Науково-практичний коментар до ст. 158 Господарського кодексу України

 

1. Торговельна марка, право на яку належить кільком особам, – це марка, що відрізняє товари і послуги учасників об\’єднання підприємств (торговельна марка об\’єднання, спільна торговельна марка) від однорідних товарів і послуг інших суб\’єктів господарювання, або використовується спільно кількома суб\’єктами в інших випадках, передбачених законом.

2. Реєстрація торговельної марки, право на яку належить кільком особам, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Коментар:

1. Взаємовідносини при використанні торговельної марки (знака), свідоцтво на яку належить кільком особам, визначаються угодою між ними (статутом знака). У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати знак на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака та передавати право власності на знак іншій особі без згоди решти власників свідоцтва.

Паризька конвенція з охорони промислової власності у ст. 7bis (1) зазначає, що Сторони Союзу зобов\’язані приймати заявки на реєстрацію і охороняти знаки, що належать колективам, існування яких не суперечить закону країни походження, навіть у разі, якщо ці колективи не є власниками виробничого чи торгового підприємства. Проте такий знак не повинен вводити споживачів в оману щодо джерела його походження. У конвенції також зазначається, що, безумовно, зберігаються положення законодавства кожної з країн-учасниць, які стосуються судової та адміністративної процедури охорони об\’єктів промислової власності та компетенції адміністративних та судових органів щодо надання такої правової охорони. Колективним суб\’єктом права на знак є лише ті об\’єднання, існування та функціонування яких не суперечить країні походження такого колективу. Українське законодавство передбачає існування колективного суб\’єкта права на знак у п. 5 ст. 5 \”Умови надання правової охорони\” Закону України \”Про охорону прав на знаки для товарів і послуг\”, який встановлює, що \”право на одержання свідоцтва має будь-яка особа чи об\’єднання осіб або їх правонаступники\”.

2. Закон України \”Про охорону прав на знаки для товарів і послуг\” не містить положень, які б визначали, яким чином регулюються відносини між таким об\’єднанням осіб щодо торговельної марки, яка спільно подається на реєстрацію, як і не містить поняття \”колективного знака\”. Лише Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг оперують поняттями \”статут знака\” і \”колективний знак\”.