|
Софія Кузьменко, 59 років, із села Лісники Києво-Святошинського району на Київщині стоїть у черзі на отримання земельної ділянки для будівництва.
-
Торік нашим людям трохи виділили землі. У першу чергу
- хлопцям, які з армії прий¬шли, і молодятам, які чекають дітей, — каже жінка. — Мої батьки вік звікували у колгоспі, я працювала медсестрою.
Село — за 9 км на південь від Києва. Столичні покупці добре платять за ділянки на пагорбах за селом. Сотка нині коштує до $24 тис. Сусіди 37-річної Оксани Самой
- А корови біля села пасти ніде, усе поділили. Сьогодні рано йду на роботу і бачу: навпроти сусідчиної хати, просто посеред дороги якісь чоловіки вбивають кілочки. Питаю, що це ви робите? А вони мені: "Дорога входить у наших 15 сотих", — говорить Самойленко.
Нині жителям Лісників, а також сусідніх сіл, Ходосіївки і Хотова, ділянок не видають. Мовляв, вільних площ більше нема.
-
Зате недавно забрали 78 гектарів поля, що між нашими трьома селами, — каже землеупорядниця із Лісників Валентина Михайленко, 28 років. — Навіть заповідну землю біля Змієвих Валів.
Печерський суд присудив віддати комусь.
Жителям села Щасливе Бориспільського району, за 10 км від Києва, місцева влада теж відмовляла у ділянках під забудову. Хоча біля села і було 1,5 тис. га, які місцеві жителі не розібрали на земельні паї. Перші з них подавали заяви на виділення землі 25 років тому.
-
У нас живуть п'ять тисяч селян, розповідає Олександр Бовсунівський, 28 років, депутат сільської ради Щасливого. — Поперед
ній сільський голова усіх на кладовище посилав — "Ондо на тому горбі ваша земля, два на
два метри. Построїте собі хати". Подейкували, що за виділення ділянки під забудову брав по ЗО тисяч доларів. У нас багато київських бізнесменів побудувалося.
Однак селяни таки домоглися виділення землі.
-
Ми обрали іншого голову сільради — і справа зрушила, — продовжує Бовсунівський.
Сільрада наділила усім черговикам по 7 соток. Усім має вистачити. Нині щасливчани чекають на оформлення документів на землевідведення.
Згідно із Земельним кодексом України, кожен громадянин має право безплатно приватизувати земельну ділянку,
коментує Вадим Прокопенко, 27 років, директор юридичної компанії "Наша справа", що працює на столичній вул. Василенка.
-
Під забудову повинні видавати 12 соток, а для ведення господарства — 25 соток, — уточнює
юрист. - Якщо людина хоче більше землі, то решта може бути приватизована за
плату. Громадянам, які хочуть отримати землю, варто об'єднати зусилля.
Наприклад, створити садівничий кооператив. Йому сільрада виділить землю у користування. Потім кожен член кооперативу може самостійно приватизувати свою ділянку.
Для приватизації землі треба подати заяву в селищну раду, потім отримати звідти рішення про попереднє погодження. Далі слід замовити технічну документацію щодо отримання у власність саме цієї ділянки. Після того видадуть рішення на приватизацію.
Городянам треба подати заяву в обласне управління земельних ресурсів. Там мають видати ділянку із земель запасу.
-
Якщо людям виділяють не 12 соток, а менше, як у випадку із жителями Щасливого, слід звертатися до суду із позовом про зобов'язання сільради надати додаткові сотки, — радить юрист Прокопенко.
Анна ШЬЮК
Анна
"MsoNormal">
-
Якщо людям виділяють не 12 соток, а менше, як у випадку із жителями Щасливого, слід звертатися до суду із позовом про зобов'язання сільради надати додаткові сотки, — радить юрист Прокопенко.
Анна ШЬЮК
Анна
ІЛЬЮК
|
