ПРАВИЛА СЕРТИФІКАЦІЇ АЕРОПОРТІВ | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

ПРАВИЛА СЕРТИФІКАЦІЇ АЕРОПОРТІВ

ПРАВИЛА СЕРТИФІКАЦІЇ АЕРОПОРТІВ

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО 
                                      Наказ Державіаслужби 
                                      13.06.2006  N 407 
                                      Зареєстровано в Міністерстві 
                                      юстиції України 
                                      23 червня 2006 р. 
                                      за N 740/12614 
 
                 ПРАВИЛА СЕРТИФІКАЦІЇ АЕРОПОРТІВ 
    { У тексті Правил слова \”Державна служба України з нагляду 
      за забезпеченням  безпеки  авіації\”  та \”Державіаслужба\” 
      у всіх відмінках  замінено  словами  \”Державна авіаційна 
      служба    України\”    та   \”Державіаслужба   України\”  у 
      відповідних  відмінках  згідно  з  Наказом  Міністерства 
      інфраструктури N 343 ( z1108-11 ) від 05.09.2011 } 
                      1. Загальні положення 
     1.1. Ці Правила поширюються і є обов\’язковими  для  юридичних 
осіб  або  структурних підрозділів юридичних осіб незалежно від їх 
форм власності та відомчої належності,  які здійснюють аеропортову 
діяльність в аеропортах України. 
     1.2. Правила   встановлюють   єдиний   порядок   і  процедури 
сертифікації   аеропортів   та   інших   суб\’єктів    аеропортової 
діяльності. 
     1.3. Правила  використовуються для сертифікації технологічних 
процесів,  виробничих структур, організаційних та технічних систем 
і  засобів  виробництва  з  метою  підтвердження  їх відповідності 
вимогам чинного законодавства та нормативних  документів  України, 
спрямованих   на   забезпечення  безпеки  польотів  (далі  –  БП), 
авіаційної безпеки (далі – АБ), екологічної безпеки (далі – ЕБ) та 
охорони  праці (далі – ОП) на об\’єктах,  призначених для приймання 
та відправлення  повітряних  суден  (далі  –  ПС),  обслуговування 
авіаційних перевезень та авіаційних робіт. 
     1.4. Нормативні посилання
     При розробці цих  Правил  використовувалися  такі  нормативні 
акти:
     Повітряний кодекс України ( 3167-12 );
     Закон України   \”Про  Державну  програму  авіаційної  безпеки 
цивільної авіації\” ( 545-15 );
     Закон України \”Про пожежну безпеку\” ( 3745-12 );
     Закон   України   \”Про   охорону   навколишнього   природного 
середовища\” ( 1264-12 );
     Закон України \”Про об\’єкти підвищеної небезпеки\” ( 2245-14 );
     Закон України \”Про охорону праці\” ( 2694-12 );
     Закон України \”Про підтвердження відповідності\” ( 2406-14 );
     Закон України \”Про страхування\” ( 85/96-ВР );
     {  Абзац одинадцятий пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі 
Наказу   Міністерства  інфраструктури  N  343  (  z1108-11  )  від 
05.09.2011 }
     Положення про  Державний  спеціалізований  фонд  фінансування 
загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України 
у  міжнародних  авіаційних  організаціях,  затверджене  постановою 
Кабінету Міністрів України від 28.09.93 N 819 ( 819-93-п );
     Положення про  державний  санітарно-епідеміологічний  нагляд, 
затверджене постановою Кабінету  Міністрів  України  від  22.06.99 
N 1109 ( 1109-99-п );
     Порядок видачі органами державного пожежного нагляду  дозволу 
на  початок  роботи підприємств та оренду приміщень,  затверджений 
постановою Кабінету  Міністрів  України  від  14.02.2001   N   150 
( 150-2001-п );
     Порядок і  правила   проведення   обов\’язкового   страхування 
цивільної відповідальності суб\’єктів господарювання за шкоду,  яка 
може бути заподіяна пожежами та аваріями  на  об\’єктах  підвищеної 
небезпеки,  включаючи  пожежовибухонебезпечні  об\’єкти та об\’єкти, 
господарська  діяльність  на  яких  може   призвести   до   аварій 
екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру,  затверджені 
постановою Кабінету  Міністрів  України  від  16.11.2002  N   1788 
( 1788-2002-п );
     Doc 9137  \”Руководство   по   аэропортовым   службам\”   ІКАО, 
частини 1-9;
     Doc 8335   \”Руководство   по   процедурам    эксплуатационной 
инспекции, сертификации и постоянного надзора\”;
     \”Порадник IATA  із  аеропортового   обслуговування   (Airport 
Handling Manual АНМ-810 IATA)\”;
     Директива 96/67/ЕС    Ради    Європейського     Союзу     від 
15 жовтня  1996  року  \”Про  доступ  до  ринку  наземних  послуг в 
аеропортах Європейського Союзу\”. 
