Про залізничний транспорт | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Про залізничний транспорт

Про залізничний транспорт

З А К О Н  У К Р А Ї Н И 
                    Про залізничний транспорт 
 ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 40, ст. 183 ) 
    { Вводиться в дію Постановою ВР 
      N 274/96-ВР від 04.07.96, ВВР, 1996, N 40, ст. 184 } 
 { Із змінами, внесеними згідно із Законами 
   N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 
   N  860-IV  (  860-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.300 
   N 1294-IV  ( 1294-15 ) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181 
   N 1377-IV  ( 1377-15 ) від 11.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.228 
   N 2705-IV  ( 2705-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.427 
   N 3370-IV  ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184 
   N  885-VI  (  885-17 ) від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 24, ст.299 
   N 2742-VI  ( 2742-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 22, ст.146 
   N 2753-VI  ( 2753-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 18, ст.128 
   N 5099-VI  ( 5099-17 ) від 05.07.2012 } 
 
    { У тексті Закону слово \”державної\” виключено на підставі 
      Закону N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003 } 
    { У тексті Закону слова \”Міністерство транспорту України\” 
      у всіх відмінках  замінено словами  \”центральний  орган 
      виконавчої  влади в  галузі транспорту\”  у відповідному 
      відмінку  згідно  із Законом  N 885-VI  ( 885-17 )  від 
      15.01.2009 } 
 
     Цей   Закон   визначає   основні   правові,   економічні   та 
організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального 
користування,  його роль в економіці і соціальній  сфері  України, 
регламентує  його  відносини з органами виконавчої влади, органами 
місцевого  самоврядування,  іншими  видами транспорту, пасажирами, 
відправниками  та  одержувачами  вантажів, багажу, вантажобагажу і 
пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту 
як єдиного виробничо-технологічного комплексу. 
 
                          Р о з д і л I 
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 
     Стаття 1. Визначення основних понять 
     У цьому Законі основні поняття вживаються в такому значенні: 
     залізничний транспорт  –   виробничо-технологічний   комплекс 
організацій   і  підприємств  залізничного  транспорту  загального 
користування,  призначений  для  забезпечення  потреб  суспільного 
виробництва  і  населення  країни  в перевезеннях у внутрішньому і 
міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім 
споживачам  без  обмежень  за  ознаками  форми  власності та видів 
діяльності тощо; 
     залізниця –  статутне  територіально-галузеве об\’єднання,  до 
складу  якого  входять  підприємства,  установи   та   організації 
залізничного  транспорту  і яке,  при централізованому управлінні, 
здійснює перевезення пасажирів та вантажів у  визначеному  регіоні 
транспортної мережі; 
     пряме залізничне  сполучення   –   перевезення   вантажів   і 
пасажирів у межах двох і більше залізниць України; 
     пряме змішане   сполучення  –  перевезення,  що  здійснюється 
залізницями  разом  з   іншими   видами   транспорту   за   єдиним 
транспортним документом, складеним на весь шлях; 
     міжнародне залізничне  сполучення  –  перевезення  пасажирів, 
вантажів,  багажу,  вантажобагажу  та  пошти   між   Україною   та 
іноземними державами; 
     непряме міжнародне  сполучення  – перевезення між Україною та 
іноземними державами з переоформленням транспортного  документа  в 
процесі транспортування; 
     вантаж –  матеріальні цінності,  які перевозяться залізничним 
транспортом  у  спеціально  призначеному  для   цього   вантажному 
рухомому складі; 
     багаж – речі та інші матеріальні цінності,  що відправляються 
пасажиром за окрему  плату  за  наявності  проїзних  документів  у 
багажному вагоні, який прямує в тому ж напрямку, що і пасажир; 
     вантажобагаж –  вантаж,  що  перевозиться  в  пасажирських  і 
поштово-багажних поїздах; 
     транспортні засоби – залізничний рухомий склад  (вагони  всіх 
видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери; 
     промисловий залізничний транспорт – транспортно-технологічний 
комплекс,  який забезпечує системне переміщення вантажів у процесі 
виробництва  (між  виробництвами,  виробничими  циклами,  окремими 
операціями  або  підприємствами  в   цілому)   та   взаємодію   із 
залізничним  транспортом  загального користування і не належить до 
нього; 
     під\’їзні колії  –  залізничні  колії,  які   призначені   для 
транспортного   обслуговування  одного  або  кількох  підприємств, 
організацій та установ  у  взаємодії  із  залізничним  транспортом 
загального користування. 
