Розділ 12. Доставка вантажу в пункт призначення та видача вантажу | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Розділ 12. Доставка вантажу в пункт призначення та видача вантажу

Розділ 12. Доставка вантажу в пункт призначення та видача вантажу

 Розділ 12. Доставка вантажу в пункт призначення та видача вантажу 
     12.1. Доставка вантажу вантажоодержувачу
     12.1.1.   Доставка   вантажу   вважається   виконаною,   коли 
доставлений     в     пункт     призначення    вантаж    переданий 
вантажоодержувачу.
{  Підпункт  12.1.1  пункту  12.1  розділу  12  в  редакції Наказу 
Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 }
     12.1.2. Доставка   вантажу   повинна   бути   зроблена  після 
погодження  вантажоодержувачем  відповідних  термінів   та   умов, 
визначених  в  авіавантажній  накладній,  та  повинна  оформлятися 
квитанцією про  одержання  вантажу  в  письмовій  формі  чи  іншим 
погодженим   з   перевізником   документом.
{  Підпункт  12.1.2  пункту  12.1  розділу  12  в  редакції Наказу 
Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 }
     12.1.3. Якщо інше не  визначене  в  авіавантажній  накладній, 
отримання  вантажу  здійснюється  тільки вантажоодержувачем,  який 
зазначений в ній, або особою, що ним уповноважена.
{  Підпункт  12.1.3  пункту  12.1  розділу  12  в  редакції Наказу 
Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 }
     12.1.4. Приймаючи    авіавантажну    накладну    чи   вантаж, 
вантажоодержувач відповідає за сплату митних  платежів  та  оплату 
послуг,  пов\’язаних  зі  зберіганням  та транспортуванням вантажу, 
якщо інше не передбачено  договором  перевезення.  Перевізник  має 
право  перенести  строк доставки вантажу залежно від сплати митних 
платежів та оплати зазначених послуг.
{  Підпункт  12.1.4  пункту  12.1  розділу  12  в  редакції Наказу 
Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 } 
     12.2. Видача вантажу
     12.2.1. За    винятком   випадків,   коли   вантажовідправник 
реалізував  свої  права  відповідно  до  розділу  11  цих  Правил, 
вантажоодержувач  має  право  вимагати від перевізника,  з моменту 
прибуття  вантажу  в  пункт призначення, видачі йому вантажу після 
сплати  перевізнику  відповідних  сум  і  виконання  умов договору 
перевезення.
{  Підпункт  12.2.1  пункту  12.2 розділу 12 із змінами, внесеними 
згідно  з  Наказом  Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) 
від 30.11.2012 }
     12.2.2. Якщо про інше  попередньо  не  домовлено,  перевізник 
зобов\’язаний  негайно  повідомити  вантажоодержувача  про прибуття 
вантажу.
     Повідомлення про  прибуття вантажу,  у разі відсутності інших 
указівок,  надається вантажоодержувачу чи будь-якій  іншій  особі, 
яка  зазначена  в авіавантажній накладній і яку перевізник повинен 
повідомити.  Таке повідомлення  має  бути  відправлене  звичайними 
(зрозумілими)    способами.   Перевізник   не   відповідатиме   за 
неотримання чи затримку такого повідомлення.
     12.2.3. Якщо  перевізником  визнана  втрата  вантажу або якщо 
вантаж не прибув після  7  днів  з  дати,  коли  він  повинен  був 
прибути,  вантажоодержувач  має  право  здійснити щодо перевізника 
права, що випливають з договору перевезення. 