     1.5. У цих Правилах терміни мають такі визначення:
     Авіаційна безпека  –  комплекс  заходів,  а  також людські та 
матеріальні ресурси,  призначені  для  захисту  цивільної  авіації 
(далі – ЦА) від актів незаконного втручання в її діяльність.
     Авіаційна наземна техніка – сукупність спеціальних  технічних 
наземних засобів для обслуговування авіаційної техніки, повітряних 
перевезень та утримання аеродромів.
     Авіаційні правила   України   –   прийнятий  в  Україні  звід 
процедур,  норм,  правил,  стандартів і  вимог,  що  визначають  і 
регулюють  порядок  діяльності  ЦА  України  з  метою забезпечення 
безпеки польотів.
     Авіаційний персонал     –    особовий    склад    авіаційного 
підприємства,  організації,  підрозділу,  навчального закладу,  що 
складається з авіаційних спеціалістів за професійною ознакою.
     Аеродромне обладнання  –  обладнання,  розташоване  в   межах 
аеродрому або за його межами,  яке встановлено та обслуговується з 
метою забезпечення прибуття, відправлення та руху повітряних суден 
на поверхні аеродрому.
     Аеропорт – підприємство, що здійснює приймання і відправлення 
ПС,  пасажирів,  багажу, пошти і вантажів, обслуговування польотів 
ПС і екіпажів,  яке  має  для  цього  аеродром,  аеровокзал,  інші 
наземні   споруди,   а   також  необхідну  структуру,  обладнання, 
авіаційний персонал та інших працівників.
     Аеропортова діяльність  –  виконання технологічних процесів і 
підтримання в експлуатаційному стані споруд,  механізмів, машин та 
обладнання для забезпечення зльоту, посадки, маневрування, стоянки 
ПС, технічного обслуговування ПС, забезпечення паливно-мастильними 
матеріалами  (далі – ПММ) і спеціальними рідинами,  обслуговування 
пасажирів,  екіпажів,  багажу,  пошти,  вантажів  та  забезпечення 
авіаційних робіт.
     Безпека польотів  –  комплексна  характеристика   повітряного 
транспорту,  яка визначає здатність виконувати польоти без загрози 
для життя і здоров\’я людей.
     Вимоги безпеки польотів – вимоги,  установлені законодавством 
України  та  авіаційними   правилами   України,   виконання   яких 
забезпечує  здатність  виконувати  польоти без загрози для життя і 
здоров\’я людей.
     Власник сертифіката  –  юридична  особа,  що  в установленому 
порядку отримала сертифікат на  аеропортову  діяльність  або  види 
аеропортової діяльності.
     {  Абзац дванадцятий пункту 1.5 глави 1 виключено на підставі 
Наказу   Міністерства  інфраструктури  N  343  (  z1108-11  )  від 
05.09.2011 }
     Доказова документація   –  документація,  що  містить  докази 
відповідності заявника сертифікаційним вимогам.