     Стаття 2. Залізничний   транспорт  у  народногосподарському 
               комплексі та соціальній сфері держави 
     Залізничний транспорт є однією  з  важливих  базових  галузей 
економіки   України,   забезпечує   її   внутрішні   та   зовнішні 
транспортно-економічні зв\’язки і потреби населення у перевезеннях. 
Діяльність  залізничного транспорту як частини єдиної транспортної 
системи  країни  сприяє  нормальному  функціонуванню  всіх галузей 
суспільного  виробництва,  соціальному  і економічному розвитку та 
зміцненню обороноздатності держави,  міжнародному  співробітництву 
України.
     Залізниці у взаємодії  з  іншими  видами  транспорту  повинні 
своєчасно  і  якісно здійснювати перевезення пасажирів і вантажів, 
забезпечувати  безпеку   руху,   розвивати   сферу   транспортного 
обслуговування народного господарства та населення. 
     Стаття 3. Законодавство про залізничний транспорт 
     Законодавство про     залізничний     транспорт    загального 
користування   складається  із   Закону  України  \”Про  транспорт\” 
( 232/94-ВР  ),  цього  Закону,  Статуту  залізниць України,  який 
затверджується  Кабінетом  Міністрів  України,  та   інших   актів 
законодавства України.
     Нормативні документи,   що   визначають   порядок   і   умови 
перевезень,    користування   засобами   залізничного   транспорту 
загального   користування,   безпеки    руху,    охорони    праці, 
забезпечення  громадського  порядку,  перетину  залізничних  колій 
іншими  видами  транспорту  і  комунікаціями,  пожежної   безпеки, 
санітарні норми та правила на залізничному транспорті  України,  є 
обов\’язковими для всіх юридичних  і  фізичних  осіб  на  території 
України. 
     Стаття 4. Управління залізничним транспортом 
     З метою  забезпечення  державних  і   суспільних   інтересів, 
свободи  підприємництва  і  формування  ринку транспортних послуг, 
безпеки перевезень,  захисту навколишнього  природного  середовища 
Кабінет  Міністрів  України  визначає  умови і порядок організації 
діяльності залізничного транспорту загального користування, сприяє 
його пріоритетному розвитку,  надає підтримку в задоволенні потреб 
залізниць   у    рухомому    складі,    матеріально-технічних    і 
паливно-енергетичних ресурсах.
     Залізниця є основною організаційною  ланкою  на  залізничному 
транспорті.  Створення,  реорганізація,  ліквідація  та визначення 
територіальних  меж  залізниць,  призначення   і   звільнення   їх 
керівників  здійснюються  рішеннями  Кабінету Міністрів України за 
поданням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.
     Повноваження, права  та  обов\’язки залізниць визначаються цим 
Законом,   їх   статутами.   Затвердження    статутів    залізниць 
здійснюється   центральним   органом  виконавчої  влади  в  галузі 
транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з 
питань  економічної політики та Антимонопольним комітетом України. 
( Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 
860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003 )
     Створення, реорганізація та ліквідація підприємств, установ і 
організацій,  які  входять  до  складу залізниць,  затвердження їх 
статутів  (положень),  а  також  укладання  контрактів   (трудових 
договорів) з їх керівниками здійснюються у порядку,  встановленому 
чинним законодавством України, а також статутами залізниць.
     Управління залізницями  та іншими підприємствами залізничного 
транспорту,   що   належать   до   загальнодержавної    власності, 
здійснюється   органом   управління   залізничним   транспортом  – 
Державною адміністрацією залізничного транспорту України  (далі  – 
Укрзалізниця),   підпорядкованим  центральному  органу  виконавчої 
влади в галузі транспорту.
     Управління процесом перевезень у внутрішньому і  міжнародному 
сполученнях,    а    також   регулювання   виробничо-господарської 
діяльності  у  сфері  організації  і  забезпечення  цього  процесу 
залізницями,    підприємствами,    установами   та   організаціями 
проводяться централізовано  і  належать  виключно  до  компетенції 
Укрзалізниці, яка здійснює функції господарюючого суб\’єкта. 
     Стаття 5. Майно залізничного транспорту 
     Майно, закріплене за залізницями,  підприємствами, установами 
та організаціями залізничного транспорту загального  користування, 
є загальнодержавною власністю.
     Управління майном   підприємств    залізничного    транспорту 
загального   користування   здійснюється   Укрзалізницею  в  межах 
повноважень, визначених чинним законодавством України.
