ХХVIII. Претензії та позови

ХХVIII. Претензії та позови

ХХVIII. Претензії та позови
Глава 1. Загальні положення щодо порядку пред’явлення претензій та подачі позовів
1. Будь-який позов щодо відповідальності перевізника стосовно заподіяної шкоди при перевезенні може бути поданий відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені Монреальською конвенцією та чинним законодавством України, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їх відповідних прав.
2. Загальна сума відшкодування, яка може бути одержана від фактичного перевізника, який здійснював перевезення, від перевізника за договором та від його працівників і агентів з продажу та/або обслуговування, які діяли в межах своїх обов\’язків, не може перевищувати максимального відшкодування, яке на підставі цих Правил може бути стягнуто з перевізника за договором або з фактичного перевізника, при цьому жодна із зазначених сторін не відповідає в розмірі, більшому, ніж межа відшкодування, що застосовується до цієї особи.
3. Якщо позов пред\’явлено до працівника перевізника чи агента перевізника (з продажу та/або обслуговування) у зв\’язку зі шкодою, про яку йдеться в цих Правилах, такий працівник або агент перевізника (з продажу та/або обслуговування), якщо він доведе, що діяв у межах своїх службових обов\’язків, має право посилатися на умови та межі відшкодування, на які має право посилатися сам перевізник.
4. Перевізник зобов\’язаний розглянути претензію і повідомити заявника про її задоволення чи відхилення з обґрунтуванням підстав протягом трьох місяців з дати її отримання, якщо перевезення, у зв\’язку з яким була висунута претензія, повністю здійснювалося одним перевізником.
Якщо в такому перевезенні брали участь інші перевізники, строк розгляду претензії може бути продовжено до шести місяців з урахуванням чинних правил врегулювання претензій такими перевізниками.
5. Претензії розглядаються в порядку, установленому перевізником. Отримавши претензію, перевізник залежно від її складності та достатності претензійних документів, відсутність яких унеможливлює розгляд претензії по суті заявлених вимог, надсилає заявнику протягом 15 днів з дати реєстрації претензії повідомлення-запит, у якому інформує заявника про отримання претензії, про необхідність у разі потреби пред’явлення додаткових документів і про строки розгляду претензії після одержання документів, яких не вистачає.
6. У випадку смерті особи, яка несе відповідальність, позов про відшкодування збитків подається відповідно до умов цього розділу до осіб-правонаступників, які на законній підставі представляють таку особу або розпоряджаються її майном.
7. Будь-який позов про відповідальність, що стосується перевезення, яке здійснюється фактичним перевізником, може бути за вибором позивача подано до цього перевізника або до перевізника за договором чи до обох – разом чи окремо. Якщо позов подано лише до одного з цих перевізників, він має право ініціювати залучення до розгляду справи в суді й іншого перевізника.
8. У разі якщо перевізник виплачує компенсацію або надає послуги, що передбачені цими Правилами, жодне з положень цього розділу ніяким чином не регламентує питання про те, чи має особа, яка згідно з положеннями цих Правил є відповідальною за шкоду, право регресу до будь-якої іншої особи.
Глава 2. Порядок висування претензій та подачі позовів стосовно неналежного перевезення пасажира
1. Якщо претензія висувається на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок затримки в перевезенні пасажира, сума компенсації обмежується сумою, що зазначена в пункті 1 глави 5 розділу ХХVІІ цих Правил. Сума претензії має бути доведена заінтересованою особою.
2. Позови про відповідальність перевізника щодо неналежного перевезення пасажира мають бути подані за вибором позивача до суду за місцем реєстрації перевізника, за місцезнаходженням його головного офісу або за місцезнаходженням офісу перевізника, де було укладено договір перевезення, в строки згідно з чинним законодавством з дати його прибуття до місця призначення або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути до місця призначення, або з дати, коли припинилося перевезення.
Позови про відповідальність перевізника щодо неналежного перевезення пасажира можуть бути подані у встановлені чинним законодавством строки без попереднього висування претензії до перевізника.
3. Позов про відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті загибелі або тілесного ушкодження пасажира, може бути подано до відповідного суду на території держави-сторони, що приєдналася до Монреальської конвенції, в якій пасажир на момент події має основне й постійне місце проживання й до/із якої перевізник надає послуги, пов\’язані з повітряним перевезенням пасажирів на власних повітряних суднах чи на повітряних суднах іншого перевізника на підставі комерційної угоди, і в якій цей перевізник здійснює діяльність, пов\’язану з повітряним перевезенням пасажирів, використовуючи приміщення, орендовані самим перевізником чи іншим перевізником, з яким він має комерційну угоду, або які належать йому або такому іншому перевізнику.
