контексті людського капіталу | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Міждисциплінарна стратегія розвитку біоетики у контексті людського капіталу

Міждисциплінарна стратегія розвитку біоетики у контексті людського капіталу

Прокопенко В.В.

(юридична компанія «НАША СПРАВА», Київ, Україна)

 

Величезні переваги в створенні стабіль­них умов для росту якості життя,
створення і розвитку економіки знань, інформаційного сус­пільства мають країни
з накопиченим якісним людським капіталом (ЯК). Тобто країни з осві­ченим,
здоровим і оптимістичним населенням, конкурентноздатними професіоналами світо­вого
рівня у всіх видах економічної діяльності, в освіті, науці, в управлінні й
інших сферах. Люд­ський капітал – це інтелект, здоров’я, знання, якісний і
високопродуктивний труд і висока якість життя, законослухняність громадян, кре-
ативність і ефективність еліти і т.п. У розвитих країнах світу з кінця 1990-х
років у людський капітал вкладається більш 70 % усіх засобів. Причому, основну
частку інвестицій у людський капітал у передових країнах світу здійснює дер­жава.
І саме в цьому складається одна з його найважливіших функцій у частині державно­го
регулювання. Ядром ЯК була і залишається людина.

Саме в контексті розвитку людського капіталу необхідно розробляти концепцію
біо­етики, тобто враховуючи основні складові ЯК, зокрема, капітал здоров’я,
трудовій капітал, культурно-моральний капітал. Капітал здоров’я є невід’ємною частиною
ЯК, інвестиції в який виражаються в збереженні працездатності за рахунок
зменшення захворюваності і збільшен­ня продуктивного періоду життя. Скорочення
(зниження) капіталу здоров’я неодмінно по­значається на демографічній ситуації.
Рівень здоров’я багато в чому залежить від якості по­слуг охорони здоров’я, що
супроводжує люди­ни із самого народження. Довгий час витрати на охорону
здоров’я в Україні складали ледве біль­ше трьох відсотків національного доходу,
тоді як у світі, за даними ВООЗ, – 8,7 %, у США – 15,3 %. Трудовий капітал
відображає рівень розкриття і реалізації творчих та професійних здібностей
населення. Якість і продуктивність праці багато в чому залежить від якості
виробничого серед­овища. Виробниче середовище повинне бути пристосоване до
фізичних і розумових потреб людини, його віку, умінням і вправності. Вирі­шальну
роль у визначенні норм по техніці без­пеки і виробничої санітарії відіграє
законодав­ство. Не викликає сумніву, що висока культура і моральність людини
сьогодні також необхід­ні у суспільстві. Лікарська деонтологія, ділова етика,
кодекс честі, трудова і побутова мораль створюють здоровий
морально-психологічний клімат у колективі, підвищують продуктивність праці і
доходи.

Все вищезазначене свідчить, що забез­печення права на
здоров’я передбачає реа­лізацію інших прав людини. Щоб дотримува­тися принципів
в політиці з питань охорони здоров’я, проголошених в Статуті ВООЗ необ­хідна
міждисциплінарна співпраця різногалузевих наукових інституцій, що є засадою
біоетики та політики з питань охорони здоров’я.