ПРАВИЛА повітряних перевезень вантажів | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

ПРАВИЛА повітряних перевезень вантажів

ПРАВИЛА повітряних перевезень вантажів

  ЗАТВЕРДЖЕНО 
                                      Наказ Державіаслужби 
                                      14.03.2006  N 186 
                                      Зареєстровано в Міністерстві 
                                      юстиції України 
                                      13 червня 2006 р. 
                                      за N 705/12579 
 
                             ПРАВИЛА 
                  повітряних перевезень вантажів 
   { У тексті  Правил  слово \”Варшавська\”  в  усіх  відмінках 
     замінено  словом \”Монреальська\” у відповідних відмінках, 
     слово  \”вантажоотримувач\”  в  усіх  відмінках   замінено 
     словом  \”вантажоодержувач\”   у   відповідних  відмінках, 
     слова   \”Державна    служба   України    з   нагляду  за 
     забезпеченням безпеки авіації\” в усіх відмінках замінено 
     словами \”уповноважений орган з питань цивільної авіації\” 
     у  відповідних  відмінках  згідно з Наказом Міністерства 
     інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 } 
 
                   Розділ 1. Загальні положення 
     1.1.  Ці  Правила розроблено на виконання Програми інтеграції 
України до Європейського Союзу ( n0001100-00 ),  схваленої  Указом 
Президента України  від 14 вересня 2000 року N 1072 ( 1072/2000 ), 
відповідно до статті 100 Повітряного кодексу України ( 3393-17  ), 
Закону України  \”Про  захист  прав  споживачів\”  (  1023-12  )  та 
підпункту 146 пункту 4 Положення  про  Державну  авіаційну  службу 
України, затвердженого  Указом  Президента  України  від  6 квітня 
2011 року N 398 ( 398/2011 ).
{   Пункт   1.1   розділу   1   в   редакції  Наказу  Міністерства 
інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 } 
     1.2.  Правила розроблені з урахуванням положень Монреальської 
конвенції  (  995_594  )  та  Умов  договору перевезення вантажів, 
установлених  Міжнародною  асоціацією повітряного транспорту (\”Air 
Waybill – conditions of contract\”, IATA, Resolution 600b). 
                          Розділ 2. Мета 
     Мета цих  Правил  –  установити  загальні  умови  перевезення 
вантажів  повітряним транспортом,  за яких забезпечується належний 
рівень безпеки польотів та якості перевезень. 
                 Розділ 3. Терміни і визначення, 
                   що застосовуються у Правилах 
     Авіаційна вантажна  накладна  (або  транспортна  накладна)  – 
документ,   оформлений   вантажовідправником    чи    від    імені 
вантажовідправника,  у  тому  числі  його електронна копія (у разі 
застосування),  який є свідченням укладання договору перевезення і 
прийняття  вантажу  до  перевезення на умовах,  визначених у ньому 
(далі – авіавантажна накладна). Авіавантажна накладна еквівалентна 
повідомленню   про   відправлення  і  може  використовуватися  при 
перевезенні,  як визначено в цих Правилах.  Якщо цими Правилами не 
передбачено  інше,  під  терміном  \”авіаційна  вантажна  накладна\” 
розуміється також квитанція на отримання вантажу. 
     Агент –     особа,     уповноважена      перевізником      чи 
вантажовідправником    (вантажоодержувачем)    виконувати   окремі 
операції, пов\’язані з перевезенням вантажу. 
     Бронювання (або резервування) – попереднє замовлення  ємності 
(об\’єму  й тоннажу) на повітряному судні на визначений рейс і дату 
для перевезення вантажу. 
     Вантаж (або товари) – майно,  що транспортується чи  підлягає 
транспортуванню    повітряним,   наземним,   морським   (річковим) 
транспортом або щодо якого відбуваються операції, передбачені цими 
Правилами,  крім  поштових  відправлень  та  іншого реквізиту,  що 
перевозяться згідно з міжнародною поштовою угодою,  і  багажу,  що 
перевозиться згідно з багажною квитанцією. 
