Archives 2016

Науково-практичний коментар до ст. 67 Кодексу законів про працю України

Стаття 67. Вихідні дні
При п\’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день.
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п\’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.
У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п\’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Коментар:
1. Коли в законодавстві про працю говориться про вихідні дні, то маються на увазі насамперед вихідні дні працівника. Вихідні дні за календарем (неділя) далеко не завжди є вихідними днями працівників, хоча частина друга ст. 67 КЗпП і називає неділю загальним вихідним днем. Таке найменування неділі означає, що вона, як правило, є вихідним днем для працівника (якщо інше не передбачено у встановленому законодавством порядку).
2. Вихідні дні підприємства також можуть не збігатися з вихідними днями працівника. Досить звернути увагу на ту обставину, що в період, коли підприємство не працює, є працівники, які здійснюють охорону підприємства і виконують інші невідкладні роботи.
3. За загальним правилом, кількість (один чи два) вихідних днів встановлюється в розрахунку на календарний тиждень. Тільки при режимі підсумованого обліку робочого часу за рахунок продовження тривалості роботи протягом дня (зміни) вихідні дні можуть чергуватися з робочими днями через один, два, три чи інше число днів.
4. Загальні правила про вихідні дні встановлюються на підприємствах, в установах, організаціях відповідно до законодавства правилами внутрішнього трудового розпорядку, що затверджуються трудовими колективами. Ними визначається насамперед тривалість робочого тижня. Вона може складати п\’ять чи шість робочих днів. Відповідно працівникам надається один чи два вихідні дні. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день (при п\’ятиденному робочому тижні) має надаватися, як правило, підряд з загальним вихідним днем. Він визначається графіком змінності (виходу на роботу), що затверджується власником за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації. Найчастіше це – субота, однак ним може бути і понеділок або інший день.

Read More