     Рішення про    закріплення   транспортних   засобів   та   їх 
безоплатну  передачу   однією   залізницею    або    підприємством 
залізничного  транспорту  загального користування іншим залізницям 
та   підприємствам   без   зміни   форми   власності   приймаються 
Укрзалізницею.
     Передача в оренду,  обмін та надання безкоштовно в  тимчасове 
користування,  а  також виведення з експлуатації рухомого складу і 
контейнерів,  що  перебувають   у   загальнодержавній   власності, 
здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту 
загального користування за погодженням з Укрзалізницею.
     Приватизація цілісних   майнових  комплексів,  підприємств  і 
структурних підрозділів,  не пов\’язаних  з  діяльністю  залізниць, 
окремих    інвентарних    об\’єктів   та   об\’єктів   незавершеного 
будівництва,  що належать залізницям та підприємствам залізничного 
транспорту загального користування,  здійснюється за погодженням з 
центральним  органом  виконавчої  влади  в  галузі  транспорту  та 
Укрзалізницею відповідно до чинного законодавства України з питань 
приватизації. 
     Стаття 6. Землі залізничного транспорту та охоронні зони 
     Землі, що  надаються в користування для  потреб  залізничного 
транспорту,  визначаються відповідно до Земельного кодексу України 
(  2768-14  )  та  Закону  України  \”Про транспорт\” ( 232/94-ВР ). 
(  Частина  перша статті 6 в редакції Закону N 1377-IV ( 1377-15 ) 
від 11.12.2003 )
     До земель  залізничного  транспорту   належать   землі   смуг 
відведення    залізниць   під   залізничним   полотном   та   його 
облаштуванням,   станціями   з   усіма   будівлями   і   спорудами 
енергетичного,  локомотивного,  вагонного, колійного, вантажного і 
пасажирського    господарства,    сигналізації     та     зв\’язку, 
водопостачання,  каналізації;  під  захисними  та  укріплювальними 
насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими 
спорудами,   необхідними   для  забезпечення  роботи  залізничного 
транспорту. ( Частина друга статті 6 в  редакції  Закону N 1377-IV 
( 1377-15 ) від 11.12.2003 )
     Для забезпечення  у   межах   смуги   відведення   нормальної 
експлуатації   залізничних   колій,   ліній  електропостачання  та 
зв\’язку,  інших  пристроїв  та  об\’єктів  залізничного  транспорту 
загального користування,  а також у місцях, де є небезпека зсувів, 
обвалів,  розмивів,  селей,  снігозанесень  та  інших  небезпечних 
впливів, встановлюються охоронні зони.
     Охоронні зони   –   ділянки   землі,   прилеглі   до   земель 
залізничного  транспорту  загального  користування і необхідні для 
забезпечення збереження,  міцності та стійкості споруд,  пристроїв 
та інших об\’єктів залізничного транспорту.
     Порядок встановлення  охоронних  зон,  їх  розміри  і   режим 
користування визначаються Кабінетом Міністрів України. 
     Стаття 7. Відносини  залізниць з місцевими органами 
               виконавчої влади, органами місцевого самоврядування 
(  Назва статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 860-IV 
( 860-15 ) від 22.05.2003 ) 
     Відносини  залізниць  з  місцевими органами виконавчої влади, 
органами   місцевого  самоврядування  базуються  на  податковій  і 
договірній основах відповідно до чинного законодавства України.
(  Частина  перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003 )
     До компетенції  цих  органів  належать:  контроль  за роботою 
залізничного  приміського  пасажирського  транспорту  і  вокзалів, 
погодження  тарифів  у приміських сполученнях,  погодження питання 
щодо   пунктів   зупинок,   закриття   залізничних   станцій   для 
обслуговування пасажирів, автомобільних переїздів через залізничні 
колії.
     На   місцеві  органи  виконавчої  влади  і  органи  місцевого 
самоврядування   покладається   організація   виконання   робіт  з 
благоустрою   привокзальних  площ,  спорудження  та  впорядкування 
під\’їздів  до  залізничних  станцій,  забезпечення  їх  телефонним 
зв\’язком  та  транспортним  сполученням  з  населеними пунктами за 
місцем   розташування   станцій,  запобігання  правопорушенням  на 
залізницях.  Місцеві  органи  виконавчої влади та органи місцевого 
самоврядування  взаємодіють  із  залізницями  з  метою  поліпшення 
використання транспортних засобів власниками вантажів, злагодженої 
роботи  з  іншими  видами  транспорту,  розвитку  (в тому числі на 
пайових  засадах)  транспортної  і  соціальної інфраструктури щодо 
обслуговування пасажирів та економіки регіонів.