     Вантажовідправник –  довіритель  або  інша особа,  що діє від 
імені довірителя і яка  зазначена  в  авіавантажній  накладній  як 
вантажовідправник. 
     Вантажоодержувач –   особа,   що  зазначена  в  авіавантажній 
накладній як вантажоодержувач. 
 
     {  Абзац  сьомий  розділу  3  виключено  на  підставі  Наказу 
Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 } 
 
     {  Абзац  восьмий  розділу  3  виключено  на  підставі Наказу 
Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 } 
 
     {  Абзац  дев\’ятий  розділу  3  виключено  на підставі Наказу 
Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 } 
 
     Визначені   категорії  вантажів  –  вантажі,  перевезення  та 
обслуговування  яких з огляду на характер повинно здійснюватися за 
спеціальними   умовами.  Визначені  категорії  вантажів  включають 
швидкопсувні,    вологі,    коштовні,    важкі,   великогабаритні, 
довгомірні,  небезпечні  вантажі;  живих  тварин;  автомобільні  і 
транспортні  засоби; вантажі, що сильно тхнуть; товари військового 
та  подвійного  призначення;  твори мистецтва і музейні експонати; 
несупроводжуваний багаж; людські останки; невеликі пакети тощо.
{  Абзац  сьомий  розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом 
Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 } 
     Відправлення  (експедирування)  – будь-яка послуга, яку надає 
перевізник  та яка є іншою,  ніж перевезення,  включаючи доставку, 
обробку (обслуговування) вантажів,  а також брокерські,  страхові, 
митні,  фінансові  послуги  тощо.  {  Абзац  восьмий  розділу  3 в 
редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 
30.11.2012 } 
     Власник вантажу (або довіритель) – сторона, що уклала договір 
з перевізником щодо перевезення вантажу. 
     Дні – календарні дні, включаючи всі сім днів тижня, святкові, 
вихідні та неробочі дні за умови, що при наданні повідомлення день 
відправлення повідомлення не  враховується  і  що  при  визначенні 
тривалості чинності день,  у який видано авіавантажну накладну або 
у який розпочалося перевезення, не враховується. 
     Договір змішаного  перевезення  –  договір,  згідно  з   яким 
оператор   змішаного  перевезення  за  умови  оплати  платежів  за 
транспортування   зобов\’язується   здійснити    або    забезпечити 
здійснення змішаного перевезення вантажу. 
     Женевська конвенція  – Конвенція Організації Об\’єднаних Націй 
про міжнародні змішані перевезення ( 995_189  ),  що  підписана  в 
Женеві 24.05.80. 
     Застосовані закони  – закони,  постанови та розпорядження,  а 
також  інші  нормативно-правові  акти,  які  регулюють  здійснення 
перевезень вантажів будь-якої країни, з території, на територію та 
через  територію  якої  здійснюються   перевезення   вантажів,   і 
положення яких повинні застосовуватися як договірні умови,  навіть 
якщо їх застосування завдасть шкоди вантажовідправнику. 
     Збори – сума, що додається до тарифу і сплачується за послуги 
при  транспортуванні  вантажу  і яка визначається згідно з умовами 
перевезення або обслуговування при такому перевезенні. 
     Змішане перевезення – перевезення вантажу не менше ніж  двома 
видами  транспорту,  що  здійснюється згідно з договором змішаного 
перевезення з місця,  де вантаж передається під контроль оператора 
змішаного  перевезення,  до  визначеного місця доставки.  Операції 
щодо вивозу  чи  доставки  вантажів,  які  здійснюються  згідно  з 
договором перевезення лише одним видом транспорту,  як визначено в 
такому договорі, не вважаються змішаним перевезенням. 
     Код перевізника – два знаки,  які ідентифікують  відповідного 
перевізника. 
