ІНСТРУКЦІЯ про звільнення від виконання вимог міжнародних конвенцій під час конвенційної сертифікації суден України

ЗАТВЕРДЖЕНО 

Наказ Міністерства 

інфраструктури України 

24.01.2013 № 43

Зареєстровано в Міністерстві 

юстиції України 

11 лютого 2013 р. 

за № 238/22770

ІНСТРУКЦІЯ 

про звільнення від виконання вимог міжнародних конвенцій під час конвенційної сертифікації суден України

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Міжнародної конвенції про охорону людського життя на морі 1974 року, Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року, Міжнародної конвенції про запобігання забрудненню із суден 1973 року, зміненої Протоколом 1978 року до неї (далі – міжнародні конвенції), та Кодексу торговельного мореплавства України.

1.2. Ця Інструкція встановлює вимоги для судновласників щодо одержання згоди Міністерства інфраструктури України на отримання дозволу на звільнення від виконання вимог міжнародних конвенцій під час конвенційної сертифікації суден України (далі – згода на отримання дозволу на звільнення).

1.3. Дія цієї Інструкції поширюється на судна, що мають право плавання під Державним прапором України та зареєстровані в Державному судновому реєстрі України.

1.4. Звільнення судна від виконання вимог міжнародних конвенцій під час конвенційної сертифікації здійснюється тільки у виняткових випадках, коли таке звільнення є єдиним передбаченим міжнародними конвенціями засобом продовжувати експлуатацію судна за призначенням.

Зниження рівня безпеки для судна, вантажу, пасажирів, екіпажу, екологічної безпеки в результаті надання звільнення від виконання вимог міжнародних конвенцій під час конвенційної сертифікації не допускається.

1.5. Звільнення судна від виконання вимог міжнародних конвенцій під час конвенційної сертифікації здійснюється класифікаційним товариством, під наглядом якого перебуває судно, відповідно до згоди на отримання дозволу на звільнення, наданої Міністерством інфраструктури України на підставі погодження Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті.

Таке звільнення здійснюється шляхом надання класифікаційним товариством свідоцтва про звільнення (згідно з Міжнародною конвенцією про охорону людського життя на морі 1974 року та Міжнародною конвенцією про вантажну марку 1966 року) або внесення відповідних позначок у форми конвенційних свідоцтв (згідно з Міжнародною конвенцією про запобігання забрудненню із суден 1973 року, зміненої Протоколом 1978 року до неї).

ІІ. Порядок подання судновласником заяв про отримання дозволу на звільнення від виконання вимог міжнародних конвенцій під час конвенційної сертифікації суден України

2.1. Заява про отримання дозволу на звільнення від виконання вимог міжнародних конвенцій під час конвенційної сертифікації суден України (далі – заява) подається судновласником до класифікаційного товариства за формою, наведеною у додатку до цієї Інструкції.

2.2. У заяві вказуються:

назва міжнародної конвенції та номер правила, для звільнення від виконання вимог якого подається заява;

номер правила міжнародної конвенції, на підставі якого може надаватися дозвіл на звільнення відповідно до норм міжнародних конвенцій;

обмеження, умови, додаткові заходи організаційного або технічного характеру, які застосовуватимуться для збереження рівня безпеки судна, вантажу, пасажирів, екіпажу, екологічної безпеки в разі надання звільнення.

2.3. До заяви додаються:

копія ліцензії на провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом (за наявності);

нотаріально завірена копія документа, на підставі якого судновласник експлуатує судно (свідоцтво про право власності на судно або договір чартеру (фрахтування) судна);

копія класифікаційного свідоцтва;

копії суднових документів, передбачених міжнародними конвенціями;

технічне обґрунтування щодо отримання дозволу на звільнення від виконання вимог міжнародних конвенцій під час конвенційної сертифікації суден України (далі – технічне обґрунтування).

2.4. Технічне обґрунтування має підтверджувати забезпечення безпечної експлуатації судна в передбаченому районі плавання, включаючи також порти заходу.

У технічному обґрунтуванні вказуються:

перелік відповідних вимог правил міжнародних конвенцій, від виконання яких звільняється судно;

посилання на положення та правила міжнародних конвенцій, які є підставою для надання дозволу на звільнення;

умови, на підставі яких надається дозвіл на звільнення;

обмеження, умови, додаткові заходи організаційного або технічного характеру, які застосовуватимуться для збереження рівня безпеки судна, вантажу, пасажирів, екіпажу, екологічної безпеки в разі надання звільнення;

район плавання та порти заходу судна;

у разі необхідності наводяться розрахунки і креслення.

ІІІ. Порядок розгляду заяв

3.1. Класифікаційне товариство в день надходження заяви реєструє та у двотижневий строк розглядає її разом з надісланими матеріалами і готує висновок класифікаційного товариства.