     Заявник –    підприємство   в   особі   керівника,   який   у 
встановленому порядку подав заявку  на  отримання  сертифіката  на 
аеропортову   діяльність   або   види  аеропортової  діяльності  з 
наземного забезпечення польотів.
     Контроль –    заздалегідь   спланована   система   професійно 
обґрунтованих дій органів контролю виконавчої  влади,  спрямованих 
на  визначення  стану  суб\’єкта  та  об\’єкта  контролю  щодо  його 
відповідності  встановленим   вимогам,   нормам   та   стандартам, 
технології  роботи  з метою забезпечення якості надання послуг при 
повному забезпеченні безпеки людей та навколишнього середовища.
     Міжнародний аеропорт  –  аеропорт,  визначений державою на її 
території для  приймання  та  відправлення  повітряних  суден,  що 
виконують  міжнародні повітряні перевезення,  у якому здійснюються 
митні,  імміграційні,  санітарні,  карантинні (стосовно  тварин  і 
рослин) та інші процедури,  передбачені національним і міжнародним 
законодавством.
     Нагляд –  постійний контроль за виконанням авіапідприємствами 
вимог нормативних актів щодо дотримання правил  безпеки  польотів, 
авіаційної та екологічної безпеки,  охорони праці,  захисту майна, 
безпеки життя та здоров\’я людей.
     Наземне забезпечення    –    послуги,   які   необхідні   для 
забезпечення   прильоту,   вильоту,   переміщення,   стоянки    та 
обслуговування  ПС,  обслуговування пасажирів,  екіпажів,  багажу, 
пошти, вантажів та забезпечення авіаційних робіт.
     Орган сертифікації  суб\’єктів аеропортової діяльності (далі – 
ОС)  – структурний підрозділ Державіаслужби України, який здійснює 
дії  із  сертифікації  суб\’єктів  аеропортової  діяльності (далі – 
САД).
     Сертифікація – процедура,  за  допомогою  якої  документально 
засвідчується  відповідність  наданих  послуг,  системи управління 
якістю,  системи  екологічного  менеджменту,   персоналу   вимогам 
законодавства та нормативних документів.
     Сертифікат відповідності –  документ,  який  підтверджує,  що 
послуги,   система   управління   якістю,   система   екологічного 
менеджменту,   персоналу   відповідають    установленим    вимогам 
законодавства та нормативних документів.
     Сертифікаційні вимоги – вимоги,  що містяться  в  нормативних 
документах, які необхідні для забезпечення належного рівня безпеки 
польотів і  роботи  авіаційного  та  іншого  персоналу  в  процесі 
експлуатації аеропорту,  регулюють діяльність, відповідальність та 
взаємовідносини в ЦА, і дотримання яких необхідне для забезпечення 
якісної, надійної та безпечної роботи.
     Сертифікаційне обстеження – комплекс заходів,  спрямований на 
перевірку  Заявника  виконувати  дії  в заявленій сфері діяльності 
згідно з вимогами законодавства та нормативних документів.
     Система якості  – сукупність взаємопов\’язаних та взаємодіючих 
елементів   організаційної   структури,   визначених    механізмів 
відповідальності,  коло повноважень та процедур,  а також процесів 
та ресурсів,  які забезпечують здійснення  загального  керівництва 
якістю та її відповідність установленим вимогам.
     Система управління якістю – система управління, яка спрямовує 
та контролює діяльність організації щодо якості.
     Суб\’єкт аеропортової  діяльності  –   аеропорт,   структурний 
підрозділ  аеропорту (аеропортова служба) або іншого підприємства, 
суб\’єкти   комерційного   обслуговування   в   аеропортах,    інші 
підприємства  незалежно  від  їх  організаційно-правової  форми та 
форми власності, які здійснюють аеропортову діяльність.
