Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню з суден 1973 року | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню з суден 1973 року

Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню з суден 1973 року

 Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню з суден 1973 року 
                            (укр/рос) 
 
 
 
     Дата приєднання України:           21.09.1993
     Дата набуття чинності для України: 25.01.1994 
     Сторони Конвенції, 
     усвідомлюючи необхідність  охорони  навколишнього  середовища 
взагалі і морського середовища, зокрема, 
     визнаючи, що  навмисне,  випадкове  скидання  або скидання по 
недбалості з суден нафти та інших шкідливих  речовин  є  серйозним 
джерелом забруднення, 
     визнаючи також  значення Міжнародної конвенції по запобіганню 
забруднення моря нафтою 1954 р. як першого багатостороннього акта, 
укладеного з першочерговою метою захисту навколишнього середовища, 
та високо оцінюючи значний внесок,  який ця  Конвенція  зробила  у 
справу охорони морів і узбережжя від забруднення, 
     бажаючи досягти  повного  припинення  навмисного  забруднення 
морського середовища нафтою  та  іншими  шкідливими  речовинами  і 
звести до мінімуму випадкові скидання таких речовин, 
     вважаючи, що   кращим   способом   досягнення   цієї  мети  є 
встановлення правил,  що не обмежуються  запобіганням  забруднення 
тільки нафтою, а мають всеосяжний характер, 
     погодилися про таке: 
           Стаття 1. Загальні зобов\’язання по Конвенції 
     1. Сторони  Конвенції  зобов\’язуються  здійснювати  положення 
цієї Конвенції і тих Додатків до неї, якими вони зв\’язані, з метою 
запобігання забруднення морського середовища шкідливими речовинами 
або стоками,  що містять  такі  речовини,  шляхом  їх  скидання  з 
порушенням положень Конвенції. 
     2. Будь-яке  посилання  на  цю Конвенцію,  якщо спеціально не 
передбачено інше,  означає одночасно посилання на її  Протоколи  і 
Додатки. 
                       Стаття 2. Визначення 
     Для цілей  цієї  Конвенції,  якщо  спеціально  не передбачено 
інше: 
     1. \”Правила\” означають Правила,  що містяться в  Додатках  до 
цієї Конвенції. 
     2. \”Шкідлива  речовина\”  означає  будь-яку речовину,  яка при 
попаданні в море здатна створити  небезпеку  для  здоров\’я  людей, 
завдати  шкоди живим ресурсам,  морській флорі і фауні,  погіршити 
умови  відпочинку  або  перешкодити   іншим   видам   правомірного 
використання  моря,  і  включає  будь-яку  речовину,  що  підлягає 
контролю відповідно до цієї Конвенції. 
     3. a) \”Скидання\” стосовно шкідливих речовин  або  стоків,  що 
містять такі речовини,  означає будь-яке скидання з судна, якими б 
причинами  воно  не  викликалося,  і  включає   будь-який   витік, 
видалення,    розлив,    протікання,   відкачку,   виділення   або 
спорожнювання. 
     b) \”Скидання\” не включає: 
        (i) скидання  в  значенні,  передбаченому  Конвенцією   по 
запобіганню   забруднення   моря   викидами   відходів   та  інших 
матеріалів, укладеною в Лондоні 13 листопада 1972 р. ( 995_127 ); 
        (ii) викиду    шкідливих    речовин,    що    відбувається 
безпосередньо  внаслідок  розвідки,  розробки  і пов\’язаних з ними 
процесів обробки в море мінеральних ресурсів морського дна; або 
        (iii) скидання   шкідливих    речовин    для    проведення 
правомірних  наукових  досліджень  з метою боротьби з забрудненням 
або контролю над ним. 
     4. \”Судно\” означає експлуатоване в морському середовищі судно 
будь-якого  типу  і  включає  судна на підводних крилах,  судна на 
повітряній  подушці,  підводні  судна,  плавучі  засоби,  а  також 
стаціонарні або плавучі платформи. 
     5. \”Адміністрація\”  означає  уряд Держави,  за уповноваженням 
якого експлуатується судно.  Відносно судна, що має право плавання 
під  прапором  будь-якої  Держави,  адміністрацією  є  уряд  такої 
Держави. 
     Щодо стаціонарних або плавучих платформ, зайнятих розвідкою і 
розробкою  поверхні  і надр морського дна,  що прилягає до берега, 
над яким прибережна  Держава  здійснює  суверенні  права  в  цілях 
розвідки  і  розробки  їхніх природних багатств,  Адміністрацією є 
уряд відповідної прибережної Держави. 