     Органи управління    залізничним    транспортом    разом    з 
відповідними   місцевими   органами   виконавчої  влади,  органами 
місцевого    самоврядування    вирішують    питання   експлуатації 
малодіяльних  збиткових  залізничних  дільниць,  станцій,  а також 
залізничних під\’їзних колій, що перебувають на балансі залізниць. 
(  Частина  четверта  статті  7  із  змінами,  внесеними згідно із 
Законом N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003 )
     У   разі   неприйняття   органами   місцевого  самоврядування 
(протягом   6   місяців  після  звернення  залізниці)  рішень  про 
компенсацію   збитків   з   місцевих   бюджетів   або  за  рахунок 
підприємств,  що  обслуговуються  цими  дільницями,  станціями  та 
під\’їзними  коліями,  Укрзалізниця  за  погодженням  з центральним 
органом  виконавчої  влади  в галузі транспорту має право прийняти 
рішення  про закриття малодіяльних збиткових залізничних дільниць, 
станцій  та  залізничних під\’їзних колій. ( Частина п\’ята статті 7 
із  змінами,  внесеними  згідно із Законом N 860-IV ( 860-15 ) від 
22.05.2003 ) 
 
                          Р о з д і л II 
              ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ТА ФІНАНСОВІ ЗАСАДИ 
                ДІЯЛЬНОСТІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ 
     Стаття 8. Основи  організації  перевезень  на   залізничному 
               транспорті 
     Перевезення вантажів,   пасажирів,  багажу,  вантажобагажу  і 
пошти    залізничним    транспортом    загального     користування 
організується  на  договірних засадах.  Для забезпечення виконання 
договірних  зобов\’язань  здійснюється  перспективне   та   поточне 
планування перевезень.
     Умови та порядок  організації  перевезень,  у  тому  числі  в 
прямому  змішаному  сполученні, за участю залізниць та інших видів 
транспорту,  нормативи  якості   вантажних   перевезень   (терміни 
доставки,    безпека    перевезень,   схоронність   вантажів)   та 
обслуговування  пасажирів,  відправників  і  одержувачів  вантажів 
визначаються  Статутом  залізниць  України,  Правилами  перевезень 
вантажів та Правилами перевезень пасажирів,  багажу, вантажобагажу 
та пошти залізничним транспортом України.
     Господарська  діяльність  щодо  надання  послуг з перевезення 
пасажирів   і  вантажів  залізничним  транспортом  провадиться  на 
підставі   ліцензії,   яка   видається  в  порядку,  встановленому 
законодавством.  (  Статтю  8 доповнено частиною третьою згідно із 
Законом N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006 ) 
     Стаття 9. Тарифи на залізничні перевезення 
     Встановлення тарифів   на  перевезення  вантажів,  пасажирів, 
багажу,  вантажобагажу  залізничним   транспортом   (за   винятком 
приміських  пасажирських  перевезень) у межах України здійснюється 
на  підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що 
визначає Кабінет Міністрів України.
     Тарифи на  перевезення  пасажирів  і  багажу  в   приміському 
сполученні  встановлюються відповідними залізницями за погодженням 
з  місцевими  органами  виконавчої влади. При рівні тарифів, що не 
забезпечують   рентабельності  цих  перевезень,  збитки  залізниць 
компенсуються з місцевих бюджетів.
     Тарифи на    перевезення    вантажів,    пасажирів,   багажу, 
вантажобагажу залізничним транспортом  у  міжнародному  сполученні 
встановлюються  відповідно  до  міжнародних  договорів  та чинного 
законодавства України.
     Розрахунки  за  роботи  і  послуги,  пов\’язані з перевезенням 
вантажів,  пасажирів,  багажу,  вантажобагажу, пошти, щодо яких не 
здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними 
тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не 
суперечить   законодавству  про  захист  економічної  конкуренції. 
(  Частина  четверта  статті  9  із  змінами,  внесеними згідно із 
Законом N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003 )
     Для захисту   інтересів   окремих   категорій   громадян   на 
пасажирських   перевезеннях,   у  тому  числі  приміських,  можуть 
передбачатися  пільгові  тарифи.  Збитки  залізничного  транспорту 
загального   користування   від  їх  використання  відшкодовуються 
залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від 
того,  яким  органом  прийнято  рішення  щодо введення відповідних 
пільг. 