     Суб\’єкт комерційного    обслуговування   –   юридична   особа 
незалежно від її організаційно-правової форми та форми  власності, 
яка виконує в аеропорту на договірних умовах комерційну діяльність 
щодо надання послуг з наземного обслуговування,  яка зареєстрована 
в   установленому  порядку  та  має  Сертифікат  відповідності  на 
виконання робіт, обумовлених угодами та договорами.
     Центр сертифікації  –  галузева науково-технічна установа або 
експертний  центр,  які  в  установленому  законодавством  порядку 
атестовані для виконання сертифікаційних робіт. 
     1.6. У цих Правилах використовуються такі скорочення:
     АБ – авіаційна безпека;
     АНТ – авіаційна наземна техніка;
     АО – аеродромне обладнання;
     АПУ – авіаційні правила України;
     АС – аеропортова служба;
     АТ – авіаційна техніка;
     БП – безпека польотів;
     ЕБ – екологічна безпека;
     IATA – Міжнародна авіатранспортна асоціація;
     ІКАО – Міжнародна організація цивільної авіації;
     ОП – охорона праці;
     ОС – орган сертифікації;
     ПБ – пожежна безпека;
     ПС – повітряне судно;
     ПММ – паливно-мастильні матеріали;
     САД – суб\’єкт аеропортової діяльності;
     СКО – суб\’єкт комерційного обслуговування;
     ЦА – цивільна авіація;
     ЦС – центр сертифікації;
     AFTN – авіаційна фіксована мережа електрозв\’язку;
     ISO – Міжнародна організація зі стандартизації. 
           2. Державна система сертифікації та нагляду 
                     за діяльністю аеропортів 
     2.1. Організація державної системи сертифікації аеропортів та 
інших суб\’єктів аеропортової діяльності
     2.1.1. Організація  державної системи сертифікації аеропортів 
та інших САД визначена цими Правилами  і  передбачає  сертифікацію 
суб\’єктів  аеропортової діяльності незалежно від форм власності та 
відомчої належності.
     2.1.2.  САД  як суб\’єкти господарювання, які здійснюють певні 
види  аеропортової  діяльності  у  відповідності  до  встановлених 
авіаційними  правилами  України  вимог  до технологічних процесів, 
організаційних    систем,    виробничих   структур,   кваліфікації 
персоналу, відповідають за невиконання цих вимог.
     2.1.3. Відповідність суб\’єктів господарювання  та  їх  послуг 
вимогам,        установленим        нормативно-правовими        та 
нормативно-технічними документами, засвідчується Сертифікатом.
     2.1.4. Державіаслужба України здійснює регулювання діяльності 
аеропортів  через сертифікацію та регулярне інспектування процесів 
аеропортової  діяльності  з  технічного  та наземного забезпечення 
польотів   з   прийняттям  відповідних  заходів  з  обмеження  або 
припинення діяльності при недотриманні встановлених у ЦА вимог.
     2.1.5. Види   аеропортової    діяльності,    що    підлягають 
сертифікації, наведені в додатку 1.
     2.1.6. Сертифікаційні  вимоги  для  забезпечення  необхідного 
рівня  діяльності  САД  в аеропортах затверджуються та вводяться в 
дію наказом Державіаслужби України.
     2.1.7. Сертифікація САД проводиться за заявкою, яка подається 
до Державіаслужби України згідно з пунктом 3.1.
     2.1.8. Для  сертифікації  САД та їх інспектування залучаються 
відповідні   підрозділи   Державіаслужби   України   за  напрямами 
діяльності, наукові установи, ЦС, окремі експерти (за їх згодою).
     2.1.9.  Рішенням  Державіаслужби України Сертифікат може бути 
скасований або дія його призупинена, якщо САД порушить установлені 
сертифікаційні вимоги або втратить змогу виконувати їх. 
     2.2. Обов\’язки Заявника та Власника Сертифіката
     2.2.1.  Заявник,  який подав до Державіаслужби України заявку 
на  сертифікацію,  здійснює  сплату державного збору відповідно до 
Положення   про   Державний   спеціалізований   фонд  фінансування 
загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України 
у міжнародних авіаційних організаціях ( 819-93-п ).