     Комерційні угоди  –  будь-які  угоди  між перевізниками (крім 
агентської угоди та договору змішаного перевезення), що стосуються 
надання   їхніх   спільних   послуг,   пов\’язаних   з  повітряними 
перевезеннями вантажів. 
     Конвенція CMR   –   Конвенція   про   контракт   міжнародного 
дорожнього перевезення вантажів ( 995_234 ), що підписана в Женеві 
19.05.56. 
     Конвенція COTIF-CIV –  Конвенція  про  міжнародні  залізничні 
перевезення ( 994_291 ), що підписана в Берні 09.05.80. 
     Митний брокер  (посередник)  –  це підприємство,  що здійснює 
декларування товарів і  транспортних  засобів,  які  переміщуються 
через  митний  кордон України,  і має ліцензію на право здійснення 
митної брокерської  діяльності,  видану  спеціально  уповноваженим 
центральним  органом  виконавчої  влади  в  галузі  митної справи. 
Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент.  Від імені 
цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що 
переміщуються через митний кордон України,  може здійснювати  його 
відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо). 
     Монреальська  конвенція  –  Конвенція  про  уніфікацію деяких 
правил міжнародних повітряних  перевезень  (  995_594  ),  вчинена 
28 травня 1999 року в місті Монреалі. { Розділ 3 доповнено абзацом 
двадцять першим згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 728 
( z2118-12 ) від 30.11.2012 } 
     Надзвичайні умови  –  умови,  за яких перевезення вантажів не 
підпадають  під  звичайні  операції   і   процедури   експлуатації 
цивільних   повітряних   суден,  у  тому  числі  умови,  при  яких 
здійснюються перевезення миротворчого контингенту, перевезення для 
ліквідації наслідків стихійного лиха чи аварії тощо. 
     Обслуговування до  кінцевого  міського  пункту  (Road  Feeder 
Services)  –   частина   повітряного   перевезення   вантажу,   що 
здійснюється  наземним транспортом у межах митної території однієї 
країни і розглядається як перевезення,  що здійснюється  у  період 
часу повітряного перевезення. 
     Оператор змішаного  перевезення  –  особа,  яка  від власного 
імені або через іншу особу,  що має повноваження від такої  особи, 
укладає договір змішаного перевезення як сторона договору, бере на 
себе зобов\’язання  за  виконання  договору  і  яка  не  є  агентом 
вантажовідправника  чи  перевізника,  що беруть участь в операціях 
щодо змішаного перевезення. 
     Перевізник (або авіакомпанія) – особа,  що має постійне місце 
діяльності в Україні і яка є стороною договору щодо перевезення, а 
також усі інші особи,  що беруть участь  у  перевезенні  згідно  з 
авіавантажною  накладною  та  беруть на себе зобов\’язання виконати 
перевезення.  З метою звільнення  та  обмеження  відповідальності, 
передбаченої  або  згаданої  у цих Правилах чи у будь-якому іншому 
документі,  термін  \”перевізник\”  включає   агентів,   службовців, 
представників   і   підрядників  перевізника,  якщо  Правилами  не 
передбачене інше. 
     Підтверджене бронювання  –  виділення  перевізником   ємності 
(об\’єму  й тоннажу) на повітряному судні на визначений рейс і дату 
для перевезення вантажу і закріплення її за особою,  що запитувала 
бронювання. 