     6. \”Інцидент\”  означає  подію,   що   спричинила   або   може 
спричинити  скидання  в  море  шкідливої  речовини або стоків,  що 
містять таку речовину. 
     7. \”Організація\” означає  Міжурядову  морську  консультативну 
організацію. 
                      Стаття 3. Застосування 
     1. Ця Конвенція застосовується: 
     a) до  суден,  що  мають  право плавання під прапором Сторони 
Конвенції; і 
     b) суден,  що не мають права плавання  під  прапором  Сторони 
Конвенції, але експлуатованих під керуванням такої Сторони. 
     2. Ніщо  в цій Статті не повинне тлумачитися як обмеження або 
розширення суверенних прав Сторін на поверхню  і  надра  морського 
дна, що прилягає до їхніх берегів, здійснюваних з метою розвідки і 
розробки їхніх природних багатств згідно з міжнародним правом. 
     3. Ця Конвенція не  застосовується  до  будь-яких  військових 
кораблів, військово-допоміжних суден або інших суден,  що належать 
державі або експлуатуються нею і використовуються  нині  винятково 
для  урядової  некомерційної  служби.  Однак  кожна Сторона шляхом 
вживання відповідних заходів,  що не завдають збитку  експлуатації 
або   експлуатаційним  можливостям  таких  кораблів  і  суден,  що 
належать їй або експлуатуються нею,  повинна забезпечити,  щоб  ці 
кораблі і судна діяли,  наскільки це доцільно і практично можливо, 
таким чином, який відповідає цій Конвенції. 
                       Стаття 4. Порушення 
     1. Будь-яке порушення положень цієї Конвенції,  незалежно від 
місця його здійснення,  забороняється, і санкції за таке порушення 
встановлюються законодавством  Адміністрації  відповідного  судна. 
Якщо  Адміністрація  одержить  інформацію  про  таке  порушення  і 
переконається  в  наявності  достатніх  доказів,   що   дозволяють 
порушити  переслідування відносно передбачуваного порушення,  вона 
дає розпорядження про порушення такого переслідування  якнайшвидше 
згідно зі своїм законодавством. 
     2. Будь-яке  порушення  положень  цієї  Конвенції,  вчинене у 
межах юрисдикції Сторони Конвенції,  забороняється,  і санкції  за 
таке  порушення  встановлюються  законодавством  цієї  Сторони.  У 
випадку здійснення такого порушення ця Сторона: 
     a) дає розпорядження про порушення переслідування  відповідно 
до свого законодавства; або 
     b) надсилає Адміністрації судна таку інформацію і такі докази 
на підтвердження факту порушення, які є в її розпорядженні. 
     3. У випадку,  коли інформація або докази відносно  порушення 
судном цієї Конвенції надсилаються Адміністрації такого судна,  ця 
Адміністрація  без  зволікання  інформує  про  вжиті  нею   заходи 
Сторону, що надіслала їй інформацію або докази, і Організацію. 
     4. Санкції,  передбачені законодавством Сторін згідно з даною 
Статтею,  повинні бути достатньо суворими для припинення  порушень 
цієї  Конвенції  та  однаково суворими незалежно від місця їхнього 
здійснення. 
             Стаття 5. Свідоцтва і спеціальні правила 
                       інспектування суден 
     1. З урахуванням положень пункту  2  цієї  Статті  Свідоцтво, 
видане  за уповноваженням Сторони Конвенції відповідно до положень 
Правил, приймається іншими Сторонами і розглядається для будь-яких 
передбачених  цією  Конвенцією цілей як таке, яке має таку ж силу, 
як і видане ними Свідоцтво. 
     2. Судно, яке зобов\’язане мати Свідоцтво згідно з положеннями 
Правил,  під  час  перебування  в портах або віддалених від берега 
терміналах,  що знаходяться під юрисдикцією  якої-небудь  Сторони, 
підлягає   інспектуванню,  яке  здійснюється  посадовими  особами, 
належним  чином  уповноваженими  цією   Стороною.   Будь-яке  таке 
інспектування  обмежується  лише  перевіркою  наявності  на  судні 
дійсного Свідоцтва,  якщо в цієї Сторони не буде очевидних підстав 
думати,  що  стан  судна  або  його  устаткування значною мірою не 
відповідає зазначеним у Свідоцтві даним.  У цьому  випадку  або  у 
випадку,  якщо  судно  не  має  дійсного  Свідоцтва,  Сторона,  що 
здійснює інспектування,  вживає заходів, що забезпечують невихід у 
море  такого  судна  доти,  поки  воно  не зможе вийти в море,  не 
представляючи надмірної загрози для  морського  середовища.  Однак 
така Сторона може дозволити судну залишити порт або віддалений від 
берега   термінал   для   прямування   на   найближчу    підходящу 
судноремонтну верф. 