     2.2.2. Про зміну даних, що містяться в заявці на сертифікацію 
і  документації  (назва,  статус,  відомча  належність,  реквізити 
зв\’язку,  банківські  реквізити,  організаційно-штатна  структура, 
керівний персонал та інше),  Заявник зобов\’язаний протягом 10 днів 
повідомити Державіаслужбу України.
     2.2.3. САД   відповідає   за  розробку  власних  (внутрішніх) 
документів  щодо  забезпечення  надійної,  якісної  та   безпечної 
аеропортової  діяльності,  регулярності  та ефективності наземного 
обслуговування,  відповідності  послуг  вимогам  законодавства  та 
нормативних   документів.   Для   міжнародних  аеропортів  питання 
інформаційних технологій,  спрощення формальностей  та  авіаційної 
безпеки  необхідно  вирішувати на рівні вимог,  установлених ІКАО, 
IATA.
     2.2.4. Власник    Сертифіката   відповідає   за   підтримання 
виробничої діяльності  на  рівні  сертифікаційних  вимог  протягом 
усього  терміну дії виданого Сертифіката і не має права передавати 
його іншій юридичній особі.
     2.2.5. Власник  Сертифіката  повинен  мати  копію  оформленої 
сертифікаційної справи з усіма змінами та доповненнями. 
          3. Порядок та процедури сертифікації Заявника 
     3.1. Підготовка та подання заявки на  одержання  Сертифіката. 
Загальні вимоги до доказової документації
     3.1.1. Сертифікація включає такі основні етапи:
     – підготовка  доказової  документації  та  подання  заявки на 
сертифікацію;
     – отримання заявки і попередня оцінка комплектності доказової 
документації;
     – комплексна експертиза доказової документації;
     – сертифікаційне обстеження та оцінка відповідності Заявника;
     – прийняття   рішення   про   видачу   (відмову   у   видачі) 
Сертифіката;
     – оформлення та видача Сертифіката;
     – контроль та  нагляд  за  аеропортовою  діяльністю  Власника 
Сертифіката.
     3.1.2. Заявка  на  одержання  Сертифіката  (далі  –   Заявка) 
надається у таких випадках:
     –  при первинній сертифікації;
     – при закінченні терміну дії попереднього Сертифіката;
     – при  відновленні  після  скасування  або  призупинення  дії 
Сертифіката;
     – при  необхідності  оформлення   змін   або   доповнень   до 
Сертифіката, який був виданий раніше.
     3.1.3. Заявка повинна бути підписана керівником  Заявника  та 
узгоджена  керівником  аеропорту  або  його  заступником.  Підписи 
керівних осіб скріплюються печатками.
     3.1.4. Заявка  та  доказова  документація  повинні подаватися 
державною мовою. Посилання на назви документів виконуються на мові 
оригіналу документа.
     3.1.5. Заявка встановленої форми (додаток 2) повинна містити:
     – загальні  відомості про Заявника (повну та скорочену назву, 
місцезнаходження,  реквізити зв\’язку,  прізвище, ім\’я, по батькові 
керівника);
     – основні відомості (перелік передбачених видів  аеропортової 
діяльності, що підлягають сертифікації);
     – додаткові відомості (прізвища,  ім\’я, по батькові та посади 
керівників і посадових осіб, які мають право підпису);
     – гарантії Заявника щодо виконання  усіх  умов  сертифікації, 
достовірності   інформації,  що  надається,  забезпечення  безпеки 
авіації, дотримання вимог законодавства та нормативних документів;
     – перелік  документів  (у  друкованому  вигляді на паперовому 
носії та в електронному – на магнітному носії),  які додаються  до 
Заявки.
     3.1.6. До Заявки в комплекті доказової документації надаються 
документи, перелік яких наведений у додатку 3.