4. Право на відшкодування шкоди втрачається, якщо позов про відповідальність не подано у строки згідно з Монреальською конвенцією та чинним законодавством України з дати прибуття за призначенням, або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути, або з дати зупинення перевезення.
Глава 3. Порядок висування претензій та подачі позовів стосовно неналежного перевезення багажу
1. Отримання зареєстрованого багажу особою, яка має право на його отримання, без пред\’явлення претензій передбачає до доведення протилежного, що багаж було доставлено у належному стані й відповідно до перевізного документа або запису, який зберігається іншими засобами збереження інформації.
Пасажир повинен засвідчити протилежне шляхом оформлення акта про неналежне перевезення багажу (PIR – Property Irregularity Report) до виходу з багажного відділення аеропорту.
2. У випадку неналежного перевезення зареєстрованого багажу пасажир повинен надіслати перевізнику претензію негайно після виявлення пошкодження (втрати частини вмісту багажу) й протягом семи календарних днів з дати отримання зареєстрованого багажу. У випадку затримки в перевезенні багажу претензія повинна бути заявлена протягом 21 календарного дня з дати, коли багаж було передано у розпорядження пасажира.
3. Претензії щодо втрати багажу висуваються до перевізника після того, як багаж буде визнано втраченим. Багаж уважається втраченим, якщо його не виявлено за результатами розшуку протягом 21 календарного дня з дати, наступної за тією, коли багаж повинен був прибути до місця призначення. У такому випадку претензія до перевізника повинна бути висунута протягом двох років з дати прибуття повітряного судна до місця призначення або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути до місця призначення, або з дати, коли припинилося перевезення.
4. Будь-яка претензія щодо неналежного перевезення багажу повинна бути подана письмово та вручена або відправлена у строки, зазначені в пункті 2 цієї глави. До претензії мають бути додані всі необхідні документи, що підтверджують права пасажира вимагати відшкодування залежно від того, щодо чого висувається претензія, у тому числі квиток (маршрут-квитанцію), фіскальні чеки оплати послуг, квитанція про оплату наднормового багажу, відривний талон багажної ідентифікаційної бирки, акт про неналежне перевезення багажу, довідки про затримки та інші документи, що можуть прискорити розгляд претензійних вимог. Сума претензії має бути доведена заінтересованою особою.
5. Відповідальність перевізника щодо знищеного або втраченого багажу обмежується сумою, зазначеною у пункті 2 глави 5 розділу XXVII цих Правил.
Якщо пред’являється претензія стосовно частково втраченого багажу, то компенсація розраховується, виходячи з ваги втраченого багажу та вартості 1 кг. Вартість одного кілограма відшкодування частково втраченого багажу розраховується, виходячи зі встановленого розміру відшкодування, відповідно до пункту 2 глави 5 розділу XXVII цих Правил та встановленої уповноваженим органом з питань цивільної авіації мінімальної норми безкоштовного перевезення багажу, зазначеної у пункті 2 глави 2 розділу ХІІ цих Правил.
6. Якщо претензія висувається стосовно відшкодування частково втраченого багажу вагою до 1 кілограма, то для відшкодування вартості частково втраченого багажу можуть використовуватись вагові показники, зазначені у рекомендованій практиці ІАТА 1751 (додаток А).
7. Якщо претензія висувається стосовно пошкодження упаковки багажу, компенсації підлягають витрати на її ремонт. У випадку неможливості подальшого використання пошкодженої упаковки багажу компенсації підлягає її вартість, яку підтверджує зацікавлена особа. Якщо у заявника відсутні документи, якими можна підтвердити вартість пошкодженої упаковки багажу, компенсація здійснюється таким самим чином, як при частково втраченому багажу.
Перевізник не несе відповідальності за наступні види пошкодження багажу: зламані коліщатка та ніжки валіз, сумок тощо; загублені ремінці та петельки; незначні потертості або подряпини, пошкодження як результат надмірного наповнення валізи; пошкодження ручки валізи або сумки; пошкодження крихких речей або продуктів, що швидко псуються; пошкодження предметів, які неналежно упаковані.
8. Якщо претензія висувається на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок затримки в перевезенні багажу, сума відшкодування обмежується сумою, зазначеною у пункті 2 глави 5 розділу ХХVІІ цих Правил. Сума претензії має бути обґрунтована заінтересованою особою.