     Повітряне  перевезення  – транспортування вантажів повітряним 
транспортом,   включаючи   період,  коли  товари  перебувають  під 
контролем перевізника як повітряного перевізника. Перевезення може 
бути   міжнародним   та   внутрішнім.   Міжнародне  перевезення  – 
перевезення,  у  якому  пункт  відправлення  і  пункт  призначення 
незалежно   від  того,  була  чи  ні  зупинка  в  перевезенні  або 
перевантаження,  розміщені або на території двох різних країн, або 
на території однієї країни,  якщо узгоджена зупинка передбачена на 
території іншої країни.  Внутрішнє перевезення  –  транспортування 
вантажів  на  повітряних  суднах  між  пунктами,  які розміщені на 
території  України.  {  Абзац двадцять сьомий розділу 3 в редакції 
Наказу   Міністерства  інфраструктури  N  728  (  z2118-12  )  від 
30.11.2012 } 
     Попередня домовленість – будь-яка спеціальна домовленість між 
вантажовідправником  і  перевізником,  зроблена   заздалегідь   до 
відправлення вантажу. 
     Послуги  –  усі  дії,  учинені  перевізником  або  від  імені 
перевізника індивідуально чи  в  комбінації,  включаючи  повітряне 
перевезення,  відправлення  (експедирування),  фізичний  розподіл, 
зберігання,  обслуговування,  транспортування  наземним,  морським 
(річковим)  транспортом,  обслуговування  до  пункту  призначення. 
{ Абзац двадцять дев\’ятий розділу 3 в редакції Наказу Міністерства 
інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 } 
     Правила перевізника   –  правила,  інструкції  і  технології, 
установлені  перевізником,  які  застосовуються  при  перевезеннях 
вантажів,  у  тому  числі  правила повітряних перевезень вантажів, 
правила  застосування  тарифів  і  зборів,  стандарти  з   обробки 
вантажів, умови експедирування вантажів. 
     Правила Hague-Visby  –  Міжнародна  конвенція  про уніфікацію 
деяких правил про коносамент ( 995_221 ),  що підписана в Брюсселі 
25.08.24, зі   змінами   відповідно  до  Брюссельського  протоколу 
( 896_010 ) від 23.02.68. 
     Пункт відправлення –  аеропорт,  зазначений  в  авіавантажній 
накладній, з якого починається перевезення вантажу. 
     Пункт призначення  –  аеропорт,  зазначений  в  авіавантажній 
накладній, у якому закінчується перевезення вантажу. 
     Спеціальні умови – умови перевезення вантажів,  які виникають 
унаслідок  характеру  вантажів  або  невідповідності  положень цих 
Правил правилам іншої країни,  або  якщо  правилами  іншої  країни 
встановлений  більш низький рівень щодо умов перевезень,  ніж той, 
що встановлений цими  Правилами,  або  якщо  інша  країна  вимагає 
дотримання  її  правил  і  при  цьому  виникає  загроза  виконання 
договору перевезення. 
     Стягнуті збори – збори,  зазначені в авіавантажній накладній, 
які повинні бути сплачені вантажоодержувачем. 
     Тариф – сума, установлена перевізником за перевезення одиниці 
ваги (об\’єму) вантажу. 
     Тарифні нормативи – установлені й  опубліковані  перевізником 
тарифи та правила їх застосування. 
     Транспортування (або   перевезення)   –  окрема  послуга  або 
будь-яка комбінація послуг,  що надаються  перевізником  (або  від 
його імені). Якщо інше не встановлено в цих Правилах, під терміном 
\”транспортування\”   слід   розуміти   перевезення   вантажів,   що 
здійснюється відповідно до договору перевезення,  при якому згідно 
з  визначенням  сторін  пункт  відправлення  і  пункт  призначення 
незалежно   від  того,  була  чи  ні  зупинка  в  перевезенні  або 
перевантаження,  розміщені або на території двох різних країн, або 
на території однієї країни,  якщо узгоджена зупинка передбачена на 
території іншої країни,  а також перевезення  вантажів  між  двома 
пунктами, які розміщені на території України. 
     Транспортування морським     (річковим)     транспортом     – 
транспортування  товарів   морським   чи   річковим   транспортом, 
включаючи  період,  коли товари перебувають на судні під контролем 
перевізника як перевізника морським (річковим) транспортом. 