     3.1.7. Перелік особового  складу  надається  за  формою,  яка 
наведена в додатку 4.
     3.1.8. Кожний документ доказової  документації  повинен  бути 
затверджений  або  підписаний  керівником  або вповноваженою на це 
посадовою особою,  їхніми заступниками або особами,  які виконують 
їх обов\’язки за наказом,  із зазначенням посади та прізвища особи, 
яка підписує документ.  Документи,  що мають підписи з  позначками 
\”/\”,  \”за\”  та  без  прізвища  і  посади осіб,  які поставили свої 
підписи, до розгляду не приймаються.
     3.1.9. Підпис   посадової  особи  підприємства  повинен  бути 
скріплений печаткою.
     3.1.10. Документація    з    підчистками,   рукописними   або 
машинописними виправленнями,  що не завірені підписом та печаткою, 
до розгляду не приймається.
     3.1.11. Доказова  документація,  що  подається   до   Заявки, 
готується  у  трьох  примірниках:  один  примірник  залишається  у 
Заявника,  два  примірники  передаються до Державіаслужби України. 
Документи  комплектуються  в  сертифікаційні  справи  за розділами 
відповідно до змісту.
     3.1.12. Сторінки    сертифікаційних    справ   повинні   бути 
пронумеровані за розділами.  Кількість  сторінок  кожного  розділу 
наданих документів указується у змісті при поданні Заявки.
     3.1.13. Підготовка  доказової  документації  покладається  на 
Заявника.  За  необхідності  Заявник  може  доручити на договірній 
основі   підготовку   або   експертизу   доказової    документації 
відповідним ЦС або окремим експертам.
     3.1.14. СКО,  які розповсюджують сферу  своєї  діяльності  на 
інші  аеропорти,  повинні підтвердити свою спроможність виконувати 
заявлену діяльність у кожному окремому аеропорту.
     3.1.15. Перелік документів, що залучаються до сертифікаційної 
справи, наведений у додатку 5. 
     3.2. Попередня оцінка Заявки та доказової документації
     3.2.1. Заявка   та  доказова  документація  після  реєстрації 
передаються до ОС для організації розгляду та  експертизи  наданих 
документів у структурних підрозділах Державіаслужби України.
     3.2.2. ОС у 5-денний термін після реєстрації Заявки  здійснює 
вхідний   контроль,   попередню   оцінку  комплектності  доказової 
документації  з  метою  визначення  необхідного  складу  учасників 
сертифікації, організації та координації їх роботи.
     3.2.3. Попередня оцінка комплекту доказової  документації  та 
рішення щодо прийняття (або відмови) її до розгляду здійснюються у 
10-денний термін з  дня  реєстрації  Заявки  на  підставі  аналізу 
наданої документації відповідно до вимог пункту 3.1.
     3.2.4.  Державіаслужба  України  може відхилити Заявку в разі 
невиконання  вимог  пункту  3.1  цих  Правил.  При  цьому Заявнику 
письмово  повідомляється  про  те,  що  Заявка  не  приймається до 
розгляду з поясненням причин повернення.
     3.2.5. У  разі  позитивного  результату  попередньої   оцінки 
Заявки  та  доказової  документації  Заявнику в письмовій формі за 
підписом начальника ОС  повідомляється  про  прийняття  Заявки  до 
розгляду.
     3.2.6. Заявнику надсилається рахунок щодо  сплати  державного 
збору  за  розгляд  доказової  документації,  а також надається на 
узгодження план-графік    проведення     сертифікаційних     робіт 
(додаток 6).
     3.2.7. План-графік складається та підписується відповідальним 
спеціалістом,  погоджується Заявником та затверджується керівником 
ОС. Узгодження плану-графіка здійснюється шляхом обміну документів 
поштою, факсом або електронною поштою.
     3.2.8. Продовження  офіційних  дій  з  подальшого   виконання 
сертифікаційних  робіт  здійснюється  після  підтвердження  сплати 
державного збору.