ПОРЯДОК застосування податкової застави органами державної податкової служби
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
11.10.2011 N 1273
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 листопада 2011 р.
за N 1339/20077
ПОРЯДОК
застосування податкової застави
органами державної податкової служби
I. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до статей 88-90, 92
та 93 розділу II Податкового кодексу України ( 2755-17 )
(далі – Кодекс) і визначає механізм застосування податкової
застави органами державної податкової служби.
1.2. Дія цього Порядку поширюється на платників податків –
фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб
(резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які
мають, одержують (передають) об\’єкти оподаткування або провадять
діяльність (операції), що є об\’єктом оподаткування відповідно до
Кодексу ( 2755-17 ) або податкових законів і на яких покладено
обов\’язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом.
1.3. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні,
наведеному у Кодексі ( 2755-17 ).
1.4. З метою забезпечення виконання платником податків своїх
обов\’язків, визначених Кодексом ( 2755-17 ), майно платника
податків, який має податковий борг, передається у податкову
заставу.
1.5. Право податкової застави виникає згідно з Кодексом
( 2755-17 ) та не потребує письмового оформлення.
1.6. У разі якщо податковий борг виник за операціями, що
виконувалися у межах договорів про спільну діяльність, у податкову
заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами
договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету,
та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є
результатом спільної діяльності платників податків. У разі
недостатності майна такого платника податків у податкову заставу
передається майно інших учасників договору про спільну діяльність
у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.
1.7. Право податкової застави виникає у разі:
несплати у строки, встановлені Кодексом ( 2755-17 ), суми
грошового зобов\’язання, самостійно визначеної платником податків у
податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем
зазначеного строку;
несплати у строки, встановлені Кодексом ( 2755-17 ), суми
грошового зобов\’язання, самостійно визначеної контролюючим
органом, – з дня виникнення податкового боргу.
1.8. День виникнення права податкової застави визначається на
підставі даних автоматизованої інформаційної системи, що ведеться
органами державної податкової служби відповідно до законодавства.
1.9. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно
платника податків, яке перебуває в його власності (господарському
віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого
права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу
платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5
статті 89 розділу II Кодексу ( 2755-17 ), а також на інше майно,
на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється
податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника
податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
1.10. Право податкової застави не поширюється на майно,
визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 розділу II
Кодексу ( 2755-17 ), на іпотечні активи, що належать емітенту та є
забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з
фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів
до повного виконання емітентом зобов\’язань за цим випуском
іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад
іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного
виконання емітентом зобов\’язань за відповідним випуском звичайних
іпотечних облігацій.
1.11. Право податкової застави не застосовується, якщо
загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує
двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{ Розділ I доповнено новим пунктом 1.11 згідно з Наказом
Міністерства фінансів N 1115 ( z1893-12 ) від 24.10.2012 }
1.12. Повідомлення про виникнення права податкової застави
міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків
відповідно до вимог статті 59 розділу II Кодексу ( 2755-17 ).
II. Опис майна, на яке поширюється
право податкової застави
2.1. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі
рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке
рішення приймається керівником органу державної податкової служби
і надається платнику податків, що має податковий борг.
2.2. Майно, на яке поширюється право податкової застави,
оформлюється актом опису майна за відповідною формою (додаток 2).
Акти опису реєструються у відповідному журналі (додаток 3).
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави,
складається податковим керуючим.
2.3. У разі відмови платника податків від підписання акта
опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох
понятих.
Понятими не можуть бути працівники податкових або
правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих
обмежується Законом України \”Про виконавче провадження\”
( 606-14 ).
2.4. У разі якщо платник податків не допускає податкового
керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у
податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для
такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника
податків від опису майна у податкову заставу (додаток 4).
У такому випадку орган державної податкової служби
звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках
платника податків, заборони відчуження таким платником податків
майна та зобов\’язання такого платника податків допустити
податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. У разі
прийняття судом рішення щодо зупинення видаткових операцій на
рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником
податків майна та зобов\’язання такого платника податків допустити
податкового керуючого для опису майна у податкову заставу його
копія направляється органом державної податкової служби банкам та
іншим фінансовим установам, а також платнику податків.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків
та заборона відчуження таким платником податків майна діють до
дня:
складення акта опису майна платника податків у податкову
заставу податковим керуючим;
складення акта про відсутність майна, що може бути описано у
податкову заставу;
погашення податкового боргу в повному обсязі.
Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за
днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов\’язаний
надіслати (надати) банкам, іншим фінансовим установам, а також
платнику податків рішення про складення актів (додаток 5), яке є
підставою для поновлення видаткових операцій та скасування
заборони на відчуження майна. { Абзац сьомий пункту 2.4 розділу II
в редакції Наказу Міністерства фінансів N 1115 ( z1893-12 ) від
24.10.2012 }
2.5. До акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке
можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
2.6. У разі якщо балансову вартість такого майна не
визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка
проводиться відповідно до Закону України \”Про оцінку майна,
майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні\”
( 2658-14 ).
2.7. У разі якщо на момент складення акта опису майно
відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу,
право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник
податків набуде право власності у майбутньому, до погашення
податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов\’язаний не пізніше робочого дня, що
наступає за днем набуття права власності на будь-яке майно,
повідомити орган державної податкової служби про наявність такого
майна. Орган державної податкової служби зобов\’язаний протягом
трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення
прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна,
на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість
якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або
відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта
опису.
У разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення
про включення такого майна до акта опису, складається відповідний
акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з
повідомленням про вручення.
До прийняття відповідного рішення органом державної
податкової служби платник податків не має права відчужувати таке
майно.
У разі порушення вимог цього пункту платник податків несе
відповідальність згідно із законом.
2.8. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт
опису майна до суми, відповідної сумі податкового боргу платника
податків, згідно з додатком 2.
2.9. У разі відсутності у платника податків, що є філією,
відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для
здійснення опису у податкову заставу, опису підлягає майно такої
юридичної особи з урахуванням вимог цього Порядку.
2.10. Якщо майно платника податків є неподільним і його
балансова вартість більша суми податкового боргу, таке майно
підлягає опису у податкову заставу в повному обсязі.
Опис майна може бути проведено за даними органів, які згідно
з чинним законодавством здійснюють реєстрацію майна.
2.11. Податковий керуючий здійснює додатковий опис майна у
податкову заставу в порядку, визначеному статтею 89 Кодексу
( 2755-17 ), у разі якщо сума коштів, отримана в результаті
продажу майна платника податків, є недостатньою для погашення
податкового боргу платника податків.
{ Розділ II доповнено новим пунктом 2.11 згідно з Наказом
Міністерства фінансів N 1115 ( z1893-12 ) від 24.10.2012 }
III. Державна реєстрація податкової застави
3.1. Орган державної податкової служби зобов\’язаний
безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному
державному реєстрі у п\’ятиденний строк з дня складення акта опису
майна.
3.2. Така реєстрація, відомості про її зміну або припинення
здійснюються відповідно до Порядку ведення Державного реєстру
обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 05.07.2004 N 830 ( 830-2004-п ), та
Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень
рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом
Міністерства юстиції України від 29.07.2004 N 73/5 ( z0942-04 ),
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.07.2004 за
N 942/9541.
IV. Узгодження операцій із заставленим майном
4.1. Платник податків зберігає право користування майном, що
перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у
податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової
служби, а також у разі якщо орган державної податкової служби
впродовж десяти днів від дня отримання від платника податків
відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді
про надання (ненадання) згоди.
У разі якщо в податковій заставі перебувають лише готова
продукція, товари та товарні запаси, платник податків може
відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової
служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за
умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному
обсязі у рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на
загальнообов\’язкове державне соціальне страхування та/або
погашення податкового боргу.
4.2. У разі звернення платника податків з письмовою заявою
щодо заміни предмета податкової застави у зв\’язку з необхідністю
його відчуження або оренди (лізингу) такий платник податків
зобов\’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої
вартості.
Заміна предмета застави здійснюється тільки за згодою органу
державної податкової служби, яка надається за умови, якщо
балансова вартість майна, запропонованого платником податків на
заміну, має таку саму або більшу вартість.
Згода надається протягом десяти днів з дня отримання від
платника податків письмової заяви та оформлюється шляхом складання
акта опису майна (щодо заміни предмета податкової застави)
(додаток 6).
Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за
згодою органу державної податкової служби за умови часткового
погашення податкового боргу.
4.3. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у
податковій заставі, без попередньої згоди органу державної
податкової служби платник податків несе відповідальність
відповідно до закону.
V. Припинення податкової застави
5.1. У випадках, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.4
пункту 93.1 статті 93 розділу II Кодексу ( 2755-17 ), майно
платника податків звільняється з-під податкової застави, про що
такому платнику направляється повідомлення (додаток 7).
5.2. Підставою для звільнення майна платника податків з-під
податкової застави та її виключення з відповідних державних
реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої
з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.4 пункту 93.1
статті 93 розділу II Кодексу ( 2755-17 ).
5.3. У разі продажу майна, що перебуває у податковій
заставі, відповідно до статті 95 Кодексу ( 2755-17 ) таке майно
звільняється з податкової застави (із внесенням змін до
відповідних державних реєстрів) з дня отримання органом державної
податкової служби.
Leave a Reply