9. За відсутності претензій у згадані в пунктах 2, 3 цієї глави строки при міжнародних повітряних перевезеннях жодні позови до перевізника щодо неналежного перевезення багажу не приймаються, крім випадків застосування перевізником обману. Висування претензій щодо неналежного перевезення багажу на внутрішніх рейсах здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
10. Позови про відповідальність перевізника щодо неналежного перевезення багажу мають бути подані за вибором позивача до суду за місцем реєстрації перевізника, за місцезнаходженням його головного офісу або за місцезнаходженням офісу перевізника, де було укладено договір перевезення, у строки згідно з чинним законодавством з дати його прибуття до місця призначення або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути до місця призначення, або з дати, коли припинилося перевезення.
11. Право на відшкодування шкоди втрачається, якщо позов про відповідальність не подано у строки згідно з Монреальською конвенцією та відповідно до чинного законодавства з дати прибуття за призначенням, або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути, або з дати зупинення перевезення.
XXIХ. Інформування пасажира
1. Положення цього розділу поширюються на всіх перевізників та їх агентів з продажу та/або обслуговування, які здійснюють оформлення квитків на повітряні перевезення на території України.
2. Перевізник (його агент з продажу) в офісі з оформлення перевезень зобов\’язаний розмістити на видному та доступному для споживачів місці таку інформацію:
своє повне найменування, місцезнаходження;
копії документів (ліцензії, сертифікати, свідоцтва) щодо здійснення перевезень (продажу перевезень);
телефон територіального органу у справах захисту прав споживачів;
книгу зауважень та пропозицій.
3. Перевізник (його агент з продажу) під час оформлення квитків обов\’язково повинен довести до відома пасажирів таку інформацію:
ці Правила;
правила перевізника щодо перевезень пасажирів і багажу (агент з продажу повинен довести до відома пасажира правила перевезень пасажирів і багажу того перевізника, чий квиток застосовується, або того, який зазначений першим у квитку) – на паперових носіях у вигляді пам\’ятки для пасажира (у разі продажу перевезень on-line через мережу Інтернет – в електронному вигляді через сайт, за допомогою якого здійснюється бронювання перевезень);
вартість перевезення за відповідним маршрутом – усно в пункті продажу квитків під час бронювання (у разі продажу перевезень \”on-line\” через мережу Інтернет – в електронному вигляді через сайт, за допомогою якого здійснюється бронювання перевезень, або вказавши необхідну інформацію у маршрут-квитанції);
вартість, умови й обмеження під час перевезення за спеціальним тарифом – усно під час бронювання (у разі застосування електронного квитка – через сайт, за допомогою якого здійснюється бронювання);
адміністративні формальності під час подорожі за відповідним маршрутом – усно під час бронювання;
межі відповідальності перевізника під час перевезення пасажира і багажу – у квитку або маршрут-квитанції;
права пасажирів у випадку відмови в перевезенні, скасуванні або затримки рейсу;
заборонені до перевезення речі та товари – у квитку або маршрут-квитанції;
обмеження щодо перевезень пасажирів з обмеженими фізичними можливостями та необхідність замовлення спеціального обслуговування під час бронювання.
Перевізник, здійснюючи рекламні акції, повинен надавати населенню повну інформацію щодо вартості перевезення, яка повинна включати суму тарифу та всіх аеропортових зборів/такс та зборів (такс) перевізника.
Купуючи квиток на рейс перевізника, пасажир беззастережно погоджується з усіма умовами договору перевезення та правилами перевезення перевізника.
Перевізник зобов’язаний опублікувати свої правила на веб-сайті авіакомпанії.
XXХ. Забезпечення дотримання цих Правил
1. Контроль за дотриманням цих Правил покладається на уповноважений орган з питань цивільної авіації.
2. Контроль повинен забезпечувати можливість відповідним перевізникам, агентам з продажу, суб’єктам наземного обслуговування та експлуатантам аеропортів довести, що вони та їх дії відповідають установленим вимогам. Ці суб\’єкти повинні бути готові надати змогу уповноваженому органу з питань цивільної авіації проводити перевірки під час здійснення операцій з перевезення та обслуговування пасажирів і багажу з метою демонстрації, що такі операції відповідають установленим вимогам.
3. Зазначені перевірки здійснюють не частіше одного разу на рік. Графік перевірок затверджується наказом уповноваженого органу з питань цивільної авіації.
4. Перевірки можуть здійснюватись:
за основним місцем діяльності перевізника;
у представництвах перевізника;
в аеропортах відправлення, транзиту та призначення;
на маршруті;
за місцем продажу повітряних перевезень,
5. Перевірки виконуються згідно з чек-листами, затвердженими наказом уповноваженого органу з питань цивільної авіації.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code