Класифікаційне товариство під час розгляду заяви на підставі відповідних обґрунтувань (розрахунків, результатів досліджень, досвіду експлуатації та інших матеріалів) може приймати рішення про виконання умов чи технічних робіт з метою забезпечення необхідного рівня безпеки судна та повідомляти про них судновласника.

Після підготовки висновку класифікаційного товариства заява з відповідним пакетом документів у дводенний строк повертається судновласнику.

У разі якщо надіслані матеріали не відповідають вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів, класифікаційне товариство повертає їх судновласнику з відповідним письмовим обґрунтуванням.

3.2. Висновок класифікаційного товариства про можливість отримання дозволу на звільнення або про відмову у його отриманні вноситься до заяви та підписується його керівником або керівником підрозділу в Україні (для іноземних класифікаційних товариств).

У ньому також зазначаються:

характеристика технічного стану судна та тих суднових конструкцій, механізмів, пристроїв та обладнання, які безпосередньо пов\’язані з вимогами міжнародної конвенції, від виконання яких судно звільняється;

пропозиції щодо встановлених додаткових обмежень; район та сезон плавання, гідрометеорологічні обмеження, характерні властивості вантажів, склад екіпажу;

обмеження, умови, додаткові заходи організаційного або технічного характеру, які застосовуватимуться для збереження рівня безпеки судна, вантажу, пасажирів, екіпажу, екологічної безпеки в разі надання звільнення.

Класифікаційне товариство в разі непред\’явлення йому необхідних документів, невиконання зазначених ним умов чи робіт, які потрібні для оформлення висновку, відмовляє судновласнику у видачі висновку.

3.3. Протягом десяти днів з дати отримання висновку класифікаційного товариства судновласник подає заяву разом з висновком класифікаційного товариства до Укрморрічінспекції, додаючи до неї зазначені в пункті 2.3 розділу ІІ цієї Інструкції документи.

Укрморрічінспекція у п’ятиденний строк з дати отримання заяви розглядає її та відповідний пакет документів і подає до Мінінфраструктури України погоджену заяву.

У разі якщо надіслані матеріали не відповідають вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів, Укрморрічінспекція повертає їх судновласнику з відповідним письмовим обґрунтуванням та повідомляє про це Мінінфраструктури України.

Укрморрічінспекція під час розгляду заяви може проводити перевірку судна відповідно до підстав, передбачених Правилами контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 17 липня 2003 року № 545, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 23 березня 2003 року за № 353/8952.

3.4. Мінінфраструктури України в п’ятиденний строк з дати отримання погодженої Укрморрічінспекцією заяви надає згоду на отримання дозволу на звільнення, про що на зворотному боці заяви робиться відповідний запис.

Заява із записом про згоду Мінінфраструктури України на отримання дозволу на звільнення, яку підписує заступник Міністра інфраструктури України відповідно до розподілу функціональних обов\’язків, надсилається до класифікаційного товариства.

IV. Порядок видачі та обліку свідоцтв про звільнення

4.1. На підставі згоди Мінінфраструктури України на отримання дозволу на звільнення класифікаційне товариство у двотижневий строк з дати отримання заяви видає свідоцтво про звільнення відповідно до Міжнародної конвенції про охорону людського життя на морі 1974 року та Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року або робить відповідні позначки в конвенційних документах (форми A або B до Міжнародного свідоцтва про запобігання забрудненню нафтою) відповідно до Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, зміненої Протоколом 1978 року до неї.

Строк дії свідоцтва про звільнення визначається для кожного свідоцтва окремо відповідно до міжнародних конвенцій.

4.2. Щомісяця класифікаційне товариство готує довідку про надані свідоцтва про звільнення і надсилає її до Мінінфраструктури України для подальшого інформування Міжнародної морської організації згідно із законодавством.

4.3. Класифікаційні товариства, які мають угоду про делегування повноважень на надання послуг з конвенційної сертифікації суден між Мінінфраструктури України та класифікаційним товариством щодо здійснення конвенційного нагляду за суднами, що плавають під Державним прапором України, у місячний строк з дати видачі свідоцтва про звільнення надсилають копію заяви із записом про згоду Мінінфраструктури України на отримання дозволу на звільнення та копії всіх документів, що додавалися до зазначеної заяви, до Регістру судноплавства України для реєстрації.

4.4. Усі видані свідоцтва про звільнення реєструються в спеціальному обліковому журналі, що веде Регістр судноплавства України.

4.5. Облікова справа складається з матеріалів, які стали підставою для видачі та закінчення строку дії свідоцтва про звільнення. Матеріали облікових справ передаються в загальному порядку на зберігання до фонду діючих документів (формулярів суден).