     3. Якщо  Сторона  відмовляє  іноземному  судну в заходженні в 
порти або віддалені від берега термінали,  що знаходяться  під  її 
юрисдикцією,  або  вживає  які-небудь заходи проти такого судна на 
підставі  того,  що  це  судно  не  відповідає   положенням   цієї 
Конвенції,    така    Сторона   негайно   інформує   консула   або 
дипломатичного представника Сторони,  під прапором якої судно  має 
право плавання,  або,  якщо це не можливо,  – Адміністрацію такого 
судна.  Перш ніж відмовити  судну  в  заходженні  або  вжити  такі 
заходи,  Сторона може провести консультації з Адміністрацією цього 
судна.  Інформація направляється Адміністрації  також  у  випадку, 
коли  судно  не  має  дійсного  Свідоцтва  відповідно  до положень 
Правил. 
     4. Сторони  застосовують  вимоги  цієї  Конвенції  до   суден 
Держави,  що не є Сторонами Конвенції,  оскільки це необхідно, щоб 
для таких суден не створювалися більш сприятливі умови. 
                   Стаття 6. Виявлення порушень 
                і забезпечення виконання Конвенції 
     1. Сторони  Конвенції  співпрацюють  у  виявленні  порушень і 
забезпеченні виконання положень цієї Конвенції, використовуючи усі 
відповідні  і  практично  доступні  засоби  виявлення і постійного 
спостереження  за  навколишнім  середовищем,  а  також  відповідні 
способи передачі повідомлень і збору доказів. 
     2. Судно,  до якого застосовується ця Конвенція, у будь-якому 
порту або віддаленому  від  берега  терміналі  Сторони  може  бути 
піддано   інспектуванню   посадовими   особами,  призначеними  або 
уповноваженими такою Стороною,  щоб перевірити, чи не зробило таке 
судно  скидання  шкідливих  речовин  на порушення положень Правил. 
Якщо в результаті інспектування буде виявлене порушення  положення 
Конвенції,  то  Адміністрації надсилається про це повідомлення для 
вжиття відповідних заходів. 
     3. Кожна Сторона надає Адміністрації  докази,  якщо  такі  є, 
того,  що  судно  на  порушення  положень  Правил зробило скидання 
шкідливих речовин або стоків,  що містять такі речовини.  Якщо  це 
практично  можливо,  компетентна  влада  цієї  Сторони  повідомляє 
капітана судна про передбачуване порушення. 
     4. Після  отримання  таких  доказів  Адміністрація  проводить 
розслідування  справи і може просити іншу Сторону надати додаткові 
або  більш  переконливі  докази  передбачуваного  порушення.  Якщо 
Адміністрація  переконається  в  наявності  достатніх доказів,  що 
дозволяють  порушити   переслідування   відносно   передбачуваного 
порушення,   вона   дає   розпорядження   про   порушення   такого 
переслідування відповідно до свого законодавства  якомога  швидше. 
Адміністрація   без  зволікання  інформує  про  вжиті  нею  заходи 
Сторону,  що  повідомила  про  передбачуване  порушення,  а  також 
Організацію. 
     5. Сторона   може   піддати  інспектуванню  судно,  до  якого 
застосовується Конвенція, коли воно заходить у порти або віддалені 
від берега термінали,  що знаходяться під її юрисдикцією, якщо від 
іншої Сторони отримано прохання про  таке  інспектування  разом  з 
достатніми доказами того, що це судно зробило в якому-небудь місці 
скидання шкідливих речовин або стоків,  що містять такі  речовини. 
Доповідь  про таке інспектування надсилається Стороні,  що просила 
про інспектування,  і Адміністрації для того, щоб можна було вжити 
відповідні заходи відповідно до положень цієї Конвенції. 
             Стаття 7. Необґрунтовані затримки суден 
     1. При застосуванні Статей 4, 5 і 6 цієї Конвенції вживаються 
всі можливі заходи для того, щоб уникнути необґрунтованої затримки 
судна або необґрунтованої відстрочки його відходу. 
     2. Будь-яке  судно,  що  було  необґрунтовано  затримане  або 
відхід якого був необґрунтовано відстрочений на підставі Статей 4, 
5,  16  цієї  Конвенції,  має  право  на  відшкодування  будь-яких 
понесених у зв\’язку з цим збитків або шкоди. 