     Транспортування наземним   транспортом   –    транспортування 
товарів   автомобільним   чи  залізничним  транспортом,  включаючи 
період,  коли  товари  перебувають  на  транспортному  засобі  під 
контролем перевізника як перевізника наземним транспортом. 
     Фізичний розподіл  – будь-яка операція щодо обробки вантажів, 
яка  здійснюється  протягом  часу,  коли  товари  перебувають  під 
контролем   перевізника   як  повітряного  перевізника,  включаючи 
завантаження,  розвантаження, наземну обробку, упакування, відбір, 
зберігання, збирання, відкриття вантажних відсіків, консолідування 
і деконсолідування,  удосконалення  контролю  зберігання,  обробку 
замовлень, оформлення рахунків, обмін інформацією, менеджмент щодо 
товарів чи будь-які операції,  інші,  ніж  повітряні  перевезення, 
транспортування   наземним  чи  морським  (річковим)  транспортом, 
обслуговування до кінцевого міського пункту. 
     Форс-мажорні обставини   –   незвичайні   і   непередбачувані 
обставини   поза   контролем   перевізника  та  вантажовідправника 
(вантажоодержувача),  наслідків яких не можна було уникнути навіть 
при докладанні найбільших зусиль. 
     Чартерне перевезення  – перевезення \”фактичним перевізником\”, 
який згідно  з  повноваженнями,  одержаними  від  \”перевізника  за 
договором\”  (фрахтувальника або оператора рейсу),  виконує частину 
або все перевезення згідно з договором чартеру. 
                   Розділ 4. Сфера застосування 
     4.1. Застосування міжнародних норм
     Якщо будь-яке  положення  цих  Правил  суперечить  положенням 
міжнародного договору,  який є  частиною  законодавства  будь-якої 
країни,  на  територію,  з  території  або  через  територію  якої 
здійснюється перевезення,  або національному  законодавству  такої 
країни,  що  загрожує  виконанню  договору  перевезення,  то  таке 
положення цих Правил не застосовується. 
     4.2. Загальні умови перевезення
     4.2.1. Ці  Правила  застосовуються  щодо   всіх   комерційних 
операцій з транспортування вантажу (у тому числі до міжнародних та 
внутрішніх повітряних перевезень),  що здійснюються  перевізником, 
уключаючи  обслуговування,  що належить до цих перевезень,  і якщо 
перевізником  не  буде  встановлено  інше,  –  щодо   безкоштовних 
операцій.   Якщо  є  підстави  для  розумного  сумніву  щодо  умов 
транспортування, перевізник має право на власний розсуд визначати, 
які положення цих Правил слід застосовувати.
     4.2.2.  З  урахуванням  пункту  4.1  цього розділу ці Правила 
повинні  розглядатися  іноземними авіаперевізниками як імперативна 
норма  національного  законодавства  і обов\’язково поширюватися на 
іноземних  перевізників,  які  здійснюють  перевезення  та  продаж 
послуг  з вантажних перевезень на, з та через територію України, у 
частині   інформування   довірителя  у  порядку,  установленому  в 
розділі 23 цих Правил.
{   Підпункт   4.2.2  пункту  4.2  розділу  4  в  редакції  Наказу 
Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 }
     4.2.3. Якщо   перевезення   вантажу   включає   операції    з 
повітряного   перевезення   чи   фізичного   розподілу,   то  таке 
перевезення  регулюється   цими   Правилами   та   Інструкцією   з 
організації    перевезень    вантажів    повітряним   транспортом, 
затвердженою   наказом   Державіаслужби   від   02.11.2005  N  822 
(  z1403-05  ),  зареєстрованою  в  Міністерстві  юстиції  України 
21.11.2005 за N 1403/11683.