     12.3. Відмова від одержання вантажу
     12.3.1. Якщо вантажоодержувач відмовився чи з будь-яких інших 
причин  не  в змозі прийняти вантаж після того, як він доставлений 
до  пункту  призначення,  то перевізник, з урахуванням пункту 12.5 
цього  розділу,  повинен  виконати  інструкції вантажовідправника, 
зазначені в авіавантажній накладній. Якщо такі інструкції відсутні 
або   якщо  вони  в  межах  розумного  не  можуть  бути  виконані, 
перевізник  повинен повідомити вантажовідправника про неможливість 
передачі вантажу вантажоодержувачу і отримати від нього інструкції 
щодо   подальших  дій.  У  разі  відсутності  таких  указівок  від 
вантажовідправника протягом 30 днів перевізник має право повернути 
вантаж  у  пункт  відправлення  або  продати  цей  товар згідно із 
застосованими  законами,  або  знищити  вантаж на свій розсуд, або 
залишити   його   в  себе,  якщо  інше  не  передбачено  договором 
перевезення.
{  Підпункт  12.3.1  пункту  12.3 розділу 12 із змінами, внесеними 
згідно  з  Наказом  Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) 
від 30.11.2012 }
     12.3.2. Вантажовідправник    (власник    вантажу)     повинен 
відшкодувати перевізнику всі збори,  витрати і виплати, що виникли 
внаслідок відмови  вантажоодержувача  отримати  вантаж,  включаючи 
(але  не  обмежуючись)  збори  за зберігання та транспортування до 
пункту  відправлення,  якщо  такі  операції  зроблені   згідно   з 
інструкціями  вантажовідправника.  Якщо вантаж повернутий до місця 
відправлення і вантажовідправник відмовився прийняти вантаж або не 
сплатив відповідних сум протягом 15 днів після повернення вантажу, 
перевізник має право розпоряджатися  вантажем  чи  будь-якою  його 
частиною   і   продати   його   після  надання  вантажовідправнику 
повідомлення за 10 днів до реалізації своїх намірів.
     12.3.3. У   разі   продажу   вантажу,   як   це   передбачено 
пунктами 12.3.1 та 12.3.2 цього розділу, у пункті призначення чи в 
пункті,  де  транспортування було припинене,  перевізник має право 
компенсувати за рахунок такого продажу всі свої витрати і виплати, 
а  також  витрати  і  виплати  інших  осіб,  що  беруть  участь  у 
транспортуванні   та  зберіганні  вантажу,  при  цьому  повернувши 
залишки   сум   вантажовідправнику.  Продаж  вантажу  не  звільняє 
вантажовідправника    (власника    вантажу)    від   відшкодування 
перевізнику витрат і виплат, що не покриті коштами, одержаними від 
продажу вантажу.
{  Підпункт  12.3.3  пункту  12.3 розділу 12 із змінами, внесеними 
згідно  з  Наказом  Міністерства інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) 
від 30.11.2012 }
     12.3.4.  Якщо  вантажоодержувач  прийняв рішення щодо відмови 
приймати  вантаж  після отримання авіавантажної накладної згідно з 
підпунктом 12.1.4  пункту  12.1  цього  розділу,  то  він  повинен 
відшкодувати  перевізнику всі витрати,  що виникли після отримання 
цієї авіавантажної накладної до моменту відмови.
{  Пункт  12.3  розділу  12  доповнено  новим  підпунктом згідно з 
Наказом  Міністерства  інфраструктури  N  728  (  z2118-12  )  від 
30.11.2012 } 
     12.4. Пункт призначення
     Вантажоодержувач зобов\’язаний прийняти вантаж і забрати  його 
в  терміналі  аеропорту пункту призначення чи в іншому місці,  яке 
було попередньо погоджено з перевізником протягом 90  днів  з  дня 
надходження вантажу до пункту призначення,  якщо інше не визначено 
умовами договору.