     Стаття 10. Основи  виробничо-фінансової   та   інвестиційної 
                діяльності на залізничному транспорті 
     Підприємства   та   організації    залізничного    транспорту 
загального  користування  здійснюють  свою  діяльність  на  основі 
поєднання принципів державного регулювання та ринкових відносин.
     Економічні взаємовідносини   між    залізницями,    включаючи 
розподіл доходів (прибутку) від перевезень,  розрахунки, пов\’язані 
з незабезпеченням схоронності вантажу  та  пошкодженням  технічних 
засобів,  розрахунки із  заводами  за  ремонт  рухомого  складу та 
випуск  запасних  частин,  іншими  підприємствами,  установами  та 
організаціями  залізничного  транспорту  загального  користування, 
пов\’язаними з організацією та  забезпеченням  процесу  перевезень, 
регулюються  виходячи  з  єдиної технології роботи в порядку, який 
визначає  Укрзалізниця,  а  також  на  підставі  угод   між   цими 
підприємствами,   установами   та  організаціями,  що  укладаються 
відповідно до зазначеного порядку.
     Доходи залізниць   за  перевезення  вантажів  і  пасажирів  у 
прямому сполученні формуються з урахуванням їх конкретного  внеску 
в процес перевезень.  Організація розрахунків за ці перевезення та 
використання рухомого  складу  здійснюється  через  єдину  систему 
розрахунків    шляхом    відкриття   єдиного   поточного   рахунку 
Укрзалізниці  із спеціальним режимом використання. ( Частина третя 
статті  10  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 2921-III 
( 2921-14 ) від 10.01.2002 )
     Плани діяльності і перспективи розвитку підприємств,  установ 
та організацій,  що входять до складу залізниць,  погоджуються  із 
залізницями, а плани діяльності та перспективи розвитку залізниць, 
інших підприємств, установ та організацій – з Укрзалізницею.
     Будівництво і  реконструкція магістральних залізничних ліній, 
об\’єктів  мобілізаційного  призначення,   придбання   залізничного 
рухомого  складу  для  перевезень  пасажирів  у  поїздах  далекого 
слідування та місцевого сполучення  здійснюються  у  встановленому 
порядку  за  рахунок  коштів  Державного  бюджету  України в межах 
лімітів державних капітальних вкладень.
     Будівництво і  реконструкція  (у  тому  числі електрифікація) 
залізничних  ліній,  вокзалів,  пішохідних   мостів   і   тунелів, 
пасажирських  платформ  та інших об\’єктів залізничного транспорту, 
пов\’язаних  з   обслуговуванням   населення   регіону,   придбання 
електропоїздів   та   дизель-поїздів  для  приміського  сполучення 
здійснюються за рахунок  коштів  залізниць  із  залученням  коштів 
місцевих  бюджетів,  а  також  інших не заборонених законодавством 
коштів.
     Будівництво і  реконструкція  залізничних  станцій  та  інших 
об\’єктів залізничного транспорту,  пов\’язаних з  будівництвом  або 
реконструкцією  промислових  підприємств,  здійснюються за рахунок 
коштів  підприємств  або коштів, передбачених у Державному бюджеті 
України  на  зазначені цілі. ( Частина сьома статті 10 із змінами, 
внесеними згідно із Законом N 860-IV ( 860-15 ) від 22.05.2003 )
     Для вирішення загальногалузевих проблем розвитку залізничного 
транспорту   при   Укрзалізниці    створюється    цільовий    фонд 
інвестиційних ресурсів.
     Розрахунки відправників і одержувачів вантажу,  вантажобагажу 
і   пошти  з  підприємствами  залізничного  транспорту  загального 
користування за перевезення,  додаткові збори за вантажні операції 
і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки 
здійснюються в порядку,  передбаченому Статутом залізниць України, 
іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
     Підприємства залізничного транспорту загального  користування 
мають  право на заставу майна переданих їм для перевезень вантажів 
для забезпечення  гарантії  належної  провізної  оплати  та  інших 
платежів  за перевезення в порядку,  що визначає Кабінет Міністрів 
України.
     Галузевий контроль      фінансово-економічної      діяльності 
залізниць,  інших підприємств, установ та організацій залізничного 
транспорту загального користування здійснюється Укрзалізницею, яка 
подає у відповідні органи їх зведену бухгалтерську звітність.
     Кабінет Міністрів  України  щорічно  встановлює  Укрзалізниці 
державне замовлення щодо перевезень пасажирів і вантажів, введення 
нових  потужностей,  модернізації  технічних  засобів,  порядку  і 
розмірів виділення необхідних для цих потреб коштів  з  Державного 
бюджету України.