     4.2.4. Усі операції з транспортування вантажів,  що зазначені 
в пункті 4.2.1 цього розділу,  є об\’єктом  правил  перевізника,  а 
також  тарифних  нормативів  перевізника,  чинних  на  дату видачі 
авіавантажної  накладної,  а якщо таку дату неможливо визначити, – 
на  дату  початку  транспортування.  При  транспортуванні вантажів 
застосовуються   правила,   тарифи  і  збори,  що  діють  на  дату 
оформлення   авіавантажної   накладної   з   початкового   пункту, 
зазначеного в авіавантажній накладній.
     4.2.5. Ці  Правила  та  правила перевізника,  а також тарифні 
нормативи перевізника з унесеними в них  змінами  не  можуть  бути 
застосовані  до  договору перевезення вантажу без повідомлення про 
це вантажовідправника після дати видачі  авіавантажної  накладної, 
крім  випадків,  коли  це  може вимагатися згідно із застосованими 
законами.
     4.2.6. Перевезення поштових відправлень здійснюється згідно з 
правилами,  що  застосовуються  до  відносин  між  перевізником  і 
відповідною поштовою адміністрацією.
     4.2.7. Перевезення   вантажів,    щодо    яких    забезпечити 
відповідність   цим   Правилам   та  іншим  установленим  правилам 
практично неможливо,  а  також  перевезення  визначених  категорій 
вантажів   (крім   небезпечних   вантажів)  перевізник  має  право 
здійснювати тільки за спеціальних умов,  передбачених пунктом  4.3 
цього розділу.
     4.2.8. Перевезення небезпечних вантажів перевізник має  право 
здійснювати тільки за спеціальних умов, установлених \”Техническими 
инструкциями по безопасной перевозке опасных грузов  по  воздуху\”, 
ІКАО,  Doc  9284/905.  Перевезення небезпечних вантажів,  стосовно 
яких  забезпечити  відповідність   \”Техническим   инструкциям   по 
безопасной   перевозке   опасных   грузов  по  воздуху\”  практично 
неможливо,  перевізник має право здійснювати тільки за спеціальних 
умов,   передбачених   пунктом  4.3.1  цього  розділу.  При  цьому 
загальний рівень якості та безпеки при таких  операціях  має  бути 
щонайменше еквівалентний рівню,  що забезпечувався б при виконанні 
всіх вимог,  установлених \”Техническими инструкциями по безопасной 
перевозке опасных грузов по воздуху\”.
     4.2.9. Правила не застосовуються при перевезенні вантажів, що 
здійснюються за надзвичайних умов,  які не підпадають під звичайні 
операції і процедури експлуатації цивільних повітряних суден. 
     4.3. Спеціальні умови перевезення
     4.3.1. Якщо  перевізником  доведено,  а відповідним державним 
органом  визнано,  що  встановлені  умови   перевезення   вантажів 
практично  неможливо  виконати  і що встановлені умови перевезення 
вантажів  можуть  бути   забезпечені   за   рахунок   застосування 
альтернативних  засобів,  то  такий орган може затвердити одиничну 
операцію або заплановану серію кількох операцій з  транспортування 
вантажів  за спеціальних умов.  Загальний рівень якості та безпеки 
при таких операціях має бути щонайменше  еквівалентний  рівню,  що 
забезпечувався  б  при  виконанні  всіх  установлених вимог.  Якщо 
операції з перевезення  вантажів  уключають  міжнародні  повітряні 
перевезення,  має  бути  багатостороннє  затвердження  спеціальних 
умов.
     4.3.2. Правила   перевізника  щодо  застосування  спеціальних 
тарифів є спеціальними умовами перевезення.
     4.3.3.  Перевезення,  яке  повинно  бути здійснене декількома 
послідовними перевізниками, для цілей цих Правил вважається єдиним 
перевезенням,  якщо  воно  розглядалося сторонами як одна операція 
незалежно від того,  чи були оформлені документи у вигляді  одного 
договору   чи   декількох  договорів,  і  воно  не  втрачає  свого 
міжнародного характеру виключно в силу того,  що один чи  декілька 
договорів  повинні  бути  виконані  повністю на території однієї й 
тієї самої держави.