{   Пункт   12.4   розділу   12  в  редакції  Наказу  Міністерства 
інфраструктури N 728 ( z2118-12 ) від 30.11.2012 } 
     12.5. Вилучення визначених категорій вантажу
     12.5.1. Коли вантаж,  що складається з визначених категорій і 
перебуває в розпорядженні перевізника,  затримується, не отриманий 
чи від його отримання відмовилися в пункті призначення, чи з інших 
причин  перебуває  під  загрозою псування,  перевізник,  у процесі 
з\’ясування обставин,  має право з  метою  свого  захисту,  захисту 
іншого вантажу й захисту інших сторін договору негайно почати такі 
дії,  які  вважає  необхідними,  уключаючи  (але  не  обмежуючись) 
надання  повідомлення  вантажовідправнику  для одержання подальших 
інструкцій,  знищення всієї чи будь-якої частини  такого  вантажу, 
зберігання   вантажу   чи   будь-якої   його   частини  під  повну 
відповідальність і ризик  вантажовідправника,  продаж  вантажу  чи 
будь-якої його частини без повідомлення про це вантажовідправнику. 
Доходи від такого продажу повинні бути отримані  перевізником  для 
покриття   всіх   витрат   і   виплат,   визначених  у  зв\’язку  з 
транспортуванням або що випливають у зв\’язку з іншими операціями з 
вантажем.  Продаж вантажу не звільняє вантажовідправника (власника 
вантажу) від відшкодування перевізнику  витрат  і  виплат,  що  не 
покриті коштами, одержаними від продажу вантажу. 
                Розділ 13. Експедирування вантажів 
     Якщо з    метою    виконання   умов   договору   перевезення, 
забезпечення   безпеки   польоту,   пасажирів,   інших   вантажів, 
повітряного    судна    і   його   екіпажу   необхідно   здійснити 
експедирування вантажу,  то така операція  здійснюється  згідно  з 
правилами перевізника. 
               Розділ 14. Домовленості перевізників 
     14.1. Ці Правила поширюються на перевезення, які здійснюються 
згідно з комерційними угодами між перевізниками (відомими як угоди 
про  спільне  використання  кодів  /codesharing/,  перевезення  за 
угодою  інтерлайн  /interline/),  навіть  якщо   в   авіавантажній 
накладній  визначений  інший  перевізник,  ніж  той,  що  фактично 
здійснює перевезення. 
     14.2. Якщо під час  укладення  договору  перевезення  вантажу 
надаються додаткові оплачені послуги, то за ненадання таких послуг 
перевізник   несє   відповідальність   перед   вантажовідправником 
(вантажоодержувачем),  обмежену  розміром суми,  сплаченої за такі 
послуги. 
     14.3. Перевізник  не  відповідає  за  послуги  з  перевезення 
вантажів,  надані  третіми  особами,  з  якими  перевізник  не має 
комерційних угод. Якщо перевізник самостійно передбачає та виконує 
такі операції з перевезення вантажів, то ці Правила застосовуються 
і до таких послуг.  Послуги з перевезення вантажів,  що  надаються 
самим    перевізником    додатково,    оплачує   вантажовідправник 
(вантажоодержувач). 
                Розділ 15. Послідовні перевізники 
     15.1. Перевезення, яке має здійснюватися за допомогою кількох 
послідовних перевізників,  уважається єдиним перевезенням,  якщо з 
початку перевезення така  операція  згідно  з  цими  Правилами  чи 
визначенням   перевізників   розглядається  як  єдине  перевезення 
незалежно від того,  чи було  оформлене  таке  перевезення  однією 
авіавантажною накладною, чи декількома. 
     15.2. У  разі  перевезень,  що відповідають пункту 15.1 цього 
розділу,  які здійснюються декількома послідовними  перевізниками, 
кожний  перевізник,  який приймає до перевезення вантаж,  підпадає 
під дію цих Правил і розглядається  як  одна  із  сторін  договору 
перевезення,  оскільки  цей  договір  має  відношення  до  частини 
перевезення, що здійснюється під його контролем. 
     15.3. Перевізник,  що видав авіавантажну накладну, або перший 
перевізник,   зазначений   в   авіавантажній   накладній,   не   є 
відповідальним в частині затримки  в  перевезенні  вантажу  за  ті 
частини перевезення, які виконує інший перевізник (перевізники). 
