Стаття 147. Облік операцій із землею та її капітальним поліпшенням | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Стаття 147. Облік операцій із землею та її капітальним поліпшенням

Стаття 147. Облік операцій із землею та її капітальним поліпшенням

Стаття 147. Облік операцій із землею та її капітальним поліпшенням
147.1. Платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об\’єкта власності. Витрати, пов\’язані з таким придбанням, не підлягають включенню до витрат за звітний податковий період та не підлягають амортизації.
Якщо в майбутньому такий окремий об\’єкт власності продається, платник податку включає до складу доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов\’язаних із купівлею такого окремого об\’єкта власності, які збільшені на коефіцієнт індексації, визначений у пункті 146.21 статті 146 цього Кодексу.
У разі якщо витрати (з урахуванням зазначеної переоцінки), понесені у зв\’язку з придбанням такого об\’єкта власності, перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не повинен впливати на об\’єкт оподаткування та покривається за рахунок власних джерел платника податку.
147.2. У разі продажу землі, отриманої у власність у процесі приватизації, платник податку включає до складу доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної згідно з установленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент такого продажу.
У разі якщо витрати перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не повинен впливати на об\’єкт оподаткування та покривається за рахунок власних джерел платника податку.
147.3. У разі якщо об\’єкт нерухомого майна (нерухомість) придбавається платником податку разом із землею, яка знаходиться під таким об\’єктом чи є передумовою для забезпечення функціонального використання такого об\’єкта нерухомості відповідно до норм, визначених законодавством, амортизації підлягає вартість такого об\’єкта нерухомого майна. Вартість зазначеного об\’єкта нерухомості визначається в сумі, що не перевищує звичайну ціну, без урахування вартості землі.
147.4. Якщо земля як окремий об\’єкт власності продається або відчужується іншим чином, то балансова вартість окремого об\’єкта основних засобів групи 2, в якому відображалася вартість капітального поліпшення якості такої землі, включається до витрат такого платника податку за підсумками податкового періоду, на який припадає такий продаж.
147.5. Для цілей цього пункту дохід, отриманий внаслідок продажу або іншого відчуження землі, визнається згідно з договором купівлі-продажу або іншого відчуження, але не нижче звичайної ціни такої землі.
Стаття 148. Амортизація витрат, пов\’язаних з видобутком корисних копалин
148.1. Будь-які витрати на розвідку/дорозвідку, облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у підпункті \”з\” підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 цього Кодексу) включаються до окремого об\’єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.
148.2. До витрат, що включаються до окремого об\’єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин платника податку, відносяться:
витрати на придбання геологічної інформації, що є в розпорядженні інших юридичних осіб;
витрати на попередню розвідку родовищ (запасів) корисних копалин, проведену за рахунок власних коштів підприємств, що включає проектні роботи, пошуково-розвідувальні, бурові та гірничі роботи, геофізичні, геохімічні та інші дослідження в межах визначеної ділянки (території);
витрати на детальну розвідку родовищ (запасів), проведену за рахунок власних коштів підприємств, що включає проектування, облаштування родовищ (з будівництвом селища тощо), бурові та гірничо-прохідницькі роботи, геофізичні та інші дослідження, комплекс випробувальних робіт, технологічні дослідження тощо;
витрати, пов\’язані з державною експертизою та оцінкою запасів корисних копалин;
витрати на розроблення техніко-економічних обґрунтувань, бізнес-планів, угод (контрактів), концесійних договорів на користування надрами тощо;
витрати на проектування розробки родовищ (запасів) корисних копалин;
витрати на дорозвідку родовищ (запасів) корисних копалин, що здійснюється підприємством після завершення детальної розвідки паралельно з експлуатаційними роботами в межах гірничого відводу і які супроводжуються нарощуванням запасів корисних копалин чи переведенням запасів у більш високі категорії розвіданості (включаючи виконання бурових, гірничопрохідницьких робіт тощо).
До складу зазначеної групи не включаються такі витрати, пов\’язані з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин:
будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами з ведення господарської діяльності (в тому числі витрати на реєстрацію, оформлення гірничого відводу тощо);
витрати на геологорозвідувальні роботи, виконані та профінансовані (як у минулому, так і поточному періоді) за рахунок державного бюджету;
витрати на розвідку/дорозвідку запасів (родовищ) корисних копалин, що виконувалась за рахунок підприємства і не привела до відкриття та нарощування додаткових обсягів балансових запасів чи до підвищення ступеня їх розвіданості (категорійності), у тому числі якщо відповідні роботи були припинені з огляду на їх економічну недоцільність;
витрати видобувних підприємств на експлуатаційну розвідку з метою уточнення контурів покладів корисних копалин, їх якості та гірничо-технічних умов розробки (без нарощування запасів корисних копалин і зміни їх категорійності за ступенем промислової розвіданості);
витрати на утримання основних засобів (у тому числі геологорозвідувальних підрозділів, організацій), що перебувають в стані консервації.