              Стаття 8. Повідомлення про інциденти, 
             пов\’язані з скиданням шкідливих речовин 
     1. Повідомлення  про  інцидент  передається  без  затримки  й 
якомога більш повному обсязі відповідно до  положень  Протоколу  I 
цієї Конвенції. 
     2. Кожна Сторона Конвенції: 
     a) вживає  всіх  необхідних заходів,  щоб відповідна посадова 
особа або організація одержували й  аналізували  всі  повідомлення 
про інциденти, і 
     b) повідомляє Організації повні дані про вжиття таких заходів 
для надсилання іншим Сторонам і Державам – членам Організації. 
     3. Коли Сторона одержує повідомлення відповідно  до  положень 
цієї Статті, така Сторона без затримки передає його: 
     a) Адміністрації судна, з яким відбувся інцидент, і 
     b) будь-якій іншій Державі, яку може це торкатися. 
     4. Кожна  Сторона  Конвенції  зобов\’язується  дати інструкції 
своїм суднам і літакам морської  інспекції  та  іншим  відповідним 
службам повідомляти своїм владам про будь-який інцидент,  згаданий 
в Протоколі I цієї Конвенції. Така Сторона, якщо вона вважатиме за 
потрібне,  повідомляє  про  це  також  Організацію і будь-яку іншу 
зацікавлену Сторону. 
               Стаття 9. Інші договори і тлумачення 
     1. Ця Конвенція після набуття чинності замінить у  відносинах 
між  Сторонами  цієї Конвенції Міжнародну конвенцію по запобіганню 
забруднення моря нафтою 1954 р. з поправками до неї. 
     2. Ніщо  в  цій  Конвенції  не  завдає  шкоди  кодифікації  і 
розвитку   морського   права   Конференцією   по  морському  праву 
Організації  Об\’єднаних  Націй,  що  скликається   відповідно   до 
резолюції 2750C(XXV)  Генеральною Асамблеєю Організації Об\’єднаних 
Націй,  а також  нинішнім  або  майбутнім  претензіям  і  правовим 
позиціям  будь-якої  Держави  з  питань морського права і відносно 
природи і меж юрисдикції прибережної Держави і Держави прапора. 
     3. Термін  \”юрисдикція\”  в  цій  Конвенції  буде  тлумачитися 
відповідно  до  міжнародного права,  що діє на момент застосування 
або тлумачення цієї Конвенції. 
                  Стаття 10. Врегулювання спорів 
     Будь-який спір між двома або декількома  Сторонами  Конвенції 
щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, якщо врегулювання 
його шляхом переговорів між такими Сторонами виявилося  неможливим 
і,  якщо тільки ці Сторони не домовляться про інше, передається на 
прохання кожної з них на розгляд арбітражу,  як це  передбачено  в 
Протоколі II цієї Конвенції. 
                  Стаття 11. Напрямок інформації 
     1. Сторони Конвенції зобов\’язуються надсилати Організації: 
     a) тексти законів,  наказів, декретів, правил та інших актів, 
виданих ними з різних питань щодо застосування цієї Конвенції; 
     b) список неурядових організацій,  уповноважених від  їхнього 
імені займатися питаннями проектування, конструкції й устаткування 
суден,  що перевозять шкідливі  речовини  відповідно  до  положень 
Правил; 
     c) достатня   кількість   зразків   Свідоцтв,   виданих  ними 
відповідно до положень Правил; 
     d) перелік    прийомних    пристроїв    із    вказівкою    їх 
місцезнаходження,  пропускної  здатності,  наявних пристосувань та 
інших характеристик; 
     e) офіційні  доповіді  або  огляди  офіційних  доповідей,  що 
відображають результати застосування цієї Конвенції; 
     f) щорічна  статистична  доповідь  про  фактично накладені за 
порушення  цієї  Конвенції  санкції,   складена   за   розробленою 
Організацією єдиною формою. 
     2. Організація повідомляє Сторони про одержання нею будь-якої 
інформації відповідно до цієї Статті  і  направляє  всім  Сторонам 
будь-яку  інформацію,  направлену їй відповідно до підпунктів b) – 
f) пункту 1 цієї Статті. 
                   Стаття 12. Аварії із суднами 
     1. Кожна Адміністрація зобов\’язується проводити розслідування 
будь-якої  аварії,  що  трапилася  з  будь-яким  з  її суден,  які 
підпадають під положення  Правил,  якщо  такою  аварією  морському 
середовищу заподіяна значна шкода. 
     2. Кожна    Сторона   Конвенції   зобов\’язується   передавати 
Організації інформацію про результати такого  розслідування,  якщо 
вона вважає,  що така інформація може сприяти визначенню того, які 
зміни було б бажано внести в цю Конвенцію.