     15.4. У   разі   знищення,  втрати,  ушкодження,  затримки  в 
перевезенні вантажу вантажовідправник (вантажоодержувач) має право 
подати  позов проти першого перевізника чи останнього перевізника, 
а також проти перевізника,  який виконував  перевезення,  під  час 
якого   сталися   знищення,   втрата,   ушкодження,   затримка   в 
перевезенні. 
     15.5. Якщо неможливо визначити перевізника,  який  здійснював 
перевезення,  під час якого сталися знищення,  втрата, ушкодження, 
затримка  в  перевезенні  вантажу,   то   відповідальність   перед 
вантажовідправником  (вантажоодержувачем)  нестимуть  перевізники, 
які брали участь у перевезенні. 
                  Розділ 16. Змішані перевезення 
     16.1. У разі змішаних перевезень,  що  здійснюються  частково 
повітряним і частково будь-яким іншим видом транспорту, повітряний 
перевізник виступатиме як  оператор  змішаного  перевезення.  Таке 
змішане перевезення має здійснюватися згідно з договором змішаного 
перевезення і до такого перевезення застосовуватимуться  положення 
Женевської конвенції   (   995_189   ),   якщо  імперативні  норми 
національного  права  не   передбачають   інше.   Відповідальність 
повітряного  перевізника  за  шкоду,  заподіяну  в  разі знищення, 
утрати,  ушкодження чи затримки доставки вантажу, якщо випадок, що 
призвів  до  шкоди,  стався  в  період часу змішаного перевезення, 
обмежується сумами,  установленими Женевською конвенцією.  У  разі 
якщо знищення,  втрата,  ушкодження чи затримка в доставці вантажу 
сталися    на    визначеному    етапі    змішаного    перевезення, 
відповідальність   повітряного   перевізника  обмежується  сумами, 
установленими:
     Монреальською  конвенцією  (  995_594  ) – на етапі змішаного 
перевезення,   перевезення   на   якому   здійснюється  повітряним 
транспортом;
     Конвенцією CMR ( 995_234 ) – на етапі змішаного  перевезення, 
перевезення на якому здійснюється автомобільним транспортом;
     Конвенцією COTIF-CIV   (  994_291  )  –  на  етапі  змішаного 
перевезення,  перевезення  на   якому   здійснюється   залізничним 
транспортом;
     Правилами Hague-Visby  (  995_221  )  –  на  етапі  змішаного 
перевезення, перевезення на якому здійснюється морським (річковим) 
транспортом. 
     16.2. Будь-яке положення цих Правил не забороняє  сторонам  у 
разі змішаних перевезень включити в авіавантажну накладну будь-які 
інші положення,  що стосуються змішаних перевезень,  за умови,  що 
положення цих Правил обов\’язково застосовуватимуться до повітряних 
перевезень. 
     16.3. У  разі,  якщо  повітряним  перевізником   пропонується 
перевезення   іншими   видами  транспорту,  повітряний  перевізник 
виступає як  перевізник  такими  іншими  видами  транспорту  (крім 
обслуговування   до   кінцевого   міського   пункту).   При  цьому 
відповідальність повітряного перевізника  за  шкоду,  заподіяну  в 
разі знищення,  втрати, ушкодження чи затримки в доставці вантажу, 
обмежується сумами, установленими:
     Конвенцією CMR  (  995_234  ) – якщо авіакомпанія виступає як 
перевізник автомобільним транспортом;
     Конвенцією COTIF-CIV ( 994_291 ) – якщо авіакомпанія виступає 
як перевізник залізничним транспортом;
     Правилами Hague-Visby   (   995_221  )  –  якщо  авіакомпанія 
виступає як перевізник морським (річковим) транспортом;
     Монреальською  конвенцією  (  995_594  )  – якщо авіакомпанія 
здійснює  обслуговування до кінцевого міського пункту (Road Feeder 
Services).