148.3. Облік балансової вартості витрат, пов\’язаних з видобутком корисних копалин, ведеться за кожним окремим родовищем (кар\’єром, шахтою, свердловиною). Порядок такого обліку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у торфодобувному та нафтогазовому комплексах, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
{Пункт 148.3 статті 148 із змінами, внесеними згідно з Законом № 5083-VI від 05.07.2012}
148.4. Сума амортизаційних відрахувань за звітний період об\’єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин (за винятком свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ), розраховується за формулою:
С(а) = Б(а) x О(а) : О(з),
де С(а) – сума амортизаційних відрахувань за звітний період;
Б(а) – балансова вартість об\’єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин на початок звітного періоду, яка дорівнює балансовій вартості об\’єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин на початок періоду, що передує звітному, збільшеній на суму витрат на розвідку/дорозвідку та облаштування запасів (родовищ) корисних копалин, понесених протягом попереднього періоду;
О(а) – обсяг (у натуральних величинах) корисних копалин, фактично видобутих протягом звітного періоду;
О(з) – загальний розрахунковий обсяг (у натуральних величинах) видобутку корисних копалин на відповідному родовищі, який визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну переоцінку балансової вартості об\’єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин на коефіцієнт індексації, який нараховується за формулою:
Кі = [І(а-1) – 10]: 100,
де І(а-1) – індекс інфляції, за результатами якої проводиться індексація.
Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.
148.5. Норми амортизації для свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, встановлюються у відсотках до їх первісної вартості в такому розмірі (в розрахунку на рік):
1-й рік експлуатації – 10 відсотків;
2-й рік експлуатації – 18 відсотків;
3-й рік експлуатації – 14 відсотків;
4-й рік експлуатації – 12 відсотків;
5-й рік експлуатації – 9 відсотків;
6-й рік експлуатації – 7 відсотків;
7-й рік експлуатації – 7 відсотків;
8-й рік експлуатації – 7 відсотків;
9-й рік експлуатації – 7 відсотків;
10-й рік експлуатації – 6 відсотків;
11-й рік експлуатації – 3 відсотки.
Платники податку мають право протягом звітного податкового року включити до витрат будь-які витрати, пов\’язані з проведенням реконструкції, модернізації та іншим поліпшенням свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, у сумі, що не перевищує 10 відсотків первісної вартості окремої свердловини.
Витрати, що перевищують зазначену суму, включаються до складу відповідної групи основних засобів як окремий об\’єкт свердловини, що амортизується за нормами визначеними цим пунктом.
148.6. У разі якщо діяльність, пов\’язана з розвідкою/дорозвідкою запасів (родовищ) корисних копалин, не привела до їх відкриття або платником податку було прийнято рішення щодо недоцільності проведення подальшої розвідки чи розробки таких запасів (родовищ) у зв\’язку з їх економічною недоцільністю, дозволяється віднести витрати з такої розвідки/дорозвідки чи розробки до складу витрат виробництва звітного податкового періоду такого платника податку за виключенням витрат, що були раніше віднесені до складу витрат відповідно до підпункту 138.8.5 пункту 138.8 та пункту 138.10 статті 138 цього Кодексу. При цьому балансова вартість такої групи витрат, пов\’язана з видобутком корисних копалин, прирівнюється до нуля.
{Пункт 148.6 статті 148 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011, зміненого Законом № 4014-VI від 04.11.2011 – застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду}
Стаття 149. Податкова база
149.1. Податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об\’єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу.
Стаття 150. Порядок урахування від\’ємного значення об\’єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів
150.1. Якщо результатом розрахунку об\’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від\’ємне значення, то сума такого від\’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об\’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від\’ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від\’ємного значення.
Від\’ємне значення як результат розрахунку об\’єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
{Абзац другий пункту 150.1 статті 150 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011, зміненого Законом № 4014-VI від 04.11.2011 – застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду}
150.2. Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від\’ємне значення як результат розрахунку об\’єкта оподаткування, з причин наявності такого від\’ємного значення.
150.3. У разі якщо від\’ємне значення як результат розрахунку об\’єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об\’єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від\’ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.
Стаття 151. Ставки податку
151.1. Основна ставка податку становить 16 відсотків.
Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX \”Перехідні положення\” цього Кодексу.
{Абзац другий пункту 151.1 статті 151 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011, зміненого Законом № 4014-VI від 04.11.2011 – застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду}
151.2. При здійсненні страхової діяльності юридичних осіб – резидентів ставки податку встановлюються у таких розмірах:
151.2.1. 3 відсотки – при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхової діяльності, визначеного пунктом 156.1 статті 156 цього Кодексу.
151.2.2. 0 відсотків – при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених підпунктами 14.1.52 та 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
{Пункт 151.2 статті 151 в редакції Закону № 5412-VI від 02.10.2012}
151.3. За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених статтею 160 цього Кодексу.
151.4. За ставкою 10 відсотків від об\’єкта оподаткування, визначеного відповідно до пунктів 153.8 та 153.9 статті 153 цього Кодексу за операціями з цінними паперами та деривативами.